Сьогодні минає сімдесят п’ять років з дня смерті владики Григорія Хомишина

Владика Григорій Хомишин очолив Станіславівську єпархію відразу після митрополита Андрея Шептицького, і треба особливо наголосити, що це була гідна заміна. Впродовж сорока одного року, у, фактично, найтяжчий період ХХ ст., владика провадив єпархією та беріг її як справді добрий пастир.

Свого часу владика Григорій писав: «Програмою мого владицтва буде дбати про славу Божу і спасіння людських душ. Від цієї програми я ані не смію, ані не можу, ані не бажаю відступити». Усе своє життя він керувався цим заповітом.

Владика Григорій відзначався великою активністю та ревністю, через що неодноразово був заарештований радянським урядом. 21 грудня 1945 року єпископ був переведений із внутрішньої тюрми НКДБ до лікарні Лук'янівської тюрми. А 28 грудня 1945 року о 10-00, після восьми місяців фізичних і моральних тортур, його серце перестало битися.

Численні свідки підтверджують, що смерть владики Хомишина настала після тривалих побоїв на допитах, де він безстрашно боронив святу католицьку віру.

Місце поховання єпископа Григорія Хомишина не встановлене. Найімовірніше, тіло поховане на Лук'янівському цвинтарі, який знаходиться недалеко однойменної в'язниці. За іншою, також правдоподібною версією, воно могло бути похованим в урочищі «Биківня» на околиці Києва – відомому місці страти десятків тисяч жертв сталінського режиму.

Святий Папа Іван Павло ІІ проголосив слугу Божого Григорія блаженним у червні 2001 р.

Сьогодні, 28 грудня, з нагоди роковин смерті блаженного в архикатедральному і митрополичому соборі Воскресіння Христового в Івано-Франківську відбулося врочисте богослужіння. Очолив молитву архиєпископ і митрополит Івано-Франківський Володимир Війтишин у співслужінні з духовенством архиєпархії.

Департамент інформації УГКЦ за матеріалами http://ugcc.if.ua