«Covid-19 – провокативний момент і для психіки людини», – психолог Ольга Кітура

Про те, як Covid-19 впливає на психічне здоров’я людини у «Психологічній порадні» розповіла психотерапевт Шпиталю Шептицького Ольга Кітура.

Постковідний синдром

Тривожні стани, депресія, погіршення сну, безсилля – причини, з якими звертаються до психотерапевтів ті, хто уже перехворів. За більш ніж рік пандемії можна говорити, що такі розлади і проблеми – не випадковість, і що цей вірус справді впливає на мозок і психіку. Учені з’ясували, що ознаки тривоги та депресії спостерігаються у кожної п’ятої людини, причому ці ознаки з’являються навіть у тих, у кого раніше не було жодних подібних розладів.

«Covid – провокативний момент, зокрема, й для психіки людини: він виявляє щось, що раніше можна було приховати, і виносить це на поверхню, –  пояснює Ольга Кітура. – Людина зустрічається зі своєю скінченністю – з дуже конкретною думкою, що може несподівано померти, зі страхом смерті…»

«Страх заразитися і, головне, заразити своїх рідних, не знайти лікаря чи можливості госпіталізації, коштовність лікування тощо створюють критичну ситуацію, у якій невідомо, як себе поведе психіка… І  ці страхи наростають, як снігова лавина.. Тобто людина виходить з хвороби фізично, але психологічний шлейф може тягтися ще довго…»

Коронавірус як кризова точка

«Загалом, щось незаплановане і неочікуване, те, на що ми не можемо вплинути – це завжди сильний стресогенний фактор, - каже психолог. - Як ми з цим впораємося – залежить від наших внутрішніх ресурсів: з чим ми підійшли до цього моменту, що ми маємо, що зробили чи й що залишимо… Тобто це, певною мірою, межова ситуація – людина починає щось пересмислювати, думати про свої помилки чи про те, на що так і не наважувалася… Багато людей кажуть, що на лікарняному ліжку по-інакшому подивилися на своє життя… Як психолог, я би пропонувала дивитися на це саме так – як на якийсь етап чи кризову точку, після якої життя може повернутися по-іншому…»

Інша річ, що не завжди наше сприйняття і реакції залежать від нашої волі і вибору – багато обумовлено фізіологією, вродженими якостями і внутрішньою картиною світу. Кризова ситуація мобілізує наші сили і ресурси, але у різних людей це проявляється по-різному: когось тривога пригнічує і забирає останні сили, а комусь навпаки – дає адреналін і сили боротися.

«Тривога – неприємне відчуття, і недаремно природа потурбувалася, щоб воно було саме таким: це сигнал для психіки про загрозу і небезпеку, який потребує швидкої реакції, - каже психолог. – Тому – порада: якщо відчуваєте тривогу – спитайте у неї, про що вона? Що вона нам повідомляє?...»

Депресія і апатія – трохи інші речі: це стани, коли людина не має ні сил, ні бажання боротися, умовно складає зброю.

«Кажуть, що коли ти був занадто довго сильним, у якийсь момент може накрити депресія… Можливо, людина розчарувалася в собі чи інших людей, можливо – розбилися її уявлення про світ… Можливо, зустрілася з несправедливістю, відчула своє безсилля… Можливо, втратила щось чи когось дорогого їй… Тобто були якісь уявлення, що «я керую своїм життям, все залежить від мене», а виявилося, що це не зовсім так, і це не вкладається у картину світу цієї людини…»

www.facebook.com