„Хто служить Богу, захищає його створіння”

Середа, 11 березня 2009, 10:39

З нагоди Великого посту 2009 року д-р Людвіг Шік, Архиєпископ Бамбергзький, звернувся до вірян, всіх людей доброї волі, а зокрема,

З нагоди Великого посту 2009 року д-р Людвіг Шік, Архиєпископ Бамбергзький, звернувся до вірян, всіх людей доброї волі, а зокрема, до відповідальних у сфері політики зі спеціальним посланням на екологічну тематику. „Час посту є не для того щоб обмежити і зробити біднішим, але для того, щоб збагатити. Цей час запрошує кожного по новому відкрити і любити Бога та все, що він створив. Вимога Святого Письма «Покайтесь і вірте в Євангелію!» (Мк 1,15), є закликом до «життя у повноті». Рівночасно ми маємо відмовитись від того, що перешкоджає життя з Богом, ближніми та створінням. Євангелія показує нам дороги навернення. Ісус Христос запрошує нас слідувати за ним, щоб ми «мали життя у повноті» (Ів 10,10)”, - говориться у великопосному посланні. Християнське навернення в час глобальної кризи довкілля спричиненої людською діяльністю, згідно автора звернення, мусить мати також екологічний вимір: „Служити Богу - означає ставитись також до створіння так як цього хоче Бог. Це означає, з вдячністю приймати те що Господь дарує в природі, використовувати і розвивати ці дари, а рівночасно також оберігати для майбутніх поколінь”. На переконання архиєпископа Людвіга “для збереження створіння необхідні суттєві зміни нашого стилю життя. Для цього потрібна зміна свідомості, для формування якої велике значення має релігія. Зокрема католицька Церква має шанс використати свій потенціал для добра всього людства. Вона є не тільки другою по величині релігійною спільнотою, але також і організацією, яка найкраще та найбільш дієво представлена у всіх куточках Землі. Як християни ми можемо і мусимо відігравати рішаючу роль у збереженні створіння”. Завершується послання поясненням значення посту для “екології душі” та ставлення до навколишнього середовища: “Час посту має за мету визволити нас від фальшивого думання та поведінки. Чесноти поміркованості і аскези будуть нам великою допомогою для збереження створіння. Передпасхальний час покаяння запрошує нас, за допомогою відмови від зайвого та шкідливого жити краще та більш щасливо. Він навчає нас поміркованості та солідарності. Час посту закликає нас служити єдиному Богу і тому все, що він створив, а насамперед наших ближніх, любити так, як він їх любить”.

Інформаційна служба

Бюро УГКЦ із питань екології

Додаток:

«Хто служить Богу, захищає його створіння»

Великопосне послання архієпископа Бамберзького

Любі сестри та брати! 1. Час посту є не для того щоб обмежити і зробити біднішим, але для того, щоб збагатити. Цей час запрошує кожного по новому відкрити і любити Бога та все, що він створив. Вимога Святого Письма «Покайтесь і вірте в Євангелію!» (Мк 1,15), є закликом до «життя у повноті». Рівночасно ми маємо відмовитись від того, що перешкоджає життя з Богом, ближніми та створінням. Євангелія показує нам дороги навернення. Ісус Христос запрошує нас слідувати за ним, щоб ми «мали життя у повноті» (Ів 10,10). 2. У 2009 році ми, в Бамберзькій архієпархії, хочемо поставити в центр великопосних роздумів тему «Збереження створіння». Що спільного має це з постом? Пригадуєте спокуси Ісуса Христа, про які повідомляють євангелисти Матей та Лука? Диявол виводить Ісуса на високу гору і показує усі царства цього світу. Тоді обіцяє дати «всю владу і славу їхню» (Лк 4,6), якщо Христос перед ним впаде і поклониться. Ісус відповідає дияволу: «Ти будеш поклонятися Господеві, Богу твоєму, і йому єдиному служити” (Лк 4,8)! Під “всіма царствами цього світу” слід розуміти також різноманітні багатства природи та створіння. В час Ісуса це було ще більш актуальним. Ми часто утотожнюємо багатство з грошима та капіталом. В час Ісуса “влада і слава царств цього світу” полягали насамперед в дарах природи, тваринах і рослинах, а також скарбах землі. Ісус же відповідає спокусникові, що людина має служити Богу. “Служити Богу” - означає ставитись також до створіння так як цього хоче Бог. Це означає, з вдячністю приймати те що Господь дарує в природі, використовувати і розвивати ці дари, а рівночасно також оберігати для майбутніх поколінь. Я хочу запросити Вас в часі Великого посту роздумувати про Боже створіння . Всім нам бажаю більше любові до природи та вселенної, до світу рослин, до світу тварин, а особливо до людей. Відкриймося, «навернімося» і «служімо єдиному Богу», також у ставленні до Його створіння. 3. Для збереження створіння необхідні суттєві зміни нашого стилю життя. Для цього потрібна зміна свідомості, для формування якої велике значення має релігія. Зокрема католицька Церква має шанс використати свій потенціал для добра всього людства. Вона є не тільки другою по величині релігійною спільнотою, але також і організацією, яка найкраще та найбільш дієво представлена у всіх куточках Землі. Як християни ми можемо і мусимо відігравати рішаючу роль у збереженні створіння. Наша опція людини та розуміння створіння несуть в собі велетенський потенціал мотивації. В цьому полягає також шанс для єднання християн. Для збереження створіння по всьому світі є дуже важливим екуменічне спілкування. Рівночасно спільні зусилля для збереження природи зближують нас всіх і сприяють єдності християн. Об’єднана християнська спільнота може зробити суттєвий внесок для запобігання небезпечного руйнування природи та вселенної. Як християни ми вимагаємо все ж також – саме напередодні «року виборів» – і від політики, зробити належне, щоб оберегти довкілля. Політика має більш активно ангажуватися для зменшення викидів CO2 (вуглекислого газу) та глобального потепління. Для цього є необхідними більші інвестиції. 4. Любі сестри та брати! Нашим найпершим християнським внеском для збереження створіння є любов Бога Творця. Ми згадуємо при цьому «повідомлення про створіння» Святого Письма (пор. Бут 1 і 2). Вони констатують, що люблячий людину Бог все прекрасно впорядкував. Ми роздумуємо над притчами Ісуса, в яких виражається його пошана до природи (пор. Мт 13,1-53). Ми молимо псалом 104: „Хвали Богові Творцеві”. Ми маємо також перед очима багато добрих прикладів в історії Церкви, напр.: св. Франциск з Асизу, св. Гільдергард та св. Венедикт. Вони та багато інших святих в своєму часі любили створіння, піклувались про нього та окультурували його. Вже з Святого Письма всі вони знали, що людина є короною створіння. Як християни ми залишаємось осторонь від ідеологій деяких екологічних рухів, які трактують життя дерев та рослин вищим від життя ембріону, який є людиною на початковій стадії свого розвитку. Турбота про створіння мусить підкреслити особливу повагу до людини на всіх стадіях її життя. 5. Ми маємо багато планів для того щоб наша архієпархія сприяла і рухалась вперед у розвитку любові до Творця і створіння. Наші громади та інституції мають допомогти зменшити викиди вуглекислого газу, які дуже шкодять нашій природі. Ми розпочинаємо сьогодні енергетичну та кліматичну кампанію. Таким чином ми впроваджуємо одне із завдань нашого пасторального плану „Відважитись на прорив – сьогодні”! (пор. розділ „Відповідальність за створіння”, с. 71). Спеціальний фонд у 5 мільйонів євро має підтримати реалізацію ініціативи ‘Збереження створіння”. Він має допомогти впровадити заходи для дружнього до довкілля будівництва та ремонту, а також сприяти енергетичному та екологічному менеджменту. Співдійте у цьому в парафіяльних спільнотах, особливо в органах парафіяльної ради та церковного управління! 6. Великопосна акція добродійної організації Misereor, що проходить цього року під девізом “Захищати Боже створіння – щоб всі могли жити” вказує на вагомий взаємозв’язок між змінами клімату та голодом у світі. Господарювання, що відповідає принципам сталого розвитку є також вимогою глобальної справедливості та солідарності. Катехизм Католицької Церкви обґрунтовує обов’язок вірян „пошанування цілісності створіння” на основі сьомої заповіді: „Не вкради!” (Вих 20,15). „Панування, дане Творцем людині, над живою і неживою природою не є абсолютним; воно вимірюється піклуванням про якість життя ближнього, у тому числі – прийдешніх поколінь; воно вимагає релігійного пошанування цілісності створіння” (ККЦ, № 2415). Недопустимо, щоб заможні нації – це означає конкретно нас – жили за кошти інших. Загальновідомо, що саме споживацькі суспільства Європи та Північної Америки більшою мірою спричинюють зміни клімату. З іншої сторони насамперед бідні південних континентів відчувають наслідки цих змін. Все ж згодом їх дія торкнеться також безпосередньо і нас. „Не забувайте про бідних” закликає Святе Письмо. До цього належить, щоб ми зробили все можливе, щоб Земля забезпечувала людей всіх часів продуктами харчування та місцем для проживання. Також цьогорічне свято св. Генріха буде в особливий спосіб присвячене темі «Захисту створіння». Вже зараз я запрошую Вас всіх приїхати 12 липня до Бамбергу і інформуватись про те, що ми в нашій архієпархії можемо для цього конкретно зробити. 7. 200 років назад народився Чарльз Дарвін, основоположник теорії еволюції. Між його пізнаннями і теологією створіння часто коструювались протиріччя. Але так не мусить бути. Природничі науки та теологія дивляться на створіння з різних кутів зору. Обидва погляди відносяться до однієї дійсності і себе взаємно доповнюють. Вони мусять себе взаємно поважати у своїй самостійності. Дорога еволюції прямувала від рослинного і тваринного світу до людини – в створінні розвивалось одне з іншого в дійсно чудесний спосіб. Хто з цього робить висновок, що таким чином стає зайвим Бог, той має дійсно дуже примітивне уявлення Бога. Як християни можемо радіти новим пізнанням природничих наук, оскільки вони роблять для нас очевидним, наскільки великою є мудрість Бога, який є першопричиною всього, що існує. Катехизм Католицької Церкви говорить про це: “Питання про походження світу і людини є предметом численних наукових досліджень, які чудово збагатили наші знання про вік і розміри космосу, про становлення живих форм і про появу людини. Ці відкриття заохочують нас чимраз більше захоплюватися величчю Творця, дякувати йому за всі його діла й за той розум і мудрість, якими він наділяє вчених та дослідників” (ККЦ, № 283). Також великі природознавці підтверджуюють, що природознавчі пізнання і віра в Бога можуть бути поєднані. Альберт Енштейн сказав: “Трішки природознавства робить безбожним, а великі знання природи роблять віруючим”. Сам Чарльз Дарвін писав: “Я ніколи не заперечував екзистенцію Бога. Я вірю, що теорію розвитку можна абсолютно примирити з вірою в Бога”. Любі сестри та брати! 8. Час посту має за мету визволити нас від фальшивого думання та поведінки. Чесноти поміркованості і аскези будуть нам великою допомогою для збереження створіння. Передпасхальний час покаяння запрошує нас, за допомогою відмови від зайвого та шкідливого жити краще та більш щасливо. Він навчає нас поміркованості та солідарності. Час посту закликає нас служити єдиному Богу і тому все, що він створив, а насамперед наших ближніх, любити так, як він їх любить. З сердечними побажаннями благодатного передпасхального часу покаяння вимолюю для Вас благословення всемогутнього і доброго Бога Отця, Сина і Святого Духа Ваш Архієпископ Д-р Людвіг Шік (Переклад з нім. Бюро УГКЦ із питань екології)