Священномученика Василя Величковського проголосять покровителем пенітенціарного капеланства УГКЦ

Про це Департаменту інформації УГКЦ розповів отець Костянтин Пантелей, відповідальний в Церкві за пенітенціарне душпастирство.

«Маємо право стверджувати, що кожен священик, який перейшов через Гулаг, може бути таким покровителем. Але постать блаженного Василя Величковського привабила нас тим, що ми знаємо про його священиче служіння для в'язнів в умовах Гулагу. Причому він служив не тільки для вірних УГКЦ, а й для всіх в'язнів. Не таємниця, що для Василя Величковського було винесено вирок смерті й він перебував у камері смертників, з якої щодня когось розстрілювали. Він сам був одним зі смертників, яких мали незабаром убити. Це просто випадковість, що влада чомусь замінила йому смертний вирок на ув'язнення. Потім у каменоломнях, відбуваючи покарання, він разом з іншими ув'язненими створив в одній з галерей богослужбову каплицю. І відправляв там Літургії. Блаженний скеровував свою проповідь до людей, які не лише не були греко-католиками, а й не вважали себе віруючими. І це причина, чому ми зупинилися на його особі, на його біографії. Вона є для нас певним зразком душпастирства для всіх категорій в'язнів. Адже ми не зосереджуємося тільки на вірних УГКЦ, ми проповідуємо, допомагаємо і служимо всім потребуючим, незалежно від того, чи це люди віруючі, - всім людям у потребі, які опинилися у в'язниці», - розповів капелан.

Отець Костянтин пояснює, що такий покровитель потрібен, бо в ньому, передусім, мають потребу самі душпастирі. «Душпастирство потребує такого свідка, який вже перед Богом за нього заступається. Проголошуючи своїм опікуном тут, на землі, святого, який перебуває вже в небі, ми просимо його в особливий спосіб узяти нас під покровительство. Це не означає, що ми його призначили. Ми для себе просимо, щоб таке проголошення урочисто звершити, але через такого роду проголошення відбувається також особливе молитовне звернення, в якому ми визнаємо, що потребуємо підтримки не тільки на землі, а й перед Господом, такого особливого заступництва і такого провідництва», - зазначив священик.

За його словами, таке проголошення є свідченням нашої віри у вічне життя, у те, що в цій земній мандрівці ми користуємось Божою порадою, але також і певним провідництвом і заступництвом Божої Матері, святих апостолів, які ведені Святим Духом. І в певних справах, наша Церква може мати такого провідника, до якого ми звертаємося, просячи, аби не зачахло і не припинилося це служіння, щоб воно мало постійну підтримку, пораду й провід не лише земного характеру, а й небесного.

Отець Костянтин переконує, що проголошення покровителя це подія не тільки вербального характеру, а й духовного значення.

Він сподівається, що на його запрошення взяти участь у проголошенні, яке відбудеться в Києві, відгукнуться представники інших Церков, які служать у тюрмах і з якими греко-католицькі капелани співслужать.

Нагадаємо, Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви у серпні 2013 року, що відбувся у Києві, постановив проголосити блаженного священномученика Василя Величковського покровителем пенітенціарного капеланства УГКЦ.

Департамент інформації УГКЦ