У Дрогобичі встановлено меморіальний постамент на пам'ять про мученицьку смерть блаженного Віталія Байрака

16 травня у храмі Святих апостолів Петра й Павла при василіанському монастирі у м. Дрогобичі відбулося вшанування 65-ї річниці мученицької смерті блаженного Віталія Байрака. З цієї нагоди до парафії прибув Владика Ярослав (Приріз), Єпископ-помічник Самбірсько-Дрогобицької єпархії, який у співслужінні з ігуменом ієромонахом Павлом Ясиновським та іншими ієромонахами монастиря відслужив Архиєрейську Літургію. "Священномученик Віталій Байрак засвідчив перед усіма незламність своєї віри та силу своєї любові, а водночас – благодатність нашої Церкви, її божественне походження," - зазначив у пастирському слові архиєрей. Відтак єпископ зосередив увагу вірних на церковній історії ХХ ст., у період якого,  за підрахунками науковців, загинули мученицькою смертю понад 26 мільйонів християн. Після завершення Божественної Літургії відбулось освячення пам‘ятного настінного постаменту на честь блаженного Віталія. Відтак ієромонах Павло Ясиновський подякував Владиці за пастирські відвідини парафії, а також усім жертводавцям, які посприяли спорудженню постаменту.  

Прес-служба єпархії

  Довідка: Блаженний Віталій Байрак народився 24 лютого 1907 року в с. Швайківці Чортківського повіту на Тернопільщині. У 1922 році вступив у Чортківську гімназію, де виявив себе зразковим гімназистом та активним організатором громадської роботи. Вступив до монастиря отців василіан 4 вересня 1924 року. Після новіціату в Крехові та підготовки при монастирях у Лаврові, Добромилі та Кристинополі (Червоноград) вивчав філософію та богослов'я. 26 лютого 1933 року склав вічні обіти. Рукопокладений на священика у Жовківському монастирі 13 серпня 1933 року. У Жовкві о. Віталій Байрак провадив парафіяльне життя в церкві Пресвятого Серця Ісусового. Його також було призначено заступником ігумена і доручено парафіяльну канцелярію. Відтак блаженний став провідником Марійської дружини та очолив Товариство апостольства молитви гідної смерті. Незважаючи на свою зайнятість, о. Віталій проводив реколекції та проповідував у різних місцевостях Західної України. У червні 1941 року його було призначено ігуменом Дрогобицького монастиря, замість страченого більшовиками о. Якима Сеньківського. Тут о. Віталій вів активну душпастирську роботу та очолював ті самі товариства, що й у Жовкві. 17 вересня 1945 року він був арештований Управлінням НКВС Дрогобицької області. Рішенням військового трибуналу військ НКВС Дрогобицької області від 13 листопада 1945 року він був засуджений до восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна. Свідок пан Василенко, котрий у 1946 р. намагався передати ієромонаху освячені пасхальні страви, розповідав, що о. Віталія дуже били і приносили до камери на простирадлі. Загинув о.Віталій Байрак від рук катів НКВС у Дрогобицькій тюрмі 16 травня 1946 року. Реабілітований посмертно прокуратурою Львівської області 14 серпня 1995 року.