Християнські Церкви прагнуть реальних кроків до впровадження тюремного капеланства

15 грудня 2011 року в УКРІНФОРМі відбувся круглий стіл під назвою «Реалізація релігійних прав засуджених до позбавлення волі та осіб, які перебувають у місцях попереднього ув'язнення. Вплив духовно-морального фактора на виправлення засуджених» за сприяння Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі та Асоціації українських правників. Під час роботи круглого столу, в якому взяли участь члени правління Української міжконфесійної християнської місії „Духовна і благодійна опіка в місцях позбавлення волі”, офіційні представники  Державної пенітенціарної служби України, співголова та члени Громадської ради ДПтСУ, було представлено досягнення партнерських відносин Церков із Пенітенціарною системою України. Особливо була підкреслена незамінна роль християнської духовності в покаянні та надолуженні за злочини, а особливо - роль християнського служіння для повернення наших співгромадян до суспільства. За даними пенітенціарної служби, в підпорядкованих відомству установах діє 74 храми, 46 каплиць, 4 молитовні будинки, 202 молитовні кімнати і 17 молитовних куточків. Загальна кількість віруючих засуджених, які постійно відвідують заходи релігійного характеру, становить близько 38 тис. осіб, а духовно-просвітницьку роботу із засудженими проводять 2349 священнослужителів і волонтерів, які є представниками 103 релігійних конфесій, громад, організацій та Церков, офіційно зареєстрованих в Україні. Нещодавно було освячено храм у Держивській ВК 110. Поважне зібрання відкрив Василь Костицький – голова Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі, Президент ВГО «Асоціація українських правників», який зокрема зазначив, що священнослужителі представляють духовну сферу нашого життя і сьогодні активно допомагають державі в ресоціалізації під час позбавлення волі та після звільнення. Голова Всеукраїнської міжконфесійної християнської місії «Духовна і благодійна опіка в місцях позбавлення волі», голова Синодального відділу Української Православної Церкви в справах пастирської опіки Пенітенціарної системи протоієрей Віктор Яценко підкреслив, що настав найкращий час для того, щоб Церква була прийнята у коло різних організацій і структур, які мають стосунок до пенітенціарної реформи. Адже її основна мета – гуманізація відбування кримінальних покарань. «Хочу зазначити, що рік тому, 9 грудня 2010 року, на підставі Указу Президента України, Державний департамент України з питань виконання покарань реорганізовано на Державну пенітенціарну службу, отже, змінено акценти в діяльності цього відомства, - зазначив отець Віктор і продовжив: Будь-який виправний захід, якщо він не має релігійного підґрунтя, не є ефективним». Секретар правління Місії, керівник Відділу УГКЦ з питань пенітенціарного душпастирства ієрей Костянтин Пантелей зауважив, що сьогодні треба опікуватися не тільки засудженими, а й персоналом установ виконання покарань. Служба пенітенціаріїв дуже важка: її має шанувати уряд, держава, суспільство, адже ці люди гідно виконують свої обов‘язки, нерідко в недостойних умовах. «А ще слід пам‘ятати, що людської справедливості не існує. Покарання не може бути помстою. Не буває справедливості без милосердя!» - підкреслив Костянтин Пантелей. Про необхідність обговорення проблем діяльності Державної пенітенціарної служби, зокрема з представниками Місії, науковцями, громадськими діячами, висловив Анатолій Бегас, керівник тюремного служіння Церкви Аадвентистів Сьомого Дня. Євген Дмитрієвський, старший пастор Союзу Вільних Церков Християн Євангельської Віри України, розповів про проект примирення між злочинцем і жертвою зі своїми рідними: «Понад 60 примирень за останні два роки демонструють у 95 % справжні чудеса зцілення людських відносин!». Пастор Віктор Дудка, керівник тюремного служіння Всеукраїнського союзу об'єднань євангельських християн-баптистів, розповів про процес реабілітації та необхідність справжньої любові та прийняття для того, щоб були плоди покаяння. Учасники круглого столу відзначили, що за 20 років незалежності України співпраця Церков і релігійних організацій з Кримінально-виконавчою службою України набула більш системного характеру, однак вона потребує дальшого вдосконалення та належного правового забезпечення. На їхнє переконання, повинні отримати доступ до духовної опіки з боку представника своєї конфесії також особи, що опинилася в місцях попереднього ув'язнення. Було стверджено, що провідною метою гуманізації пенітенціарної сфери має бути створення інституту духовної опіки. Через те представники всіх конфесій, що офіційно існують в Україні, мають бути учасниками процесу розробки концепції та впровадження цього інституту. У зв'язку з цим учасники круглого столу вирішили звернутися до відповідних державних органів з пропозицією розв'язати існуючі проблеми реалізації релігійних прав засуджених до позбавлення волі та осіб, які перебувають у місцях попереднього ув'язнення. Своєрідною підготовкою до круглого столу став семінар «Правові проблеми реалізації права на свободу совісті в місцях попереднього ув’язнення» у першій половині дня 15 грудня, що пройшов для священиків у приміщенні Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі для членів правління Місії. На ньому Тетяна Анатоліївна Денисова, проректор із науково-педагогічної роботи Класичного приватного університету, директор Інституту права ім. Володимира Сташиса, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України, та Геннадій Семенович Сємаков, доктор наук у галузі права, професор кафедри кримінального права та процесу Київського університету права Національної академії наук України, представили можливості включення Церков у процес підготовки  законодавчого забезпечення пастирського служіння в місцях позбавлення волі.   http://prison-pastoral.blogspot.com/2011/12/blog-post_15.html