Папа Франциск у Європейському Парламенті: «Повернути Європі надію»

Насамперед, Святіший Отець зазначив, що цей візит відбувається через чверть сторіччя після відвідин Івана Павла ІІ. У світі та Європі багато що змінилися з того часу, здійснюючи побажання святого Папи, «щоб одного дня Європа змогла поширитися до розмірів, визначених географією, перше, ніж історією». Крім того, у глобалізованому світі, який стає дедалі менше «європоцентричним», Європа починає виглядати дещо «постарілою та применшеною». «Звертаючись до вас сьогодні, у світлі мого покликання бути пастирем, бажаю скерувати до вас і до всіх європейських громадян послання надії та підбадьорення», – сказав Глава Католицької Церкви.

На основі переконань основоположників Європейського Союзу, які розпочали розбудову майбутнього, покликаного подолати поділи та сприяти мирові між народами континенту, вірячи у людину не лише, як у громадянина та економічного суб’єкта, але як особу, обдаровану «трансцендентною гідністю», Папа вказав на тісний зв’язок між поняттями «гідність» і «трансцендентність». «Наша нещодавня історія, – зауважив він, – відзначається безсумнівним центральним місцем, відданим сприянню гідності людини проти різноманітного насильства та дискримінацій, яких також і в Європі не бракувало протягом століть». Але усвідомлення цього є не лише плодом історичного шляху, позначеного стражданнями, але й «європейського мислення», що відзначається різноманітністю своїх джерел, зокрема, й християнства, в якому зродилося саме ж поняття «особа».

За словами Святішого Отця, підтримка прав людини, яка займає головне місце в працях Європейського Союзу, є важливим та гідним похвали заанґажуванням, адже ще існує надто багато ситуацій, «коли людські істоти трактуються, як предмети», які можна використати і викинути, коли вони перестають бути потрібними. І хіба можна говорити про гідність, «коли бракує можливості вільно виражати свої думки та без обмежень сповідувати свою релігійну віру»? Яку гідність має людина, яка стала «об’єктом найрізноманітніших дискримінацій»? Яку гідність може віднайти особа, позбавлена «необхідного мінімуму для життя, праці, яка наділяє гідністю»?

«Підтримувати гідність особи означає визнавати, що вона має невід’ємні права, яких не може позбавити чиєсь свавілля, ні, тим більше, економічні інтереси», – зауважив Папа, одночасно перестерігаючи перед двозначностями, які можуть виникнути внаслідок неправильного розуміння поняття прав людини та зловживання ними. Адже ми є свідками підкреслювання саме індивідуальних прав та забуття про не менш важливий аспект обов’язків, внаслідок того існує тенденція вивищення права окремої особи, забуваючи про суспільний контекст та спільне благо.

Отож, говорити про трансцендентну гідність людини, за словами Святішого Отця, означає «посилатися на її природу, на вроджену здатність розрізняти добро і зло», бачити людину не як абсолют, але істоту, що творить взаємини. Адже самотність стала «найпоширенішою суспільною недугою в Європі», яку ще більше загострює економічна криза. З цим пов’язані «певною мірою егоїстичні стилі життя», які відзначаються самолюбством та нестямною розкішшю, яка часто є байдужою до оточуючого світу. Натомість, утверджувати гідність особи «означає визнавати цінність людського життя, даного нам безкорисливо, а тому воно не може бути предметом обміну чи збуту».

Глава Католицької Церкви відзначив, що майбутнє Європи залежить від здатності наново відкрити зв’язок між відкритістю на трансцендентне, на Бога, якою завжди вирізнялася європейська людина, та практичним і конкретним вмінням долати виклики. І тому, «фундаментальною є не лише та спадщина, яку християнство вклало в минулому в суспільно-культурне формування континенту», але також «той вклад, який воно має намір зробити у його зростання сьогодні та в майбутньому». Він не становить «загрозу для світськості держав чи незалежності інституцій», але є, радше, збагаченням. У цьому контексті Святіший Отець також вказав на несправедливість та переслідування, яких щодня зазнають релігійні меншини в різних частинах світу.

Коментуючи гасло Європейського Союзу «Єдність у різноманітності», Папа наголосив, що єдність «не означає політичну, економічну, культурну одноманітність». А тому кожен повинен мати можливість «цінувати свої окремі традиції, беручи до уваги свою історію та коріння» та визволяючись від «маніпулювання та страхів». Адже «особливості кожного становлять справжнє багатство настільки, наскільки поставлене на служіння всім».

У цьому контексті, за словами Святішого Отця, на євродепутатах лежить обов’язок і відповідальність за те, щоб підтримувати живою «демократію народів Європи», якій загрожує небезпека скотитися до «політичного номіналізму», породженого уніфікаційним розумінням глобалізації. Це означає запобігти тому, щоб автентична демократія поступилася місцем «мультинаціональним інтересам».

«Повернути Європі надію означає не лише визнати центральність людської особи, але включає також підтримувати її обдарування», – наголосив Глава Католицької Церкви, наголосивши на важливості виховання, захисту сім’ї, підтримки освітніх установ та креативності, притаманної молоді, захисту навколишнього середовища. У цьому контексті Папа назвав неприйнятним той факт, що коли мільйони людей помирають з голоду, в деяких частинах світу тонни продовольства викидаються на сміття. Іншою сферою, де «процвітають таланти людської особи» є праця, а тому потрібні рішучі кроки в сфері зайнятості. Ще одним важливим викликом є міграція.

«На вас, законодавці, лежить завдання оберігати європейську ідентичність та спричинятися до її зростання, так щоб повернути громадянам віру в інституції Євросоюзу та в проект миру й дружби, який лежить в його основах», – підсумував Папа, наголосивши на тому, що прийшов час «будувати Європу не навколо економіки, але священності людської особи та невід’ємних цінностей».

Радіо Ватикану