Лютнева «Кана» розповість про те, звідки взявся стереотип, що всі крадуть

Нелегально скачуємо фільм в Інтернеті чи роздруковуємо на робочому принтері щось для власного використання. Виробляємо «неправильну» субсидію. Або «виносимо» з роботи ручку чи олівець. Крадемо? Чи радше «беремо собі»? Чому такі речі часто вважаються нормою в нашому суспільстві? На ці та інші непрості питання спробував дати відповіді в інтерв’ю для журналу менеджер із маркетингу і керівник проекту «Етика і технології» у Львівській бізнес-школі Володимир Хіцяк.

Він говорить, що, безперечно, крадуть не всі. І проблема є в необгрунтованих узагальненнях, бо на такому тлі можна себе трохи вивищити. «Звичка узагальнювати й породжує такі шаблони – усі крадуть, усі погані, усюди зрада. Що успішніша країна, що успішніше суспільство, то більше воно звертається до особистості і до конкретних випадків, а менше узагальнює», - стверджує Володимир.

Опитування низки підприємців та розмова із священиком о.Орестом Фрединою засвідчує, що насправді окремі люди, за «радянською» звичкою, охоче «виносять» щось із роботи, намагаються у будь-який спосіб ошукати власну державу, хоча б «зайцем» проїхавшись у громадському транспорті. Проте чітке встановлення правил і строгий контроль за їх дотриманням дає позитивний результат. Зрештою, саме такий метод працює в розвинених країнах, де є свідомість недоторканості приватної власності.

У «Кані» є постійна рубрика «На гостину до родини», коли журналіст із фотографом приходять додому до якоїсь сім’ї. Ідея проста – показати, як живуть звичайні християнські сім’ї, бо таке «запізнання» робить нас однією спільнотою. Знайомство з Орестом та Марічкою Геваками та їхніми дітьми в лютневому числі здивує і надихне багатьох.

Обнадійливим можна назвати інтерв’ю із Ігорем Губілітом, який провадить туристичний бізнес, і доводить, що кропітка праця обов’язково дасть результат.

Матеріал про релігійну місію «Центр опіки сиріт» може стати добрим стимулом для потенційних волонтерів, котрі готові присвятити свій час і сили для допомоги дітям-сиротам.  

Крім цього,  «Кана» має нову рубрику про настільні ігри, яку веде відома українська письменниця Дзвінка Матіяш. Цього разу вона розповідає про шахи.

Також у «Кані» містяться цікаві матеріали на культурну тематику, про виховання дітей та кулінарні поради.

Повідомила Світлана Бабинська