Львівський архикатедральний собор Святого Юра відзначає престольне свято

Архикатедральний собор Святого Юра УГКЦ розташований на Свято-Юрській горі та є перлиною української пізньої барокової архітектури. Завдяки розташуванню його помітно з більшості оглядових майданчиків у Львові, як-то: Ратуші, Високого Замку, вежі церкви Ольги і Єлизавети.

Наприкінці 90-х собор Юра був внесений до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО, разом з історичним центром Львова. Архітектурний комплекс храму включає в себе не лише собор та дзвіницю, а й Митрополичу палату, мури, Митрополичі сади, споруди капітули тощо.

За однією з версій істориків, наприкінці ХІІІ століття король Лев заклав у цьому місці дерев’яний храм, присвячений святому Юрієві. На цій території також була і є печера, де колись жили ченці.

Церкву на Святоюрській горі відновлювали як мінімум двічі. Уперше в 1340 році – після пожежі внаслідок нападу на Львів польського короля Казимира ІІІ; і вдруге – з осені 1744 до 1780 року, з ініціативи митрополита Атанасія Шептицького. Тоді ж собор набув більш сучасного вигляду.

Над будівництвом нового храму у ХVIII столітті працювало багато відомих людей: родина Шептицьких, німецький архітектор Бернард Меретин і Мартин Урбанік, зодчий Клеменс Фесінґер, меценат Юзеф Потоцький.

Першою незаперечною історичною згадкою про церкву Юра вважають 1341 рік. Ця дата разом із написом «В літо 6849-те содіян бисть колокол сей святому Юрію при князі Димитрії ігуменом Євтимієм» збереглася на княжому дзвоні, що є у сучасній дзвіниці собору.

Із ХVII століття на площі біля храму часто влаштовували січневі та травневі ярмарки. Зараз у Львові намагаються відновити цю традицію, поряд із організацією Різдвяних і Великодніх міських ярмарків.

Із 1673 року до собору привезли чудотворну ікону Пресвятої Богородиці з Теребовлі, яку з ініціативи єпископа Йосипа Шумлянського помістили в нову на той час Покровську каплицю.

У ХVII столітті при монастирі діяли братська і кирилична друкарні. В останній видали такі важливі твори: «Метрики» і «Псалтир» (1688), а також «Ірмологіон» (1700) – це була перша книга в Україні, яку видали з використанням нотного шрифту.

Архітектурний ансамбль собору багатий на скульптурні композиції. Так, Михайло Філевич свого часу створив постаті святих (символ Римської і Грецької церков), скульптури «Віри» та «Надії». Семен Стажевський розмістив свого святого Онуфрія в печері, а галицький майстер скульптури – Іоанн Пінзель – виготовив постаті митрополитів Атанасія та Лева і Юрія-Змієборця, що прикрашають фасади собору.

Західне бюро «Живого ТБ» за матеріалами https://velychlviv.com