На Папському Синоді у Ватикані з промовою виступила сестра Дженес (Солюк), Головна Настоятелька Згромадження сестер служебниць

Понеділок, 20 жовтня 2008, 00:00

17 жовтня 2008 року на Синоді Єпископів, що проходить у Ватикані у присутності Папи, виступала сестра Дженес (Солюк), Головна настоятелька Згромадження сестер служебниць Непорочної Діви Марії, яка входить у склад офіційних спостерігачів. Мати Дженес розпочала з короткої розповіді про Згромадження сестер служебниць, що є Папського права і було засноване в Україні 1892 року. Воно є першим активним апостольським згромадженням в Східній Церкві візантійської традиції – в Українській Греко-Католицькій Церкві. Основною апостольською діяльність сестер служебниць є виховання, катехизація дітей, молоді і дорослих, піклування про хворих та похилих віком та виконування інших діл милосердя. Особлива увага приділяється дбанню про красу Божих храмів, де Господь і Його люд зустрічаються у Святій Літургії, Пресвятій Євхаристії, Божому Слові та Святих Тайнах. Далі Головна Настоятелька Згромадження Сестер Служебниць нав’язала до східної духовності, яка для своїх богослужінь, перш усього, використовує серце і почуття. Читання Святого Письма займає важливе місце в усіх богослужіннях. Сестра Дженес навела три приклади того, як з найдавніших часів до сьогодні народ надає важливості та цінує читання Біблії: окремі вірні клякають під книгою Євангелії під час її читання, цілують Святу Євангелію і тоді повертаються на своє місце; як для дорослих і дітей, так і для родин є великим привілеєм, коли їх кличуть тримати запалені свічки під час читання Євангелії на Службі Божій. Усі цілують Святе Письмо після закінчення читання; жінки прикрашають гарними вишивками престол, ікони та аналой, з якого читається Євангелія або на якому поставлене Святе Письмо. Перед ІІ Ватиканським Собором не було Біблії на рідній українській мові, а лише на церковнослов’янській, якої більшість не розуміла. Сестра Дженес згадала, як вступивши до Згромадження 50 років тому, вона отримала Біблію, поставила її на почесному місці, поцілувала і ставилась до неї з великою пошаною, однак, не читала її для свого щоденного духовного збагачення. В Україні під комуністичним режимом була заборонена не тільки Біблія, але будь-яка інша релігійна література. Лише з 1990 року почала з’являтись Біблія та духовні книжки. Тепер Святе Письмо відіграє найважливішу роль у житті сестер. В Україні сестри служебниці продовжують навчати дітей, молодь і дорослих користуватись Святим Письмом, його читати і молитись, щоб знайти Христа – слово життя. У сучасному світі перед Згромадженням сестер служебниць стоїть виклик, щоб провадити Божий люд до розвитку дарів Ісуса Христа у Божому Слові, щоб повернутись до ревності перших християн, яких Святий Дух з’єднував при ламанні хліба і при Божому Слові. Головна настоятелька Згромадження сестер служебниць закінчила свій виступ на Синоді Єпископів, підкреслюючи, що Згромадження присвячене Пресвятій Богородиці, беручи з Неї приклад і стараючись втілити Воплочене Боже Слово в своєму житті, щоб передавати іншим Христове життя, що є в нас, щоб Христос зміг завжди бути світлом світу для всіх. http://www.oecumene.radiovaticana.org/ucr/Articolo.asp?c=238347