Декада місійності 2016. Сьомий день

Готовність свідчити – служити

Боже Слово: А що вони пробули там чимало днів, Фест виклав цареві справу Павла: «Є тут, – сказав він, – один чоловік, якого Фелікс лишив в’язнем. На нього, як я був в Єрусалимі, первосвященики й старші юдейські зробили скаргу, домагаючись його засуду. Я відповів їм, що римляни не мають звичаю когось видавати, поки обвинувачений не матимете обвинуватців перед собою і можливости оборонятися від обвинувачення… Обвинуватці, що виступили проти нього, нічим не оскаржили його щодо того, в чому я підозрівав зло. Вони ж з ним мали якісь суперечки про їхнє власне суєвір’я та про якогось Ісуса померлого, – а Павло казав, що він живе» (Ді. 25, 13–19, повністю).

Роздуми: Свідчення словом чи власним прикладом зумовлює те, що навіть невіруючі чи байдужі зможуть вловити і запам’ятати суть проголошеної Доброї Новини: що Ісус Христос – це наш Спаситель, що Він воскрес, живе і присутній посеред нас, тобто що «з нами Бог». Підтвердженням цього є приклад Феста, який усвідомив суть суперечки: про «Ісуса померлого», про якого «Павло казав, що він живе». Тому щоразу, коли виникають запитання, чи Ісус помер і Його не стало, чи Він воскрес і живе повіки, чи Він був, чи є, – наша рішуча відповідь повинна звучати: Ісус Христос живий, живий не просто в пам’яті людей, а реально живий, Він воскрес, Він є нашим Господом, який не покидає свого народу.

Цитата дня – свідчення: Учіться жертвенної праці. Бо певно прийде хвиля, коли треба буде для святої справи все віддати та стати мучениками за святу віру, а може й життя в жертву принести для спасіння та добра Церкви й Нації (Митрополит Андрей Шептицький).

Значення власного свідчення: Як я можу в сучасному світі дати свідчення словом (змістовно, відповідно до обставин) і прикладом власного християнського життя (керуючись євангельськими цінностями)?

Молитва: Апостоли, пророки, мученики, святителі, преподобні і праведні, що добре звершили подвиг і віру зберегли! Маючи сміливість до Спаса, за нас Його, як благого, моліть, щоб спаслися душі наші (Тропар суботи).

Місійне завдання: Дізнатися, чи є в моїй родині, парафії, серед земляків ті, хто засвідчив Ісуса Христа своїм життя, зазнав переслідувань у часи підпілля. Як їх приклад промовляє до мене – до чого мене спонукає?

Про Декаду місійності

Беручи активну участь у духовних заходах Декади місійності, ми покликані наново відкрити і збагнути, що наші парафіяльні спільноти та сім’ї (домашні церкви) є за своєю природою місійними. Усвідомлення цього випливає з дару нашого Хрещення, завдяки якому всі вірні силою цього святого таїнства взяли на себе зобов’язання вірити, жити, служити і ділитися досвідом своєї віри в Христа, – ділитися не тільки зі своїми рідними, а й з усіма ближніми там, де перебуваємо. Отже, місія для нашої парафіяльної спільноти – дозволити Христові глибше ввійти в наше життя, а також нести Добру Новину поза нашу спільноту, поширюючи межі Божого Царства.

Від Вознесіння до Зіслання Святого Духа всією парафіяльною спільнотою молимося, щоб Господь відновив наше життя в Бозі силою і діянням свого Святого Духа.

Молитва

Господи Боже, пошири світло Твого Святого Євангелія, щоб через нас, охрещених, як дітей Світла, християнська віра поширювалася в нашому суспільстві і щоб ми стали свідками Твоєї живої присутності у нашому житті та в нашій парафіяльній спільноті, Господи, вислухай і помилуй.

Усе подає Дух Святий: пророків посилає, священиків удосконалює, неграмотних мудрости навчає, рибалок богословами появляє і єднає всю церковну спільноту. Єдиносущний і співпрестольний Отцеві й Синові, Утішителю, слава Тобі!

Путівник Декади місійності (українською і англійською мовами) та Інструкції для священиків можна завантажити за цим посиланням www.vydannya-pc.com.