На міжнародній науково-практичні конференції в Ужгороді говорили про відповідальність за створіння
Субота, 21 травня 2011, 10:53 Міжнародна науково-практична конференція “Відповідальність за створіння та енергетичні виклики сьогодення у Східній Європі” цього року продовжила низку щорічних форумів, присвячених темі відповідальності за створіння та ініційованих Церквою і суспільним рухом за збереження довкілля в Україні і Європі. Відбувся захід 6-11 травня 2011 року в м. Ужгороді на базі Катехитичного духовного центру.
Міжнародна науково-практична конференція “Відповідальність за створіння та енергетичні виклики сьогодення у Східній Європі” цього року продовжила низку щорічних форумів, присвячених темі відповідальності за створіння та ініційованих Церквою і суспільним рухом за збереження довкілля в Україні і Європі. Відбувся 6захід -11 травня 2011 року в м. Ужгороді на базі Катехитичного духовного центру.
Організаторами конференції виступили: Кафедра екології та охорони навколишнього природного середовища ДВНЗ «Ужгородський національний університет»; Кафедра католицької теології християнської соціальної етики (Університет Людвіга Максиміліана, м. Мюнхен, ФРН); Комісія з екології і мігрантів Римо-Католицької Конференції Єпископів України; Комісія з екології Мукачівської греко-католицької єпархії; Бюро Києво-Галицького Верховного Архиєпископства з питань екології; Ужгородська греко-католицька богословська академія імені блаженного Теодора Ромжі, Благодійний фонд „Церква і навколишнє середовище” за підтримки Німецького федерального фонду з навколишнього середовища (DBU).
Організатори конференції ставили за мету пошук та розвідку шляхів здійснення відповідальності за створіння в контексті енергетичних викликів сьогодення.
На пленарних і секційних засіданнях виступили і запропонували своє бачення напрямків реалізації стратегії підвищення енергоефективності, сталого розвитку та попередження негативних змін клімату в Україні та Європі ієрархи і духовенство Римо-Католицької Церкви, Мукачівської греко-католицької єпархії, Української Греко-Католицької Церкви, Української Православної Церкви (МП); представники Закарпатської обласної ради, Управління освіти і науки Закарпатської облдержадміністрації; науковці Ужгородського національного університету, Києво-Могилянської академії, Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти, Закарпатської філії Славістичного університету; представники природоохоронних органів; неурядових громадських організацій: Всеукраїнської екологічної ліги, Карпатського екологічного клубу «Рутенія», Екоцентру «Тиса», cоціально-екологічної громадської організації «Чистий Берег», Організації громадянського суспільства територіального гендерного центру “Сільська Родина”. Під час роботи було організовано низку інтерв’ю з відомими учасниками і гостями.
На конференції були розглянуті можливості розширення суспільного діалогу Церкви і в Церкві з приводу відповідального ставлення до глобальних екологічних викликів сьогодення у Східній Європі (енергетичні виклики) за тісної співпраці з органами влади, місцевого самоврядування, науковими установами, освітніми закладами, громадськістю та політичними партіями.
У рамках форуму були проведені круглі столи, дискусії, під час яких були вироблені конкретні пропозиції щодо дальшої співпраці Церкви, науки, влади і громадськості задля збереження створіння − природи. Учасники звернули увагу на проблеми довкілля, зокрема на зміни клімату, які спричинені витрачанням енергії. Ці проблеми можна вирішити лише шляхом об’єднання зусилля влади, політичних сил, НУО та Церкви.
За матеріалами конференції та за підсумками роботи було ухвалено рішення, прийнято резолюції: «Щодо ощадливого ставлення до користування енергією», «Щодо обмеження розвитку атомної енергетики», та організовано дальшу роботу задля вироблення конкретних практичних рекомендацій.
Резолюція I Міжнародної науково-практичної конференції
“Відповідальність за створіння та енергетичні виклики сьогодення у Східній Європі”,
«Щодо відповідального ставлення до користування енергією»
1. Актуальним для цивілізації є розуміння того, що безперервне збільшення використання джерел енергії, багато з яких є невідновними і вже далеко недостатніми для людства, приводить не тільки до вичерпання цих джерел, а й до змін клімату, про що неодноразово наголошується науковцями та засобами масової інформації. Крім того надмірне використання традиційних джерел енергії впливає на забруднення довкілля та на стан здоров’я людини. Тому виходом для суспільства є лише один шлях – ощадливо користуватись традиційними джерелами енергії та поступово переходити на альтернативні, зокрема на джерела відновлювальної енергетики.
2. В Україні лише законодавчими нормами та тарифним регулюванням досягти ощадливого використання енергетичних запасів неможливо, оскільки користувачі, визначаючи кількість енергії, яка має задовольнити їх бажання і потреби, не мають змоги враховувати її походження. Постійно і насильно обмежувати громадян в забезпеченні енергією і іншими ресурсами не можливо. Тому відповідний перехід до ощадливого використання енергії та відновлювальної енергетики мають зробити самі громадяни. Держави та й людство взагалі повинні стимулювати цей вибір, утверджуючи відповідну суспільно-культурну доктрину.
3. Для цивілізаційних змін відносно відповідального ставлення до енергії необхідно, щоб суспільство мало високу екологічну свідомість і відповідальність перед природою. У свою чергу, така свідомість сама собою не з’являється, оскільки її потрібно виховувати. Виховання відповідальності за природу намагаються проводити державна система освіти і виховання; екологічні рухи, громадські організації, представники мистецтва: художники й поети, співаки і музиканти, бізнес-структури сфери «зеленої економіки». Церкву також необхідно розглядати потужним джерелом і партнером у формуванні екологічної свідомості.
4. Церква, яка усвідомлює екологічну проблему людства і вважає одним зі своїх завдань формування відповідальності за створіння (природу) у своїх вірників та всього суспільства взагалі. Свідченням цього став ряд форумів за міжнародною участю присвячених екологічній проблематиці й реалізації стратегії сталого розвитку організованих Церквою. Месиджем сьогоднішньої конференції став заклик як Церкви, так і всіх представлених організацій до відповідального ставлення і обґрунтованого використання енергії.
Резолюція II Міжнародної науково-практичної конференції
“Відповідальність за створіння та енергетичні виклики сьогодення у Східній Європі”,
«Щодо обмеження розвитку атомної енергетики»
1. «Енергетична стратегія України до 2020 року» повинна розглядатися не тільки, як механізм нарощування виробництва електроенергії а й збільшення частки альтернативних видів в структурі її виробництва.
2. Атомна енергія не може зараховуватися до альтернативних з позицій зменшення впливу парникових газів, так як є також потенційно екологічно небезпечною, передусім для життя людини.
3. Побудова 22 додаткових блоків АЕС збільшить імовірність виникнення аварійних ситуацій та підвищить енергетичну залежність від міжнародних договорів поводження з ядерними матеріалами та їх відходами;
4. При реалізації цієї стратегії в ціні електроенергії не враховуються витрати на видобування, зберігання, утилізацію відпрацьованого ядерного палива, закриття та консервацію відпрацьованих блоків, рекультивацію родовищ, дезактивацію зон відчуження, водопостачання і водовідведення та самих об’єктів, а тому актуальним є також питання справедливості до майбутніх поколінь, адже будуючи нові блоки, саме ці проблеми перекладаємо на їх плечі;
5. Молячись за загиблих, покалічених і ненароджених внаслідок Чорнобильської катастрофи з приводу 25-річчя трагедії та за найшвидше вирішення проблем Фукусіми, висловлюємо сподівання, що в Україні логічним є розробка владою такої енергетичної стратегії, в якій буде мати місце не тільки відмова від побудови майбутніх атомних станцій, але і закриття вже існуючих.
Р І Ш Е Н Н Я
Міжнародної науково-практичної конференції
“Відповідальність за створіння та енергетичні виклики сьогодення у Східній Європі”,
що відбулася 6-11 травня 2011 року в м. Ужгороді
на базі Катехитичного духовного центру
(Ужгородський монастир сестер ордену Згромадження Ісуса)
Впродовж трьох днів роботи конференції були заслухані і обговорені 22 доповіді. Тематика доповідей конференції стосувалась найбільш актуальних проблем, які стоять перед Україною і Східною Європою загалом, а саме:- Стратегія сталого енергозабезпечення
- Кліматичні зміни як моральний виклик людству
- Екологічна освіта і виховання
- Відповідальність за створіння в тіні Чорнобиля
- Екологічний слід і відповідальність за створіння
- Екологічні загрози Східної Європи і шляхи їх подолання
- Теологія створіння
- Церковний екоменеджмент.
ОСТАННІ НОВИНИ
«В Україні відбувається злочин проти людства», – Глава УГКЦ в ексклюзивному інтерв’ю для італійського видання «Il Foglio»27 липня
«Хтось каже, що в Україні має місце конфлікт, західні ЗМІ говорять про російсько-український конфлікт. Ні, в Україні немає жодного...
- Глава УГКЦ у 158-й день війни: «Нехай Господь прийме з уст нашої Церкви псалми та моління за всіх тих, які особливо просять нашої молитви»
- «Сила, яка походить із вірності Христові, є стержнем, який ніхто не може зламати», – Блаженніший Святослав
- Глава УГКЦ у 157-й день війни: «В ім’я Боже ми засуджуємо звірства в Оленівці і світ повинен це засудити як особливий вияв дикості й жорстокості»
- «Боже, почуй наш плач і поспіши нам на допомогу і порятунок!», – Глава УГКЦ у 156-й день війни
- «Бог йому дав серце і душу українського народу»: відбулася щорічна проща до Прилбичів з нагоди уродин митрополита Андрея Шептицького
- Глава УГКЦ: «Я горджуся українськими патріотами, які без найменшої краплі ненависті готові захищати своє»
- Блаженніший Святослав закликав українську молодь скласти присягу на вірність Христові
- Глава УГКЦ у 155-й день війни: «Помолімося, щоб не втратити скарбу віри князя Володимира»
- Блаженніший Святослав у День державності України: «Наша Держава – це для нас питання життя або смерті»
- Глава УГКЦ у 154-й день війни: «Нехай Господь Бог прийме у свої вічні обійми журналістів, які віддали за правду своє життя в Україні»
- Глава УГКЦ у 153-й день війни: «Принесімо наш біль перед Боже обличчя і будьмо певні, що Він нас вислухає»
- Глава УГКЦ у 152-й день війни: «Помолімся молитву заступництва за наших воїнів»
- «Віруюча людина не може бути байдужою, коли бачить страждання іншої людини», – владика Богдан Дзюрах
- «Серед нашого страждання творімо простір для прояву Божої всемогутності», – Глава УГКЦ у 6-ту неділю після П’ятдесятниці
- Глава УГКЦ у 151-й день війни: «Російське віроломство ми перемагаємо силою любові до нашої Батьківщини»