Праця над фільмом про стигматичку Настю Волошин

П'ятниця, 26 вересня 2008, 14:30

Молодий український автор і оператор Іван Федорич, який закінчив Люблінський католицький університет, під керівництвом головного режисера Львівського телебачення Мирослава Мединського, розпочав працю над фільмом про стигматичку Настю Волошин. В рамках проекту участь приймав Високопреосвященний Владика Ігор (Возьняк), Архиєпископ Львівський, який особисто зустрічався із Настею Волошин. У коментарі для фільму Владика Ігор зазначив, що на даний момент питання Насті Волошин не стоїть на порядку денному. "Церква ставиться до феномену стигм дуже обережно, інколи не спішиться давати коментарі, - каже Владика Ігор. - Стигми чи знаки, які з’являються на тілі людини можуть бути і парапсихологічним явищем, а це в свою чергу, не є Божим даром. У випадку із Настею Волошин Церква не дає однозначної відповіді, адже для того щоб пояснити даний феномен, повинні бути проведенні глибокі дослідження у даній справі". Для прес-служби Львівської архиєпархії художній керівника проекту п. Мирослав Мединський повідомив, що це фільм, в якому ставляться питання і не даються конкретні відповіді, надається право глядачеві самому робити свої висновки. "Іван Федорич висвітлює різні сторони феномену стигм Насті Волошин, представляє їх не однобоко. Мене цікавить відношення молодого автора до даного проекту з яким серцем, глибиною і точністю він підходить до таких спроб знайти істину, а істина – це Бог", – сказав п. Мединський.

Прес-служба Львівської архиєпархії

Додаток:

Біографічна Довідка Насті Волошин

Народилася в селі Красне на Ярославщині неподалік більшого села Майдан Сянявський (осідок грекокатолицької парафії св. Архістратига Михаїла). Була одинадцятою дитиною у Петра та Анастасії (з дому Матвієць). В п’ятницю 28 червня 1935 р. перша кривава рана появилася на грудях. Друга – болюча – на правому рамені у формі хреста – 30 червня. На Успення Пречистої Діви Марії, а саме з 28 на 29 серпня 1935 року появились рани на обох руках. Свідком цього була Марія Сютрик. У 24 роки Настя вступила до чину сс. Васил’янок у Львові. Дістала ім’я Міріам. У пізнішому віці захворіла на цукровий діабет, серце. 9 січня 1994 року, у день св. Первомученика Степана, померла в селі Шпильчина на Львівщині. Похована на кладовищі у місті Бібриці (25 кілометрів від Львова).