"Пересадка органів – це вчинок любові", – перестерігає Папа Венедикт XVI

Субота, 15 листопада 2008, 21:57

У п’ятницю, 7 листопада, Папа Венедикт XVI прийняв лікарів та експертів в галузі біоетики, учасників конгресу, який провела Папська Акадамія «Pro Vita» (За життя), разом з Міжнародною федерацією католицьких лікарських асоціацій та Італійським Національним Центром пересадки органів. Зустріч, що тривала у Римі від 6 до 8 листопада, була присвячена темі донорства органів. Україну на конгресі представляли д-р Іван Луць та о. д-р Ігор Бойко зі Львова, члени Папської Академії «Pro Vita». Пересадка органів – це завжди вчинок любові, зазначив Венедикт XVI, застерігаючи перед тенденцією зводити цю медичну практику до звичайного ринку. На думку Папи, «вчинок любові, який виражається даруванням своїх життєво важливих органів, залишається непідробним свідченням любові, яка вміє бачити далі, ніж смерть тому що життя завжди перемагає». Венедикт XVI ствердив, що пересадка життєво необхідних органів може відбуватися лише після того, як підтверджено смерть донора і після згоди його рідних. Саме попередня згода донора, або ж згода рідних, є умовою забезпечення свободи, для того, щоб акт донорства був вираженням дарування, а не примусу чи надужиття. Папа також зауважив, що той, хто отримує органи, повинен добре усвідомлювати їхню цінність, адже те, що він отримує, перш ніж бути органом, є свідченням любові, яке повинно викликати належну відповідь вдячності. Оскільки дарування органів є вчинком любові, не можна до них ставитися лише як до товару. Людське тіло ніколи не можна вважати чистим предметом, товаром. Застосування торгівельних критеріїв, які часто є вибірковими, абсолютно суперечить значенню дару. Тому Папа пригадав, що різні зловживання та чорний ринок органів, які часто вражають невинних, зокрема – дітей, повинні зустрітися з однодушним відкиненням з боку наукової та медичної спільноти, як недопустимі практики. «Той самий моральний принцип повинен наголошуватися і тоді, коли йдеться про утворення чи знищення людських ембріонів, призначених на лікувальні цілі. Сама ідея вважати ембріон за “терапевтичний матеріал” суперечить культурним, громадським та моральним основам, на які спирається гідність людської особи», – закінчив Венедикт XVI. http://www.oecumene.radiovaticana.org/ucr/Articolo.asp?c=244595