Сьогодні 55-річчя священичих свячень Блаженнішого Любомира

30 березня виповнюється 55 років із дня ієрейського рукопокладення Блаженнішого Любомира – Верховного Архиєпископа-емерита Української Греко-Католицької Церкви. Висвятив Блаженнішого Любомира на священика 30 березня 1958 року владика Амвросій (Сенишин) і спершу він душпастирював у Стемфордській єпархії. Упродовж цих 55 років Блаженніший Любомир виконував різноманітні служіння у Церкві: як вчитель і префект студентів у Стемфордській духовній семінарії (1958-1969), відтак як душпастир у різних спільнотах і парафіях США, у 1973-1984 роках викладав богослов’я у Папському місійному університеті «Урбаніана» в Римі та виконував важливі доручення Глави УГКЦ Патріарха Йосифа (Сліпого). У 1978 році, через рік після висвячення на єпископа, стає архимандритом монахів студитів, а в 1996 році Синод Єпископів УГКЦ призначив його Єпископом-помічником Блаженнішого Мирослава-Івана Любачівського з особливими делегованими правами; від 2001 до 2011 року Блаженніший Любомир очолював Українську Греко-Католицьку Церкву, запевняючи її дальший розвиток та повертаючи осідок Глави Церкви до Києва (2005). Вітаючи ювіляра на закінчення подячної Божественної Літургії, Владика Богдан (Дзюрах), Адміністратор Патріаршої курії, Секретар Синоду Єпископів УГКЦ, підкреслив, що доречним є складати вітання з нагоди ювілею священства під час служіння Божественної Літургії, бо «саме в безкровній жертві Служби Божої народилося священство ювіляра, у ній воно знаходить своє найглибше і найповніше вираження і з неї черпає свою постійну силу та успішність». За словами Секретаря Синоду Єпископів УГКЦ, Господь Бог «вклав у душу й руки Блаженнішого Любомира безцінний дар Христового священства, і ось уже впродовж 55 років зливає через його руки благословення і безчисленні дари на нашу Церкву і народ». Але священик, відповідно до богослов’я священства, - це не лише той, хто приносить Богові жертви за себе та за інших: він ще є і тим, хто сам себе приносить у жертву, наслідуючи і єднаючись із Христом – Найвищим Архиєреєм. Секретар Синоду Єпископів подякував Блаженнішому Любомирові за те, що він так великодушно і повно віддає себе самого на службу Богові, Христовій Церкві та рідному народові. Ця жертва й це служіння залишається і сьогодні дуже успішним: чи то у частих зустрічах Блаженнішого з молоддю, політиками, громадськими діячами і простими людьми, чи то в друкованому слові й численних інтерв’ю, чи то в «тихому і смиренному перенесенні різних терпінь і хрестів, про які знає лише Всевишній». Владика Богдан побажав ювілярові, щоб його священство і надалі залишалося «святим і непорочним» і щоб Господь уділив Блаженнішому в доброму здоров’ї та посіщенні Святого Духа многая і благая літа. Пригадуємо, що святкування 80-річчя з дня народження та 55-річчя священства відбулися 26 лютого у Львові та 28 лютого з молоддю у Києві.  

Департамент інформації УГКЦ