«Ми повинні бути апостолами», – владика Борис Ґудзяк до української громади в Утрехті

Громада м. Утрехта як і всі нідерландські громади УГКЦ є зовсім молодою і веде свій початок від Революції Гідності. «Ми [греко-католики, що живуть в Нідерландах] їздили групкою в Ґенк до Бельгії – на Різдво, на Пасху, на інші свята впродовж років. Пізніше частина почала їздити до Антверпена. Під час майданних подій виявилося, що нас досить багато, і ми стали думати над тим, як організувати свої парафії», – розповідає Зоряна Яницька.

Вона разом з іншими активістами звернулися до пароха Брюсселю о. Олега Зимака, щоб відслужити Великодню Літургію в Голландії. Він погодився. І так з Великодня 2014 року стартувала історія греко-католицької громади в Голландії. Одночасно активісти зверталися з листами до владики Бориса, щоб отримати постійних служителів та шукали церковні приміщення. За п’ять років вдалося утворити чотири парафії (Утрехт, Гаага, Ейднховен та Алкмар) і одну місію в Ґронінґені.

Утрехтська парафія є доволі чисельною, бо місто розміщене посередині країни і легко всім добиратися. Щонеділі на Літургію приїжджає від 50 до 100 осіб. Парафіяни організували хор, відбуваються реколекції, тобто триває нормальний розвиток парафіяльного життя.

«Це єднання всіх нас українців під покровом Церкви. Це єднання у вірі і воно допомагає у багатьох інших речах», – зазначила пані Зоряна. «Люди приходять до церкви, бо вони цього потребують. Це не традиція чи тиск оточення як часом буває в Україні, а внутрішня потреба», – розповідає о.  Микола Буцяк, який опікується утрехтською парафією уже два роки. –  «Те, що ініціатива створення парафії пішла від Духа Святого знизу, від людей, є надзвичайно важливо. За неї варто боротися і її продовжувати. Як священик я це гостро відчуваю, часто повторюючи, що парафіяни – це Церква, і я служу для них».

Церква святого Йосифа, яку щонеділі винаймає українська громада, виставлена на продаж. Протягом останніх кількох років утрехтська римо-католицька парафія продала уже 4 церкви, бо не може їх утримувати і не має достатньо вірних. Тому найбільша тривога парафіян за те, що невдовзі вони не зможуть використовувати храм, який не можуть викупити чи повністю утримувати.

Серед місцевої католицької спільноти українці отримали добрих захисників. Серед таких ключник Dick van der Horst. «Це дуже гарна церква, і, на мою думку, українці повинні мати в Нідерландах місце, де могли б разом збиратися і молитися. За євангельським імперативом ми, голландці, повинні любити українців як самих себе та дозволити їм молитися. Для мене особисто було б важливо, якщо б українська спільнота була частиною всієї утрехтської парафіяльної громади. На цей момент ситуація дуже складна, фінансування постійно зменшується. Церкву мають продати. Але я з цим не згідний. І надіюся, що цього не станеться» – поділився він.

Служба комунікації Паризької єпархії