Папа: «Християнинові без почуття гумору чогось не вистачає»

У вступній частині авторка ставить Папі три запитання про його спосіб розуміння та переживання радості. Святіший Отець розповідає, що протягом сорока років проказує молитву святого Томаса Мора про добрий настрій, і стверджує, що ця радість тісно пов’язана з почуттям внутрішнього миру, яке в особливий і постійний спосіб супроводить його від початку Петрового служіння. Як мир, так і радість є дарами Святого Духа, підтримують його також і серед найбільших труднощів. «Знати, що Святий Дух сильніший, є немовби мандрівкою із запасом кисню, коли тобі його бракує. Радість, – повторює він, – це дар, як і мир є даром».

За словами Папи, орієнтиром для того, щоб збагнути, чи прямуємо вірним шляхом, є «неспокій», роздуми під час щоденного іспиту сумління про те, «що діялося в моєму серці». Це допомагає відрізняти добрі тривоги від лихих. Радість є немовби світлом, лагідним і спокійним світлом, з яким почуваєшся добре, тоді як диявольське світло схоже до феєрверку, що є сильним спалахом, але потім зникає.

Виклик з’являється тоді, коли треба зберегти радість, переживаючи страждання або ж почуваючись виснаженими. Щодо цього Папа Франциск поділився молитвою, з якою звертається до Бога в таких обставинах: «Я не дам ради, Ти зроби це». Підсумовуючи, він згадав про свого викладача, який радив студентам на хвилинку заглянути в дзеркало… «Коли я іноді це робив, – сказав Папа, – то через пів хвилини починав сміятися із себе самого… Сміятися із себе самих є дуже важливим!»

Департамент інформації УГКЦ
за матеріалами www.vaticannews.va