Чи зрубана ялинка є справді символом Різдва?

"Вічнозелені сосни, ялини та ялиці безперервно поглинають вуглекислий газ, затримують пил, сажу, різноманітні токсичні, канцерогенні та радіоактивні речовини, виробляють кисень та очищують повітря. Своїм корінням вони укріпляють ґрунти, вразливі до ерозії, поглинають та втримують надлишок води. Крім того, ці дерева є необхідними компонентами екологічних систем, а для багатьох істот – рідною домівкою. Відповідно, їх знищення спричиняє не тільки руйнування природи, але також цілу низку згубних наслідків для життя і здоров’я людини та суспільного блага, що в дуже трагічний спосіб підтвердили цьогорічні повені в Західній Україні", – наголошують автори звернення Бюро Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ із питань екології з приводу всесвітньої природозахисної акції "Живе різдвяне дерево" (текст документу див. у додатку). На переконання д-ра Володимира Шеремети, керівника бюро, "часи змінюються, мусять видозмінюватись і традиції, зокрема якщо вони спричинюють катастрофічні наслідки. Людство просто змушене переосмислити свої стосунки з природою, змушене відійти від ролі "безпощадного експлуататора" та пригадати своє величне покликання "порати та доглядати" (Бут. 2, 15), що аж ніяк не може означати "знищувати ліси та опустелювати землю". "Різдво нашого Спасителя – це, безперечно, свято життя, тому тільки живе дерево може бути відповідним символом для вираження його сутності. Але хіба жива ялинка не втрачає своєї символіки, коли є зрубаною і по суті мертвою? Хіба є прийнятливо, щоб біля різдвяного Вертепу – символу життя – стояв символ смерті – зрубане дерево? Чи не достатнім є символ різдвяних ясел? Хіба "святим символам" місце на смітнику, де, як правило, наприкінці опиняються зрубані "різдвяні" ялинки?", – запитує автор. При цьому д-р Шеремета називає багато способів, які не будуть псувати святковий настрій і одночасно берегти дерева. "Деякі люди ставлять на свята штучні красуні ялинки, які сьогодні пропонуються в широкому асортименті, або ж прикрашають свої оселі оригінальним букетом з лапок хвойних дерев чи композицією з інших підручних матеріалів. Маючи свій будинок та двір, можна виростити свою власну ялинку і прикрашати на свята. Можна придбати кімнатну ялинку – араукарію, яка круглий рік буде оздоровлювати атмосферу дому. Останнім часом з'явилася нова послуга – продаж, або ж навіть і оренда ялинок в горщиках чи контейнерах. Відповідно живу ялинку після свят можна повернути, або ж навесні висадити в ґрунт", – пропонує керівник Бюро УГКЦ із питань екології.

Департамент інформації УГКЦ

Додаток

Звернення
Бюро Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ із питань екології
з приводу всесвітньої природозахисної акції "Живе різдвяне дерево"

Дорогі брати і сестри! Шановні співвітчизники!

1. Незабаром Різдвяні та новорічні свята, які ми завжди очікуємо з радістю на серці, з якими ми пов’язуємо надії на краще майбутнє, та зрештою, через які ми виявляємо свою культуру, людяність та релігійність. У той же час для багатьох з нас невід’ємним атрибутом зимових свят є лісова красуня – ялинка. Можливо, десь глибоко в душі ми відчуваємо ностальгію за втраченою гармонією з природою і, відповідно, намагаємось повернутись чи хоч трішки наблизитись до неї, вносячи в свій дім зелене та пахуче дерево, яке ще зовсім недавно прикрашало ліс. 2. Насправді ж "зрубане дерево" – це не наближення до природи, але її жорстоке руйнування. Вічнозелені сосни, ялини та ялиці безперервно поглинають вуглекислий газ, затримують пил, сажу, різноманітні токсичні, канцерогенні та радіоактивні речовини, виробляють кисень та очищують повітря. Своїм корінням вони укріпляють ґрунти, вразливі до ерозії, поглинають та втримують надлишок води. Крім того, ці дерева є необхідними компонентами екологічних систем, а для багатьох істот – рідною домівкою. Відповідно, їх знищення спричиняє не тільки руйнування природи, але також цілу низку згубних наслідків для життя і здоров’я людини та суспільного блага, що в дуже трагічний спосіб підтвердили цьогорічні повені в Західній Україні. 3. Кожного року напередодні зимових свят розпочинається знищення мільйонів дерев, які будуть прикрашати насамперед "нові храми" – магазини та супермаркети, наші площі, вулиці та будинки, але також і церкви. Буде менш важливо, де і як вони зрубані – оскільки всі будуть принесені на ешафот "традиції" людського егоїзму, споживацтва та комерційної вигоди. Зокрема, болісно вражає гігантоманія з "головною ялинкою країни", задля якої тільки цього року зрубають чотириста п’ятдесят живих дерев. Невже ми в дійсності такі багаті й нещадні? Перше – очевидно, що неправда, а у друге не хочеться вірити. Ще одне актуальне питання: чи потрібна кожному нашому місту "найбільша жива" ялинка? Адже найбільша – це ще не найкраща. 4. В контексті споживацького попиту, бажання легкої наживи та не завжди задовільної охорони процвітає браконьєрство, жертвою якого стають не тільки найкращі молоді деревця, але часто також і величні повнолітні красуні, з яких по-варварськи зрізають верхівки. За несанкціоноване вирубування ялинок, згідно із ст. 65 Кодексу України про адміністративні правопорушення накладається штраф у розмірі від 85 до 170 грн на громадян, та на посадових осіб – від 119 до 204 грн. Крім цього, злочинець має відшкодувати завдані природі збитки в розмірі 126 грн за кожну зрубану в грудні-січні ялинку діаметром стовбура в місці зрізу до 10 см. 5. Свята проходять і стає шкода роздягнену та зневажену мертву ялинку, байдуже викинуту на смітник. Чи можна щось змінити? Часи змінюються, мусять видозмінюватись і традиції, зокрема якщо вони спричинюють катастрофічні наслідки. Людство просто змушене переосмислити свої стосунки з природою, змушене відійти від ролі "безпощадного експлуататора" та пригадати своє величне покликання "порати та доглядати" (Бут. 2, 15), що аж ніяк не може означати "знищувати ліси та опустелювати землю". 6. В контексті "ялинкової проблеми" важливо пригадати прадавні рідні традиції різдвяно-новорічних свят, які поєднували в собі прославу Бога та пошанування Його створіння – природи. Так, наприклад, лемки та жителі Надсяння не рубали ялинок, хоча жили серед них, а прикрашали на Різдво свої оселі "павуками", зробленими з соломи, які, святково прибрані, звисали зі стелі. Існує також багато інших древніх звичаїв святкування Різдва у наших бойків, гуцулів, волинян, подолян, пов’язаних з прикрашанням живих дерев біля житла, а не зрубуванням їх під корінь для скороминаючої утіхи. Зрештою, ще кількадесят років тому "не зрубане", але "хлібне дерево" – дідух – було окрасою кожної української оселі під час зимових свят, приносило у родину святковий настрій та затишок, символізувало пошану своїх прадідів, добрий урожай, мир, злагоду та достаток у домі. Натомість, чужий українському народові звичай германських народів проник на землі наших західних і північних сусідів – поляків і росіян, а з ними початком минулого століття дістався до міст України. Масову ж культуру "ялинки та діда мороза" було впроваджено тільки у другій половині 20 століття як сурогат свята Христового Різдва в процесі атеїзації нашого народу. 7. Різдво нашого Спасителя – це, безперечно, свято життя, тому тільки живе дерево може бути відповідним символом для вираження його сутності. Але хіба жива ялинка не втрачає своєї символіки, коли є зрубаною і по суті мертвою? Хіба є прийнятливо, щоб біля різдвяного Вертепу – символу життя – стояв символ смерті – зрубане дерево? Чи не достатнім є символ різдвяних ясел? Хіба "святим символам" місце на смітнику, де, як правило, наприкінці опиняються зрубані "різдвяні" ялинки? Христос приходить у наш спотворений гріхом світ, щоб дарувати життя та повернути всьому створінню його красу та гідність. Але це  відновлення землі можливе тільки тоді, коли людина починає діяти згідно з Божою волею, починає думати та діяти "по-Божому" (пор. Венедикт XVI, Проповідь на Різдво 2007), несучи в світ не смерть та руйнування, але життя. 8. Особливо в контексті сучасного загострення екологічної кризи кожен з нас покликаний зробити свій внесок для збереження живої природи. При цьому існує багато способів, щоб не зіпсувати святковий настрій і спасти дерева. Деякі люди ставлять на свята штучні красуні ялинки, які сьогодні пропонуються в широкому асортименті, або ж прикрашають свої оселі оригінальним букетом з лапок хвойних дерев чи композицією з інших підручних матеріалів. Маючи свій будинок та двір, можна виростити свою власну ялинку і прикрашати на свята. Можна придбати кімнатну ялинку – араукарію, яка круглий рік буде оздоровлювати атмосферу дому. Останнім часом з'явилася нова послуга – продаж, або ж навіть і оренда ялинок в горщиках чи контейнерах. Відповідно живу ялинку після свят можна повернути, або ж навесні висадити в ґрунт. 8. Численні екологічні організації та природозахисні структури Церкви по всьому світу ініціюють напередодні зимових свят різноманітні практичні та освітньо-формативні акції, метою яких є відмова від передноворічної вирубки дерев. Також ми звертаємося до всіх громадян України із закликом приєднатися до цих благородних зусиль, направлених на порятунок нашого спільного рідного дому – природи. Зокрема, закликаємо органи державної влади та місцевого самоврядування, громадські  організації, освітян та засоби масової інформації спричинитися до припинення масового винищення хвойних дерев напередодні зимових свят. В особливий спосіб звертаємось до всіх віруючих людей, незалежно від конфесії та віросповідання, і просимо засвідчити свою віру в Бога Творця, відмовившись від знищення Його прекрасного створіння – ялинки!

Д-р Володимир Шеремета,
керівник Бюро Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ із питань екології