Мешканки «Дому надії» та канадські військові побували на екскурсії у музеї-садибі Лесі Українки в Колодяжному

Щоб більше пізнати цю непересічну постать, її літературну спадщину та життєвий шлях, с. Єроніма Вовчак, директор соціального центру, організувала разом із сестрами та частиною дівчат, мешканок «Дому надії», екскурсію в с. Колодяжне (Вінницька обл.) до музею-садиби Лесі Українки.

В експозиції музею представлені меморіальні речі Лесі Українки та її родини, прижиттєві видання творів поетеси та її матері Олени Пчілки, фотографії, речі побуту та етнографії Волині, відтворені фрагменти робочого кабінету і сільської хати.

Косачі дуже любили Колодяжне і не раз у листах до друзів висловлювали свої почуття: «Колодяжне - це, власне, вдома, а решта, то це все так собі — між іншим. Для всієї нашої родини ця квартира (в Києві) не була нашим «вдома», вона була раніше в Колодяжному, поки ще цілою родиною ми там жили, а потім то все було тимчасове, випадкове і не своє».

Поїздку здійснили разом з одинадцятьма військовослужбовцями з Канади та їхнім капеланом – падре Робертом (з протестанської спільноти), які проходять міжнародні військові навчання.

З попередньої їхньої ротації частина канадських військових разом з капеланом о. Іваном Нагачевським УГКЦ співпрацювали з «Домом надії», як волонтери з вивчення англійської мови. І тому цього разу військове керівництво теж звернулося з побажанням співпраці. Тож, враховуючи обмеження, пов’язані з карантином, вирішили здійснити спільну поїздку трьома транспортними засобами. В екскурсії взяли участь канадські офіцери і солдати, які перебувають на тренувальній місії в Яворівському полігоні. Усіх разом у подорожі було двадцять дві особи.

Після пізнавальних відвідин літературно-меморіального музею Лесі Українки, учасники туристичного паломництва побували в Луцькому замку Любарта – одному з найдавніших збережених замків, що є пам’яткою архітектури ХV ст. Опісля вирушили до монастиря отців василіан у Луцьку, де їх гостинно прийняли і почастували вечерею.

Саме тут також привітали уродинниць з березня – червня, яких виявилося сім осіб – шестеро дівчат і с. Магдалина Чайківська. Традиційними святковими тортами, які цього разу спекла для с. Святослава Пилип’юк, СНДМ, привітали іменинниць, побажавши їм різних добродійств.

Помолившись у підземному монастирському храмі і подякувавши за гостинність отцям, прочани вирушили додому. Хоч фізично втомлені насиченою програмою дня, та однак всі були переповнені позитивними емоціями і гарними враженнями від спільно проведеного часу. Наприкінці с. Єроніма подякувала військовим, подарувавши їм символічний дарунок – оригінальну свічку ручної роботи з національним візерунком і написом «я люблю Україну» і домовилися про подальший контакт щодо можливої співпраці. Канадці, зі свого боку, теж висловили слова подяки сестрам і дівчатам за гарно проведений час, а також захоплення від багатої і цікавої, хоч також часами й трагічної історії нашої країни.

Департамент інформації УГКЦ за матеріалами https://www.ssmi-ua.org