Глава УГКЦ висловив співчуття владиці Борисові (Ґудзяку) з приводу смерті матері

У листі зокрема йдеться: «Із великим сумом сприйняв я звістку про відхід по вічну нагороду до нашого Небесного Отця Вашої найдорожчої матері Ярослави. Прохаю, прийміть мої щирі співчуття з приводу цієї сумної події та запевнення в молитві за новопреставлену.

«За їхніми плодами, отже, пізнаєте їх!» (Мт. 7, 20). Такими словами звертається до нас Господь наш Ісус Христос в Євангелії від Матея, щоб допомогти нам зробити правильний висновок, чи добрим є те, чим ми займаємося, жертвуючи для цього багато часу і життєвих сил. Адже все пізнається за плодами…

Пані Ярослава прожила довге життя, яке не завжди було сповнене радістю. Ще замолоду, бачивши переслідування і несправедливі суди з боку тоталітарної системи, вона зрозуміла, що лише любов і правда можуть робити людей щасливими. Тому своє життя Ваша мама прожила в Бозі, який допомагав їй бути сильною, витривалою, здатною обстояти свої моральні та культурні цінності.

Сьогодні довкола домовини усопшої в любові й молитві зібралися її діти та внуки. Ви всі є тим добрим плодом життя, свідченням, що пані Ярослава не змарнувала свого життя, а зробила його плідним, прищепивши вам любов до Бога, своєї Церкви та України.

Але не тільки для найрідніших була Ваша матір учителькою життя і віри. Чимало добрих плодів принесло її активне суспільне та парафіяльне життя. Сотні людей із вдячністю згадуватимуть її лагідні слова підтримки та постійну готовність прийти на допомогу.

Ця втрата – це тяжка подія для Вас, усієї Вашої родини та всіх, хто знав пані Ярославу. Тому хочу потішити вас словами, які знаходимо у Святому Письмі: «Я – воскресіння і життя. Хто в Мене вірує, той навіть і вмерши – житиме!» (Ів. 11, 25).

Ваша мати відійшла до Господа в той час, коли ми, переживши свято Зіслання Святого Духа, втішаємося Його плодами, які рясно спочивають на Христовій Церкві. Своїм життям Ваша матір примножила ці плоди і передала всім потребуючим.

Ми віримо, що сьогодні пані Ярослава, перебуваючи перед престолом Всевишнього, уже чує ангельську пісню, яка на землі була лише її відблиском. Господь відкриває перед покійною небеса та обдаровує радістю споглядати Свою славу.

Владико Борисе, від сьогодні Ви матимете ще одну небесну заступницю, яка, знаючи Ваші потреби, випрошуватиме для Вас потрібні ласки. Хай Ваша молитва, яку Ви з такою любов’ю підносите до Бога в наміренні своєї матері, буде молитвою вдячності за все добро, що його Ви сподобилися отримати від неї, та проханням про дарування їй Небесного Царства.

Віддаємо душу новопреставленої раби Божої Ярослави в руки безмежного Божого милосердя та з вірою промовляємо: «Несказанної слави Твоєї сподоби, Христе, ту, що до Тебе переставилася, де є житло тих, які веселяться, і голос чистої радості». Зі святими упокой, Господи, і вчини вічную пам'ять.»

Департамент інформації УГКЦ