Святоволодимирські дні в Парижі: відзначення храмового празника у катедрі Святого Володимира Великого
Вівторок, 04 серпня 2020, 17:17 25–28 липня у соборі Святого Володимира Великого в Парижі відбувалися заходи, якими вшановували пам’ять покровителя храму – рівноапостольного князя Володимира.-
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- У Парижі вшанували жертв Голодомору 1932-1933 років
- Блаженніший Святослав візьме участь у святкуванні 20-ї річниці візиту святого Івана Павла ІІ до України
- У Сен-Жермен-ан-Ле Паризької єпархії відзначили першу річницю душпастирства
25 липня апостольський адміністратор єпархії владика Гліб Лончина у співслужінні з чотирма священниками очолив Велику вечірню з литією. Під час богослужіння владика виголосив науку про святого Володимира, наголосивши, що звершена ним християнізація Київської держави була виявом Божого промислу в історії українського народу.
Того ж дня відбулася конференція «Святоволодимирські читання». На ній прозвучали чотири доповіді, у яких лектори розкрили передумови й обставини хрещення Русі в 988 році, а також проаналізували наслідки цієї історичної, але передусім духовної події.
У першій доповіді «Як насправді Русь христилася та хто були перші християни в Києві?» о. Володимир Пендзей пояснив, що християнство було добре відомим у Русі ще до Володимирового хрещення. Він також розповів про напівлегендарні Бравлинове й Аскольдове хрещення та наголосив на необхідності сприймати історію про ап. Андрія Первозванного на Київських горах як легенду.
У презентації Катерини Черекаєвої «Рівноапостольний Володимир Великий: найцікавіше із життєпису святого» князь Володимир представ передусім як державний муж, який наважився на рішучий крок – прийняти християнство. Саме це рішення потягло за собою впровадження чималих змін, як в особистому житті князя, так і в державному управлінні у Київській Русі.
Катерина Перечерчай у доповіді «Святий Володимир Великий і Франція: від середньовіччя до сьогодення» розповіла про те, що ще з княжих часів українська земля була частиною європейської цивілізації. Свідчення цього, зокрема, історія Анни Ярославни, внучки Володимира Великого. Катерина також поділилася історією української християнської присутності у Франції, зокрема й паризької парафії Святого Володимира Великого, що є свідченням тривалих зв’язків між нащадками Володимирового хрещення та Францією.
У завершальній четвертій доповіді «Джерела християнської духовності Київської Русі з часів Володимирового Хрещення» о. д-р Любомир Филипчак пояснив, як саме Володимирове хрещення заклало духовні основи української монашої, літургійної, церковно-культурної традицій та загалом сформувало українську церковну ідентичність.
Підсумовуючи «Святоволодимирські читання», владика Гліб наголосив, що всі події довкола хрещення Русі у 988 році треба сприймати передусім у духовному ракурсі, пам’ятаючи, що всі ми триваємо у святоволодимирській духовній спадщині, за збереження якої тут, у Франції, відповідальна українська громада.
Наступного дня, у неділю, 26 липня, відбулися чотири Божественні Літургії, одна з яких соборна – разом з Апостольським адміністратором єпархії владикою Глібом служили священники собору: адміністратор о. Ігор Ранця, сотрудники о. Любомир Филипчак, о. Володимир Пендзей, а також гість із Бельгії о. Микола Буцяк. У проповідях владика та священники роздумували над духовним значенням Володимирового хрещення для українського народу, а також Таїнства Хрещення особисто для кожного християнина. Як у випадку всього українського народу, так і кожної окремо взятої охрещеної людини, залишається актуальним завдання жити згідно з одержаним даром хрещення. Щоби пригадати це, того дня у паризькому соборі Святого Володимира відбувся Чин віднови обітниць, даних у хрещенні, після чого присутніх благословили освяченою водою.
У цей же день лунали також слова вдячності на адресу попередніх настоятелів паризького собору Святого Володимира: о. Ярослава Салевича (сьогодні в емеритурі, мешкає в Україні) та о. Михайла Романюка (протосинкел єпархії, служить у Люрді), які доклали багато зусиль до плекання української святоволодимирської духовної традиції в Парижі.
Особливою подією святкових урочистостей стало освячення владикою Глібом парафіяльної бібліотеки, якій присвоєно ім’я Наталки Пастернак. Пані Наталя була парафіянкою паризької катедри й активно займалася просвітницькою діяльністю як в українській громаді, так і серед французів, розповідаючи правду про Голодомор, окупацію Криму та російську агресію. У 2006–2015 роках вона очолювала Репрезентативний комітет українських організацій Франції. Упокоїлася 4 січня 2016 року внаслідок тяжкої хвороби, яку переносила мужньо, в довірі до Бога. Похорон Наталки Пастернак у соборі Святого Володимира Великого був однією з найвелелюдніших подій в його історії. У посвяченні бібліотеки взяли участь найрідніші покійної пані Наталки: її чоловік Жан-П’єр Пастернак і сини Дем’ян та Іван. Також був присутнім канцлер єпархії о. Юрій Лещинський.
Неділя закінчилася святковим концертом у парафіяльній залі, ярмарком й частуванням, що були приготовлені стараннями спільноти «Матері в молитві», катедрального хору Святого Володимира та молодіжного хору. Це була перша після карантину нагода для парафіян собору зібратися у неформальній атмосфері в парафіяльній залі, щоб поділитися останніми новинами з життя української громади Парижа та привітати один одного.
Молитовна програма тривала й у понеділок, 27 липня, молитвою за покійних та у вівторок, 28 липня, молитвою за Україну. У ці дні звершували також Молебень до святого Володимира Великого.
Молитву у вівторок провадив особливий гість святкувань – о. Микола Буцяк, який душпастирює в Нідерландах та Бельгії. Отець Микола прибув на свято із дружиною Анною та одинадцятимісячним сином Тимофієм.
Окрім святкування святоволодимирських днів, у день пам’яті рівноапостольного князя Володимира парафія мала нагоду вітати не лише всіх, хто носить ім’я Володимир, але й о. Володимира Пендзея з його тридцятиліттям.
Західне бюро «Живого ТБ» за матеріалами https://ugcc.fr
«В Україні відбувається злочин проти людства», – Глава УГКЦ в ексклюзивному інтерв’ю для італійського видання «Il Foglio»27 липня
«Хтось каже, що в Україні має місце конфлікт, західні ЗМІ говорять про російсько-український конфлікт. Ні, в Україні немає жодного...
- Глава УГКЦ у 158-й день війни: «Нехай Господь прийме з уст нашої Церкви псалми та моління за всіх тих, які особливо просять нашої молитви»
- «Сила, яка походить із вірності Христові, є стержнем, який ніхто не може зламати», – Блаженніший Святослав
- Глава УГКЦ у 157-й день війни: «В ім’я Боже ми засуджуємо звірства в Оленівці і світ повинен це засудити як особливий вияв дикості й жорстокості»
- «Боже, почуй наш плач і поспіши нам на допомогу і порятунок!», – Глава УГКЦ у 156-й день війни
- «Бог йому дав серце і душу українського народу»: відбулася щорічна проща до Прилбичів з нагоди уродин митрополита Андрея Шептицького
- Глава УГКЦ: «Я горджуся українськими патріотами, які без найменшої краплі ненависті готові захищати своє»
- Блаженніший Святослав закликав українську молодь скласти присягу на вірність Христові
- Глава УГКЦ у 155-й день війни: «Помолімося, щоб не втратити скарбу віри князя Володимира»
- Блаженніший Святослав у День державності України: «Наша Держава – це для нас питання життя або смерті»
- Глава УГКЦ у 154-й день війни: «Нехай Господь Бог прийме у свої вічні обійми журналістів, які віддали за правду своє життя в Україні»
- Глава УГКЦ у 153-й день війни: «Принесімо наш біль перед Боже обличчя і будьмо певні, що Він нас вислухає»
- Глава УГКЦ у 152-й день війни: «Помолімся молитву заступництва за наших воїнів»
- «Віруюча людина не може бути байдужою, коли бачить страждання іншої людини», – владика Богдан Дзюрах
- «Серед нашого страждання творімо простір для прояву Божої всемогутності», – Глава УГКЦ у 6-ту неділю після П’ятдесятниці
- Глава УГКЦ у 151-й день війни: «Російське віроломство ми перемагаємо силою любові до нашої Батьківщини»