Глава УГКЦ просив банкірів бути вирозумілими до потреб найбідніших верств населення

«Фінансова криза є результатом духовної кризи. І працівники банківської сфери є першими, хто на собі відчуває не тільки фінансові труднощі, але й великий духовний тягар», – сказав Блаженніший Любомир, Глава УГКЦ, до зібраних у його заміській резиденції працівників банківської сфери. Як доказ сказаного, Предстоятель УГКЦ пригадав про випадки суїциду, які поповнили працівники банків у Львові, чи трагічний випадок в Кіровограді. Виходячи з цього, Блаженніший Любомир пояснив першу причину ініціювання зустрічі з банкірами. Він сказав: «Хочемо почути від вас пропозиції, як Церква може вам допомогти, звичайно не у матеріальний, але в духовний спосіб. Хочемо, щоб ви гідно, не втративши духовних надбань, вийшли із фінансової кризи». Інше питання, яке хотів із гостями обговорити Глава УГКЦ, стосувалося вкладників банків. «Церква служить усім: як тим, хто виконує у суспільстві важливі функції, так і тим, які виконують рядові обов’язки. Може так статися, що з висоти свого становища людина не помічає труднощів і потреб тих, хто є внизу. Дуже хотів вас просити звернути увагу на тих потребуючих, які є першими жертвами, які найбільше відчувають біль цієї фінансової ситуації», – сказав Глава УГКЦ. Тоді запрошені гості мали нагоду висловити своє бачення співпраці Церкви і банківської сфери. Зокрема п. Тамара Смовженко, ректор Університету банківської справи Національного банку України, запропонувала запровадити по всій Україні в День банківського працівника свято ощадності (див. додаток). Таке свято щорічно відзначали в Галичині з 1927 pоку. Схвально прийнявши таку пропозицію Блаженніший Любомир пояснив, що День ощадності відзначають не один день, а упродовж періоду, який триває декілька тижнів. «Його мета – навчити людей заощаджувати можливі засоби і творити з них власну економічну силу», – сказав Глава УГКЦ. Іншою можливістю, де можуть співпрацювати Церква і банкіри – це популяризація банківської діяльності, адже, як зазначали співрозмовники, суспільство повинно вбачати в банківському служінні щось шляхетне. Потрібно чесністю і прозорістю у діяльності поборювати поширену думку, що в банку твориться несправедливість. «Банківське служіння створює можливість людям жити згідно із своїм покликанням і завданнями», – наголошували промовці. Важливим підсумком проведеної зустрічі було зрозуміння того, що ця криза, яку зараз переживає світ, обов’язково минеться, як перед тим розпочиналися і закінчувалися інші важкі сторінки історії людства. Потрібно зберігати спокій, довіряти свої проблеми Господу Богу і з вірою, любов’ю та надією їх долати. Крім того, у кризовій ситуації, за словами Глави УГКЦ, можна навчитися чогось доброго, вийти з неї кращим.

Департамент інформації УГКЦ

Довідка lviv.proua.com У 20 - З0 роках минулого століття на теренах Галичини існувало багато банківських установ. Для залучення коштів в українські ощадні установи, а також кооперативні та акційні банки для подальшого їх використання на розбудову українських кооперативів, українського промислу та сільського господарства - у містах і селах Східної Галичини, починаючи з 1927 року, щорічно проводилися свята ощадності. Їх метою також було відзначити кращих банківських працівників та громадсько-суспільних діячів, причетних до розвитку банківської справи, а також акумулювати заощаджені кошти населення для розвитку українського національного виробника у складних умовах іноземного поневолення. Ці дні стали масовими святами та стимулом для подальшого розвитку як окремих учасників, так і товариств, об’єднань, установ. Перед проведенням цих свят товариство „Ощадність”, що було створене у Львові 1926 року, зверталось до українців з патріотичними відозвами, закликаючи їх бути свідомими господарями, об’єднатися у спільній справі відродження української державності.