Про живу парафію говорили на Соборі духовенства в м. Гільдесгайм (Німеччина)

Днями відбувся Собор духовенства Апостольського екзархату Німеччини та Скандинавії в м. Гільдесгайм на тему: «Жива парафія – складова і основна частина Церкви, де відбувається зустріч з Христом». Зустрічі проходили протягом трьох днів, під час яких були порушені важливі питання, пов'язані із життям парафії, що є основною і складовою частиною кожної єпархії чи екзархату. Учасниками заходу були: Владика Петро (Крик), Апостольський екзарх для українців греко-католиків в Німеччині та Скандинавії, та 22 священики екзархату. До участі в Соборі, як доповідача, було також запрошено о. д-ра Андрія Танасійчука, професора східного канонічного права при Факультеті канонічного права св. Пія Х у Венеції та сотрудника собору Успіння Пресвятої Богородиці в місті Чернівці, що на Буковині (Україна). Першого дня було розглянуто поняття парафії у світлі церковного права, а також мету її існування разом із основними завданнями, які їй доручила Церква. Головним і допоміжним інструментом в цих роздумах було обрано пастирський лист Блаженнішого Святослава "Жива парафія - місце зустрічі з живим Христом", а також цьогорічні рішення Синоду Єпископів УГКЦ, який проголосив цей рік для нашої Церкви Роком мирянина! Доповідач, спираючись на ці документи Церкви, старався висвітлити діяльність душпастиря в парафії. Було наголошено, що парох чи його помічники, маючи контакт із вірними власної Церкви свого права та з християнами, приналежних до інших конфесій чи релігій, повинні знати норми права власної Церкви. Будучи обізнаними із канонічним правом, священнослужителі зможуть ефективно допомагати своїм вірним, щоб ці могли повноцінно реалізувати своє покликання в Церкві, яке виражається насамперед через живу участь у Святих Таїнствах, а отже, у зв'язку з Ісусом Христом. Крім обов'язків душпастирів стосовно мирян, учасники Собору звернули увагу на особу мирянина, який через прийняття Таїнств християнського втаємничення стає членом Церкви і починає підпорядковуватися церковному праву. Душпастирі екзархату також мали змогу в рамках роботи над програмою Стратегії УГКЦ на період до 2020 року переосмислити і проаналізувати власну душпастирську діяльність, обмінятися досвідом та збагатитися новими знаннями щодо організації душпастирської праці.  

Повідомив о. Іван Мачужак