Мощі святого Онуфрія повертаються до Лаврова

Мощі святого Онуфрія, покровителя породіль, повертаються до Лаврова для постійного почитання прочанами. 24-25 червня 2011 року відбудеться п‘ята піша проща з Самбора до Лаврського княжого монастиря отців василіан. Нічні чування, Хресна дорога, Акафіст до святого Онуфрія передуватимуть зустрічі мощів, які прибудуть з Рима в суботу 25 червня. Урочиста Архиєрейська Літургія з нагоди свята розпочнеться об 11-00. «Робота над тим, аби мощі святого Онуфрія знову були у Лаврові, тривала понад два роки, - розповідає настоятель монастиря о. Микола Ковалишин. - І от настав час знову мощам бути у Лаврівському монастирі. Відпочинок, поєднаний із прощею до святих місць, - це нагода подивитися на себе іншими очима, щоб зректися того, що в нас не цілком відповідає Божому Закону, і навпаки, зміцнити й підсилити те, що нас освячує й робить близькими до Бога». Проща із Самбора до Лаврова відбуватиметься в наміренні дару материнства.  

Департамент інформації УГКЦ

Довідка: Лаврівський монастир святого Онуфрія, що на Старосамбірщині, входить до переліку небагатьох, які діють на території України від княжих часів (серед яких Києво-Печерська лавра, Зимненський та Жидиченський монастирі на Волині). Офіційним підтвердженням існування Лаврівського монастиря ще в давньоруські часи є розкопки, які проводили 1986 року. Тоді, зокрема, знайшли кераміку XII-XIII століть. Крім того, у різних тогочасних писемних джерелах згадують “Лаврівський монастир із мощами святого Онуфрія”. Цю реліквію знищили або викрали під час татарських погромів. Унаслідок останнього набігу 1549 року монастир горів. Святий Онуфрій за походженням – перський принц, який жив у IV столітті. Десять років він виховувався у монастирі в Єгипті, а згодом подався в пустелю, де провів майже 60 років. Лаврівський монастир святого Онуфрія впродовж ба­гатьох століть був центром екуменізму. Тут є великий некрополь, у якому спочивають православні митрополити, греко-католицькі єпископи, молдовські господарі. З історії цієї чернечої обителі уваги заслуговує і те, що в архіві Лаврівського монастиря зберігалися численні пергаменти XII-XIII століть, грамоти князя Лева, польських королів, рукописи XV-XVI століть, писані золотом, стародруки, рідкісні видання, грамоти гетьманів, книги Петра Могили. У XIX ст. Лаврівська бібліотека була однією з найбільших у Західній Україні.