У Києві відбулася відеоконференція капелана і в'язнів

Зустріч за посередництвом скайпу стала ініціативою керівництва відділу соціально-виховної та психологічної роботи й за безпосередньої участі психолога Любові Шеренговської. Як відомо, з моменту проголошення карантинних заходів у березні 2020 року капелани були обмежені в можливості звершувати служіння в пенітенціарних установах. Відразу почалися пошуки альтернативних заходів пастирської опіки в’язнів. Серед них – відеоконференції за посередництвом соціальних мереж. Така форма душпастирського служіння, на жаль, стала одним із незаперечних викликів як для персоналу в’язниць, зокрема служб соціально-психологічного і виховного супроводу засуджених, так і  для капеланів.

Під час діалогу учасники зустрічі роздумували над тим, що кожна людина у світлі Божого Об’явлення є суверенною особистістю, наділеною розумом і волею. Саме Біблія передає нам усвідомлення невимовного дару життя, що є зв’язаний нерозривно із даром свободи. То ж не секрет, що сприйняття людиною життя як Божого дару може проходити через серйозні перешкоди. Однією з найбільших таких перешкод є ув’язнення. За фактом обмеження свободи шляхом примусової ізоляції, що є наслідком небезпечних кримінальних правопорушень, слідує цілком природне відчуття, ніби заперечення, цінності життя засудженої особи. Це сприйняття переживають і самі ув’язнені, і персонал, і досить часто – люди відкритого суспільного простору.

Не кожен вміє переживати труднощі та переломні моменти і нерідко пошук рішень заводить у безвихідь, а в умовах позбавлення волі серед інших засуджених – ще складніше. Найвища цінність у світі – це життя людини. «Життя варте, незважаючи на непоправні вчинки, на можливість трагедій втрат! Бережімо життя! Духом спонукаймо себе до молитви прослави й подяки за дари, серед яких дар життя – найбільший», – звернувся о. Костянтин до в'язнів.

Завершилася зустріч спільною молитвою і приватним спілкуванням поза групою про хід підготовки експозиції творчості засуджених.

Пенітенціарне душпастирство УГКЦ