До Полтави привезли мощі блаженної Марти Вєцької

     Додамо, що паломництво мощів блаженної Марти Вєцької у парафіях УГКЦ відбувається з благословення Глави і Отця УГКЦ Блаженнішого Святослава.
      На думку о. Максима Кролевського із парафії Пресвятої Трійці УГКЦ м. Полтава, від віри та бажання, яке віряни висловлюють у молитвах перед цими мощами, залежить здійснення їхніх прохань.  
Додамо, реліквії привозили в зону АТО, у міста і населені пункти, де проходили військові дії, а саме Слов’янськ, Краматорськ, Маріуполь та інші.

      Додамо, Всеукраїнське паломництво мощів блаженної Марти Вєцької розпочалося у травні з м. Снятин Івано-Франківської області. Саме там похована свята, яка присвятила своє життя піклуванню хворих та знедоленим як сестра Згромадження Дочок Милосердя.

Департамент інформації УГКЦ

Довідка

Блаженна сестра Марта Вєцка жила і працювала в лікарні у м. Снятин Івано-Франківської області і похована на місцевому кладовищі. Сестра Марта стала блаженною, виконуючи звичайну непомітну роботу.

Народилася 12 січня 1874 р. в Новому Вєцу на Помор’ї і була третьою дитиною з тринадцяти. Шостого дня після народження була охрещена в філіальному храму у Щодрові. Під час хрещення отримала імена Марта Анна.

Відзначалася винятковим духом молитви. Отець Мар’ян Домбровський, підготовляючи Марту до таїнства сповіді, прищепив їй глибокий культ до св. Йоана з Непомук. Він став для Марти особливим покровителем і опікуном.

У п'ятнадцять років Марта забажала відповісти Богу на Його покликання і вступити до Згромадження. Написала прохання до сестер в Хелмні. Отримала відповідь із запрошенням на свято Різдва Господнього і за згодою батьків пережила свята  Різдва Господнього 1890 року в гроні сестер.

За кілька місяців перед вступом до Згромадження Марта написала лист до сестри -настоятельки у Кракові. У своєму листі попросила прийняти її разом із подругою до Згромадження. Відповідь була позитивна. Після короткого постуляту вони отримали одяг семінаристок  і розпочали формацію в новіціяті. Дев’ять місяців інтенсивного входження в дух Згромадження, і життя сестер було увінчане облечинами в повне вбрання Дочок Милосердя та скеруванням їх до служіння убогим.

Сестру Марту Вєцку направили до лікарні у Львові, яка могла прийняти понад тисячу хворих, серед яких працювало п’ятдесят сестер. Сестра Марта переймала медсестринський фах від старших досвідчених сестер. Здобувала також потрібні уміння, асистуючи під час операцій і медичних оглядів. Львівська лікарня стала для неї прекрасною школою.

Здобувала вміння не лише обслуговувати хворих, а й наближувати їх до Бога через добру сповідь, святе Причастя і таїнство хворих. Цій формі апостольства була вірна до кінця життя.

15 листопада 1894 року сестра Марта розпочинає працю в лікарні у Підгайцях.

19 жовтня 1899 року сестра Марта Вєцка була переведена з Підгайців до лікарні в Бохні, де працювала біля хворих. Професійно піклувалася про їхнє здоров’я, а насамперед дбала про їх спасіння.

4 липня 1902 року сестра Марта прибула до Снятина, щоби там теж працювати серед хворих.

Навесні 1904 року у лікарні перебувала жінка, хвора на плямистий тиф, яка після одужання повернулася додому. Після цього замкнули ізолятор і очікували на дезінфекцію. Це мав зробити найнятий до лікарні наглядач. Оскільки це був чоловік, який мав на утриманні зі своєї праці дружину і дитину, то сестра Марта виконала замість нього цю функцію, щоби він випадково не захворів. Вже наступного дня відчула ослаблення і температуру. Не зважаючи на лікарську допомогу і заступницькі молитви, після нетривалої хвороби відійшла до Бога.

Сестра Марта похована на снятинському цвинтарі, поблизу каплички шанованого нею св. Йоана з Непомук. Її смерть вважається героїчною пожертвою з любові до ближнього. Вірні приходили до її могили, щоби надалі довіритися її опіці, щоби просити про допомогу і заступництво в Бога у різних своїх потребах, подібно як це чинили за її життя. Вірили, що вона  «буде зараджувати їхній недолі, хворобам і бідам».

З часом з’явилися перші підтвердження про отримані через її заступництво ласки. Тоді в провінційному Архіві Дочок Милосердя у Кракові з’явився опис 270 благодатей, отриманих через її заступництво.

Коли у 1945 році римо-католицький храм у Снятині перетворили на кузню, а до найближчого храму в Чернівцях було 35 км, могила Сестри Марти набрала ще більшого значення. Вона стала не тільки осередком культу, але й замінювала церкву.

Біля її могили зажди збиралися люди різних національностей і віросповідань. Навіть можна ствердити, що це місце їх єднало. Тут ніколи не було розбрату і суперечок. Тут завжди відчувалася єдність перед Богом, говорять свідки.