Різдвяна вистава «Оскар і рожева пані» зріднила киян

У суботу, 30 січня 2010 року, у виконанні братів василіан з Брюховицької семінарії відбулася різдвяна вистава «Оскар і рожева пані» за однойменною повістю Е.Е. Шмітта. Згадана вистава проходила на сцені Культурно-мистецького центру Національного університету «Києво-Могилянська академія». Брати в образах героїв вистави уміло промовляли до глядачів не лише через акторську майстерність, а головно через мову чистого люблячого серця і невидиму поставу міцного духа. «Промовляючи у такий спосіб, ченці зуміли досягнути до наших сердець і видобути звідти потаємний глибинний поклад – любов до Бога, любов один до одного через Бога; допомогли нам відновити розуміння великого дару Господнього – нашого життя на землі, як єдиної обмеженої часом можливості підготуватися до зустрічі з Творцем аби перейти у життя вічне», – написала Олена Ганцяк-Каськів, голова Патріаршого товариства святого рівноапостольного Bеликого київського князя Володимира, у подячному листі отцю Роберту Лисейко, ЧСВВ, ректору Василіанського інституту філософського-богословських студій. Пані Ганцяк-Каськів була промотором і ідейним натхненником проведення цього мистецького дійства. Відчувалося, як упродовж всього дійства через заповнену прохолодну залу Культурно-мистецького центру Києво-Могилянської академії, із аудиторією близько 400 глядачів, теплими хвилями почергово перекочувався сміх і тихий смуток: радість і біль зливалися воєдино у великому бажанні розуміти серце враженого хворобою кволого малого хлопчика, котрий до кінця вистави стає для нас мужнім мудрим вчителем. Після закінчення дійства один глядач-киянин поділився таким своїм спостереженням: «Виглядало, що жоден із глядачів не залишився байдужим. Як то так, що люди заходили до зали такі розрізненні своїми думками, вантажем проблем, очікуваннями, а за якісь 120 хвилин виходили вже такі просвітлені і рідні між собою, об’єднані чимось дуже важливим; не соромилися дивитися один одному у ще вологі від сліз очі і щиро посміхатися, ділячись своєю віднайденою радістю».

Департамент інформації УГКЦ