Соціальне служіння парафій УГКЦ у Східній Україні

Найнижчою одиницею церковної структури є парафія. І на парафіях УГКЦ існує дуже багато різних організацій, які займаються різними видами соціального служіння і там саме зароджуються ініціативи, які потім трансформуються на рівень єпархіальний, якщо такі потреби є у цілій єпархії, а відтак на рівень митрополичий чи патріарший. Деколи в парафіях створено окремі організації, що займаються цим служінням. Вони проводять збір коштів, продуктів, одягу і взуття, а потім розподіляють їх серед тих, хто звернувся по допомогу (напр.Вишгород – благодійний фонд «Межигірський Спас»). Значну частину соціальної діяльності здійснюється через припарафіяльні молодіжні або молитовні спільноти та групи, які долучаються до соціальних акцій на парафії, або й самі їх організують, відвідують лікарні, інтернати та сиротинці, розташовані на території парафії (напр. Бровари, Запоріжжя, Фастів, Донецьк, Одеса, Київ). Парафії здійснюють соціальний супровід багатодітних, малозабезпечених та кризових сімей, які через незадовільне матеріальне становище або через проблеми з алкоголем, або судимості неспроможні належним чином опікуватись дітьми. В деяких сім’ях є діти з функціональними обмеженнями. Сестри-монахині та парафіяни здійснюють соціальний супровід таких сімей, надають матеріальну та духовно-психологічну підтримку, організовують для дітей корисне проведення часу (напр. Вінничина (Голдашівка)). Парафії у співпраці з чернечими згромадженнями реалізують соціальні програми спрямовані на роботу з дітьми та молоддю. Зокрема, спільно з монахами-селезіанами розроблено річну виховно-відпочинкову інтерактивну програму, яка включає в себе двотижневі літні «Веселі канікули» та деколи ще щотижневі зустрічі впродовж року, на яких діти мають змогу спільно провести час за іграми, здобути нові знання та навички, організовуються екскурсії, спільні ігри, конкурси, святкування. Це робиться для профілактики аморальної та асоціальної поведінки, запобігання дитячій бездоглядності, навчання альтернативним способам проведення часу та вироблення у дітей позитивних поведінкових патернів. До реалізації програми залучено аніматорів - молодь-волонтерів, для підготовки яких організовано спеціальні навчальні курси (напр. Верхньодніпровськ, Біла Церква та Фастів). Більшість громад здійснюють душпастирську опіку над лікарнями, що знаходяться поблизу (напр. Київ, Одеса, Севастополь, Запоріжжя, Житомир та ін.). Соціальні програми парафії реалізують також у співпраці з різноманітними громадськими організаціями та рухами. Широкого поширення набула співпраця з міжнародним рухом Анонімних Алкоголіків – групи взаємодопомоги АА, НА та Ал-Анон проводять свої зібрання у приміщеннях, що надаються парафіями (напр. Київ). Міжнародний рух християнських спільнот «Віра і Світло», що об’єднує родини, де є особи з функціональними обмеженнями (в першу чергу з розумовою відсталістю), активно діє й на сході України. Спільнота м. Києва - «Веснянка» - має уже чотирнадцятирічну історію (створена навесні 1996 року). З 2006 року існує теж спільнота в м.Житомирі. Спільноти діють під опікою Київської архиєпархії УГКЦ, але носять міжконфесійний характер - її членами є також православні, римо-католики та протестанти. У співпраці з громадськими організаціями («Суспільна служба України», «Союз українок», «СУМ», «Пласт» та ін.) парохії проводять різноманітну та активну діяльність, реалізуючи чимало соціальних акцій. Серед найбільш ефективних програм місцевих релігійних громад можна відзначити щорічну акцію «Святий Миколай – дітям з інтернатів». Серед напрямків діяльності значне місце займає допомога ув’язненим: благодійна допомога, інформаційна й духовно-просвітницька діяльність (реколекції, розмови), спрямовані на подолання відчуження, соціальної ізоляції осіб, позбавлених волі, на їхнє духовне відродження,  сприяння засудженим у відновленні та підтриманні соціально-корисних зв'язків (служба листування, відвідини волонтерів), організація і проведення фестивалів творчості засуджених (напр. Київ, Чернігів, Прилуки, Донецьк). Благодійні фонди „Карітас-Київ”, „Карітас-Одеса”, „Карітас-Донецьк”, надають матеріальну допомогу та соціальні послуги найбільш потребуючим на засадах християнської моралі. Користувачами Карітас є діти-сироти, діти-інваліди, діти з неповних, багатодітних і малозабезпечених родин; безпритульні і бездоглядні діти; діти ВІЛ-інфіковані, особи похилого віку, що потребують сторонньої допомоги; ВІЛ/СНІД хворі люди; ув’язнені; малозабезпечені. Фінансування проектів здійснюється за рахунок грантодавців, пожертв вірних, підприємців, людей доброї волі.

Повідомив о. Андрій Нагірняк