Семінаристи Київської семінарії відвідали ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України»

Спершу радник генерального продюсера Анатолій Табаченко провів для студентів семінарії екскурсію музеєм телерадіокомпанії. Пан Анатолій працює на українському радіо вже понад 45 років, 18 з яких працював виконавчим директором «Українського радіо». Під час екскурсії він розповів про історію виникнення та розвитку українського радіо. «У Харкові в 1924 році – на той час столиця України, о дев’ятнадцятій годині 16 листопада почала мовлення зі слів: «Ало, ало, говорить Харків всім, всім, всім», – згадує пан Антолій. – Після 1934 року радіо разом з урядом переїжджає в Київ, де продовжує своє мовлення до сьогодні».

Далі в музеї семінаристам показали різні досягнення Українського радіо впродовж всього часу існування. «Нам є чим пишатися, – діляться враженнями семінаристи: найперше це і видатні діячі, з якими асоціюється Україна. Юрій Шумський – видатний театральний діяч, Андрій Бобир – знаменитий бандурист, який довгі роки проробив на радіо та ін.».

Семінаристи із захопленням розповідають почуту інформацію: «В історії мовлення дуже довгим основним засобом донесення була мережа провідного мовлення, маленький радіоприймач, який доносив інформацію в домівки населення. Окрім цього, радіоприймач, який служив засобом донесення тривоги у випадку лиха. У радянському союзі на території сучасної України було 19 млн таких радіоприймачів, у народі їх називали «брехунець». В українського радіо ми побачили художній фонд, в якому зберігаються більше ніж 100 тисяч фонограм зібраних різними поколіннями працівників радіо. Серед яких є живі голоси класиків української літератури: П. Тичини, В. Малишка, М. Вінграновського, М. Кропивницького, В. Стуса, О. Гончара, В. Симоненка та ін. «Дивосвіт полтавської пісні» - записи, зроблені по селах полтавської області народного співу. «Кобзар Тараса Шевченка» - аудіо озвучення першого видання Кобзаря 1840 р. та багато інших безцінних фонограм». Також у музеї ми побачили різного роду техніку, компакт-диски, які забезпечували мовлення, та збереження записів в різний період радіомовлення», - зазначив брат Богдан Луговий.

За його словами, на сьогодні українське радіомовлення ведуть близько 1500 організацій, які мають на це ліцензію від держави. З цих організацій дві третини ведуть мовлення, а одна третина виробляють продукцію. «В Україні так багато мовлень через те, що в різних регіонах є свої місцеві телерадіокомпанії. Українське радіо з-поміж всіх інших подібних організацій відрізняється тим, що є найстарішим засобом масової інформації. А через кілька днів українському радіомовленню виповниться вже 95 років. Також це найбільший електронний засіб масової інформації, як за масштабами охоплення території України, так і за мовленням в ефірі: на 24 години майже 230 годин мовить суспільне радіо».

Семінаристам також розповіли, що в ефір українського радіо виходять різного роду канали, які ведуть своє мовлення на різноманітні тематики: «Перший канал» суспільно-політичний канал – новини, політика; телеканал «Промінь» - музично-інформаційний молодіжний канал, де виходить виключно українська музика. Також телеканал «Радіо культура», на якому населенню пропонується запізнаватися зі своєю культурою, поезією, літературою, історією та ін. «Більше того, мовлення деяких каналах ведеться різними мовами: українською, англійською, німецькою, румунською. Також мовлення на українському радіо, ведеться на різні тематики, таким чином пропонуючи людям різного віку, професії, все, що може задовольнити суспільні запити кожного слухача», – зауважив Анатолій Табаченко.

«Суспільне мовлення є незалежне від держави, – додав він. – Це була умова Революції гідності, а також частина угоди по євроінтеграції. Завдяки цьому слухач може бути впевнений в об’єктивності інформації, що в свою чергу сприяє розвитку демократичного суспільства та виконує функцію консолідаційного чинника суспільства, довкола головних духовних та національних цінностей».

Окрім ознайомлення з історією та розвитком національного мовлення, семінаристи мали можливість відвідати деякі важливі студії радіомовлення та звукозапису до яких не всі мають доступ. Побачили, яким чином виходить радіо- та телемовлення в ефір.

На завершення отець Андрій Боднарук подякував Анатолію Дмитровичу Табаченку за екскурсію і ділення досвіду в інформаційній сфері, а також пані Галині Бабій – журналістці та телерадіоведучій за організацію такої пізнавальної та корисної екскурсії для студентів семінарії.

Пресслужба Київської архиєпархії