Глава УГКЦ висловив співчуття владиці Глібові (Лончині) з приводу смерті матері

У листі-співчуття ідеться: «Із великим сумом прийняв я звістку про відхід по вічну нагороду до нашого Небесного Отця вашої найдорожчої матері Орисі. Прохаю, прийміть мої щирі співчуття з приводу цієї сумної події та запевнення в молитві за новопреставлену.

Пані Орися прожила своє життя в посвяті Господу Богу. Саме в Ньому, вічному Богові, вона черпала силу, щоб бути доброю християнкою. Ваша матір дуже любила Господа, тому найцінніше, що в неї було, своїх синів, вона віддала на служіння при Господніх престолах і освячення Божого люду. Своїми молитвами супроводжувала кожен крок у вашому житті. Прикладом свого життя вчила вас, а також внуків і правнуків, уповні покладатися на Божу волю та Його святий провід. В особі цієї скромної жінки, в її вчинках, які були спрямовані на благо людини, кожен міг відчути милосердя і шляхетність, що своїм корінням сягає давнього священичого роду. Довгі роки вона була надійною опорою і підтримкою для чоловіка Богдана, керівника та ідейного натхненника Українського Патріархального Товариства.

Утрата пані Орисі – це тяжка подія для вас і всієї вашої родини. Тому хочу потішити вас словами, які знаходимо у Святому Письмі: «Я – воскресіння і життя. Хто в Мене вірує, той навіть і вмерши – житиме!» (Ів. 11, 24). У такий спосіб розраджує Господь наш Ісус Христос родину, яка втратила дорогу людину. Він є Життям і Тим, хто дає вічне життя.

Ваша мати відійшла до Господа в той час, коли ми готуємося до славного і величного свята Різдва Христового. Це свято великої надії та радості для всіх християн. Бог приходить у світ, щоб людина позбулася самотності й отримала вічність разом із Ним. Ми віримо, що сьогодні ваша дорога матір, перебуваючи перед престолом Всевишнього, уже чує ангельську пісню, яка на землі була лише її відблиском. Господь відкриває перед покійною небеса та обдаровує радістю споглядати Свою славу.

Від сьогодні ви матимете ще одну небесну заступницю, яка, знаючи ваші потреби, випрошуватиме для вас потрібні ласки. Хай ваша молитва, яку ви з такою любов’ю возносите до Бога в наміренні своєї матері, буде молитвою вдячності за все добро, що його ви сподобилися отримати від неї, та проханням про дарування їй Небесного Царства.

Віддаємо душу новопреставленої раби Божої Орисі в руки безмежного Божого милосердя та з вірою промовляємо: «Несказанної слави Твоєї сподоби, Христе, ту, що до Тебе переставилася, де є житло тих, які веселяться, і голос чистої радості». Зі святими упокой, Господи, і вчини Вічную пам'ять».

Департамент інформації УГКЦ