Екотабір Івано-Франківської архиєпархії

Саме в цьому історичному та духовному центрі давньої Галицької митрополії, де збереглася будівля літньої резиденції митрополита Андрея, 25 учасників табору, представники різних деканатів архиєпархії, мали змогу корисно провести час на лоні природи, запалити у своїх серцях іскорки любові до Божого створіння та ознайомитися з історичною спадщиною національного заповідника «Древній Галич».

Безпосереднім організатором та духівником табору був о. Михайло Дзуль, референт Бюро УГКЦ з питань екології в Івано-Франківській архиєпархії, а допомагали йому аніматори з молодіжної християнської спільноти «Агіос», з міста Івано-Франківська, та семінаристи. Основним завданням табору було навчити дітей пристосуватися до умов проживання в природному середовищі, завдаючи мінімальної шкоди довкіллю. Через спільну молитву, розважання, ігри, працю молодь пізнавала в природі руку Творця, і це спонукало її до більш шанобливого ставлення до Богом створеного світу.

Протягом цих кількох днів діти мали змогу молитовно дякувати Творцеві за Його дари, переглядати фільми, екологічні ролики, брати активну участь в екоквестах та інших забавах. Кожен день табору був присвячений окремій тематиці, як наприклад: питанню енергозбереження, проблемі сміття, взаємовідносин «я і довкілля».

Діти мали також прекрасну нагоду відвідати Галицький національний природний парк, де відчули реальну турботу природоохоронців про порятунок поранених диких тварин, а в музеї «Природа землі Галицької» ознайомилися з цікавими експонатами, які допомагають формувати у відвідувачів позитивне екологічне мислення і гармонійні стосунки людини з навколишнім природним середовищем.

У ніч з 12 на 13 серпня таборовики взяли участь у нічних чуваннях у храмі Успіння Пресвятої Богородиці, на яких перед Крилоською чудотворною іконою молитовно роздумували про цінність життя всього «сущого» та обов’язок кожного берегти і рятувати його.

В останній день табору молодь прибрала русло річки Луква від сміття, подаючи добрий приклад для місцевих мешканців, показуючи, як не слід поводитися і робити для того, щоб у літню спеку можна було мило і безпечно відпочивати на узбережжі.

За задумом організаторів, учасники табору повинні були самостійно придумати назву табору. В останній день серед запропонованих варіантів обрали назву «Осиний рій», з огляду на те, що в день приїзду, розбиваючи намети, в самому центрі табору виявили осине гніздо. Спочатку «гарячі голови» вирішили «повоювати» з осами, в результаті чого отримали порцію «гостинців» від комах. Далі провідники табору позначили місце дислокації ос і в подальші дні обидві сторони конфлікту мирно співжили під розкішним липовим дахом.

Важливим є те, що протягом цих кількох днів діти з різних кутків архиєпархії здружилися, стали однією командою, готовою не тільки словом, а й прикладом свідчити присутність Бога у Його створінні, його любити і оберігати.

Інформаційна служба Бюро УГКЦ з питань екології