Глава УГКЦ: «Війна привела до відродження віри, а не до ненависті»

14 грудня 2016 року Глава УГКЦ провів лекцію в Інституті Івана Павла II при Папському Латеранському університеті в Римі. Публічна лекція Його Блаженства «Захист гідності людської особи в посткомуністичних країнах» відбулася в рамках наукового проекту «Войтилівські лекції» Інституту родини та подружнього життя Папського інституту імені Кароля Войтили. 15 грудня у Папській базиліці святого Івана Христителя на Латерані Блаженніший Святослав очолив подячну Архиєрейську Божественну Літургію з нагоди 420-річчя Берестейської унії.

19 грудня італійська Релігійна інформаційна служба «SIR» опублікувала інтерв’ю з Главою УГКЦ Святославом під назвою «Забутий конфлікт». У вступі до інтерв’ю підкреслено, що в серці Європи кровить відкрита рана, про яку західні ЗМІ, схоже на те, забули. Ідеться також про те, що Блаженніший Святослав нещодавно відвідав так звану сіру зону, територію між Донецькою і Луганською областями, де протягом двох із половиною років не припиняються бойові дії. За словами Глави УГКЦ, він прибув туди з членами Всеукраїнської ради Церков і релігійних організацій, разом з православними, католиками, протестантами, євреями й мусульманами, щоб «донести людям: ми з вами, ми не покинули вас, ваш біль – це наш біль, ваше страждання – це наше страждання».

Його Блаженство висловив стурбованість з приводу долі солдатів, захоплених як заручники та ув’язнених російською армією. «Вони терплять жахливі муки і навіть тоді, коли їх вже можна відпустити, вони повертаються додому із страшними каліцтвами», – сказав Глава УГКЦ. Він додав, що намагається донести це «волання тривоги» до всіх релігійних, цивільних та інституційних установ. Архиєпископ Києво-Галицький згадав також про ще один «злочин проти людяності», яким є обмін мертвими. «Цей механізм звірячий: часто члени сім'ї готові вести переговори з бойовиками і платять викуп, щоб повернути тіло сина або чоловіка. Після отримання викупу їм передають покалічені тіла з явними ознаками катування. Ми повинні захищати гідність людської особи, не тільки коли вона жива, а й коли мертва».

Ішлося також про візит Глави УГКЦ до Одеси, яка налічує 150 тисяч греко-католиків. Блаженніший Святослав розповів, що греко-католики не мають свого храму й відправляють Службу Божу в напівпідвальному приміщенні будинку. Власне під час Святої Літургії з нагоди його візиту в підвалі могли поміститися 30–40 людей, а всі інші стояли на дворі й слухали Літургію через колонки. «Того дня, – підкреслив Його Блаженство, – ми запричащали 300 людей. У євангельському читанні йшлося про доброго самарянина, про те, що милосердний Бог не покидає стражденних, відкинених, поранених. Я звернувся до них зі словами: «Не бійтеся. Ми вийдемо з цих катакомб, тому що сила, яка нам допоможе вийти, залежатиме не від привілеїв, а від вашої віри».

Блаженніший Святослав висловив сподівання на те, що Папа незабаром зможе відвідати Україну. «Щоразу, коли я бачу Папу, то прошу його приїхати, – підкреслив він. – У нашому народі існує переконання, що коли Папа приїде в Україну, то війна закінчиться. Люди незадоволені неефективністю дипломатичних переговорів та системою міжнародного права, що не працює. Але народ має велику довіру й надію на Бога. Папа є моральним авторитетом, його поважають на глобальному рівні й усі усвідомлюють та визнають його роль».

Блаженніший Святослав підкреслив, що «могутні світу цього хочуть вплинути на наш розум і серце та вселити в них такі руйнівні почуття, як страх і ненависть. Страх паралізує нас, – наголосив він, – впливає на наш політичний вибір».

Про страх і ненависть говорив Предстоятель УГКЦ також і в інтерв’ю для Ватиканського радіо, яке вийшло в ефір 18 грудня 2016 року. Він зазначив, що ми не повинні боятись, «бо нашим життям керують не сліпі закони економіки, а вільні й відповідальні особи. Ми є будівничими як нашого життя, так і життя нашої країни». Говорячи про ненависть, Глава УГКЦ зазначив, що саме ненависть і егоїзм, як особистий, так і спільнотний, спричиняють те, що європейські країни закриваються самі в собі. «Це ненависть до іншого: до невідомого, до іноземця… Це дуже небезпечне почуття, бо воно може бути, і насправді є, причиною конфліктів та воєн. Можливо, послання, яке може дати Україна, – вів далі Блаженніший Святослав, – полягає саме в тому, що ми не маємо піддатися ненависті. Не ненавидьте тих, хто, можливо, виступає як ваш ворог. Ми знаємо, що тільки любов може породжувати героїв. Якщо ми піддамося спокусі глобальної ненависті, то це знищить як співпрацю між європейськими державами, так і світову безпеку, систему безпеки». 

У тому ж інтерв’ю для Ватиканського радіо Його Блаженство говорив і про те, що війна відродила в багатьох представників української діаспори почуття приналежності до української громади і до Церкви. «Часто люди, як в Україні, так і в усьому світі, – зазначив він, – бачать, що політики й дипломати не можуть зупинити війни. І тому наш народ, як в Україні, так і в діаспорі, знаходить відповіді на важкі запитання в Євангелії, в християнській вірі. Ця війна в Україні викликала пробудження справжнього християнської життя. Церква прокинулася». Блаженніший Святослав згадав також про стратегію розвитку УГКЦ під назвою «Жива парафія» і підкреслив, що окрім літургійного життя, проголошення Євангелія і навчання катехизму, «жива парафія» повинна займатися соціальним служінням, бо «якщо парафія закриється сама в собі, вона помре».