Найстаршому василіанину - 99

Народився 16 вересня 1915 року в мальовничому с. Старі Петликівці, біля Бучача на Тернопільщині. У 1932 році вступив на новіціат отців василіан у Крехівський монастир. Вічні обіти склав у 1937 році. Ієрейські свячення отримав 14 травня 1942 року в Празі від владики Вартоломея Дудаша. Відтак 6 років ревно служив у Кристинопільському монастирі святого Юрія. Опісля почалася місіонерська праця в Бразилії – 14 років, Аргентині – 22 роки, Парагваї – 2 роки, Італії – 7 років, Україна – 21 рік: у цих країнах трудився патріарх василіанського чернецтва як священник-місіонер, як магістр новіціату, як директор школи, як протоігумен, як духівник і викладач семінарії, як християнський письменник. З під пера о. Доротея вийшли у світ майже 20 книг. Серед останніх видань – тритомний підручник духовної молитви – «Розмови з Богом» та «Світло Євангелія у проповіді священників». А ще близько 2000 проповідей, понад 50 місій та реколекцій та понад 2000 конференцій – ось так працював справжній сіяч Божого слова.
Зараз о. Доротей мешкає в монастирі Чесного Хреста Господнього в Бучачі. Щоденно служить Святу Літургію, сумлінно дотримується монастирського розпорядку, цікавим є те, що від вступу до монастиря і досі отець живе ревністю новіціатського життя, яку почерпнув від о. Володимира Гука, ЧСВВ, о. Іринея Готри, ЧСВВ, та бр. Ігнатія Олеськіва, ЧСВВ. Також щодня уділяє Апостольське благословення після вервиці, а учні Колегіуму святого Йосафата приходять на сповідь та духовні розмови до о. Доротея, який ділиться своїм глибоким духовним досвідом, а сам черпає сили від молодих колегіантів.

Гаряча віра, щира молитва, Боже благословення та опіка Пречистої Діви Марії – це те, що супроводжувало і супроводжує великого монаха у священичому та чернечому служінні.

бр. Теодор Дутчак, ЧСВВ