АКТУАЛЬНО

Сестери Згромадження Пресвятої родини зустрілися із молоддю, яка цікавиться богопосвяченим життям

Вівторок, 17 травня 2011, 12:15
«Про покликання до богопосвяченого життя можна говорити на різних рівнях. Бо багато хто каже, що не розуміє такого зречення – внутрішня постійна молитва, обіти і скромність. Насправді люди не знають нас. Тут не йдеться про те, що перебування в монастирі треба ідеалізувати, бо хто живе в обителі, знає - є різні ситуації і буває лнеегко. Ми - нормальні люди, як і всі їмо, п‘ємо, жартуємо, працюємо й навіть трохи спимо. Але, з другого боку, щось з нами відбувається інакше»...
"Про покликання до богопосвяченого життя можна говорити на різних рівнях. Бо багато хто каже, що не розуміє такого зречення – внутрішня постійна молитва, обіти і скромність. Насправді люди не знають нас. Тут не йдеться про те, що перебування в монастирі треба ідеалізувати, бо хто живе в обителі, знає - є різні ситуації і  буває нелегко. Ми - нормальні люди,  як і всі, їмо, п‘ємо, жартуємо, працюємо й навіть трохи спимо. Але з другого боку, щось з нами відбувається інакше", - такими словами заінтригувала молодь, розпочинаючи спільну зустріч, настоятелька сестер Згромадження Пресвятої родини с. Наталія (Мельник). Розмова з кандидатками і молодими особами, які цікавляться богопосвяченим життям, розпочалася вечірнім Богослужінням та Молебнем до Богородиці. Відбувся захід 14 травня 2011 року в монастирі Згромадження у Львові. Захід організувала Комісія УГКЦ у справах монашества. "Такі зустрічі необхідні", - каже мати-настоятелька. Це допомагає більше пізнати й зрозуміти – мирянами монахів, монахам мирян. На думку сестри Наталії, покликання - це вміння повсякчас відчувати Бога. Тож стосується воно абсолютно всіх. Не можна зводити саме поняття покликання тільки до вибору життєвого шляху: священство, монашество, одруження чи самотність. «Хто навчився розуміти покликання глибше - той хто одружується, чи той, хто йде в монастир - повинен полюбити свій стан. Відчуття, що Бог про мене дбає щодня, є джерелом великої радості. Коли мене питають, що порадити дівчатам чи хлопцям, які думають іти в монастир, то я кажу – все зважте і ризикуйте. Адже наслідки завжди однакові – той, хто одружується, хіба він не повинен посвятити себе життю з іншою людиною? Той, хто йде в монастир – посвячує себе Богові. В обох випадках треба вмерти. Ми кажемо, що Христос воскрес, але забуваємо, що перед цим він мусів умерти. Тому знайте: і тих, і тих розіпнуть. Щоб хотіти померти в Христі, треба Його полюбити. Тож не роздумуйте над сумнівами, а радше думайте, як найкраще  жити покликанням. Я переконана, що та особа, яка є доброю монахинею, була б і доброю дружиною. І навпаки. Так само і з чоловіками. Бо головне, не в якому стані, а в якій щирості перебуваємо з Богом», - підкреслила настоятелька сестер Згромадження Пресвятої родини. На спільній зустрічі молоді з монашеством були сестри зі Згромадження та восьмеро осіб, які шукають свій життєвий шлях. Закінчилася зустріч частуванням.  

Департамент інформації УГКЦ

ОСТАННІ НОВИНИ
ПУБЛІКАЦІЇ

«В Україні відбувається злочин проти людства», – Глава УГКЦ в ексклюзивному інтерв’ю для італійського видання «Il Foglio»27 липня

«Хтось каже, що в Україні має місце конфлікт, західні ЗМІ говорять про російсько-український конфлікт. Ні, в Україні немає жодного...

МЕДІА
Prev Next