Блаженніший Святослав розповів, як формував свою першу парафію у Греції
Понеділок, 14 травня 2018, 12:14 Глава УГКЦ Блаженніший Святослав зустрівся з українською громадою Афін і поділився своїми спогадами, як він формував на цій землі першу українську спільноту.-
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Глава УГКЦ у 158-й день війни: «Нехай Господь прийме з уст нашої Церкви псалми та моління за всіх тих, які особливо просять нашої молитви»
- «Сила, яка походить із вірності Христові, є стержнем, який ніхто не може зламати», – Блаженніший Святослав
- Глава УГКЦ у 157-й день війни: «В ім’я Боже ми засуджуємо звірства в Оленівці і світ повинен це засудити як особливий вияв дикості й жорстокості»
“Перша парафія - це як перше кохання. Потім можуть бути різні обставини, різні парафії, різні обов’язки, але цей перший досвід переживання і вислів любові, яка пронизує тебе наскрізь і якою ти ділишся з іншими, ти ніколи не забудеш, і всі інші події у своєму житті завжди зівставляєш з тим першим досвідом”, - зазначив Блаженніший Святослав.
Глава УГКЦ розповів, що на початку 90-х приїхав на навчання до Рима і до них на студії час від часу доїжджав священик з Афін і розповідав про українців Греції.
“Після Пасхи 1998 року, коли отці Сергій та Атаназій повідомили про велику кількість наших жінок в Афінах, Блаженніший Любомир (він тоді ще не був главою Церкви, а був єпископом-помічником) скерував мене сюди. Я приїхав з окремим листом до владики Анаргіроса на Різдво, яке тут святкують за григоріанським календарем, 25 грудня, щоб розпочати пастирську діяльність. І думаю собі: “Боже, куди я їду? Мови не знаю, людей не знаю, що то буде...” – ділився спогадами Блаженніший Святослав.
Він відзначив, що владика Анаргірос справді є батьком української громади у Греції. “Він прислав свого диякона автомобілем на летовище і ми з ним не могли ніяк знайти спільної мови. Я до нього говорив старогрецькою, а він з мене сміявся, але привіз мене сюди і так я потрапив до цього дому. 25 грудня ми відслужили першу Літургію в маленькій каплиці у цьому домі. Я би вас просив зайти до тієї каплиці, подивитися, бо це була перша катедра греків-вигнанців 20-х років з-під Константинополя, які пережили свою трагедію виселення”, - відзначив Глава і Отець УГКЦ.
Глава УГКЦ розповів, що збирав українських жінок у спільноту у два способи. “Місцеві священики дали мені номери телефонів і я почав телефонувати за кожним номером, щоб особисто запросити на першу Літургію. До речі, серед нас є учасники тієї першої Літургії, які прийшли сюди 25 грудня 1998 року. Ми відслужили Різдвяну Літургію і я зрозумів, що наша парафія 25 грудня Різдва не святкує, що це був так би мовити “холостий виступ” з мого боку, що тут парафію треба починати за юліанським календарем, яким живе Українська Церква в Україні. Навіть більше, саме того дня нашим жінкам давали найбільше роботи – щось приготувати і прибрати хату для грецької родини, для їхнього свята”, - розповів архиєрей.
І відзначив, що другий спосіб – це було відвідування парків у пошуках українських жінок, що приїхали на заробітки.
“Після першої зустрічі з тими жінками, які прийшли на Літургію, я відразу зрозумів, що тут Церква і парафія не має бути тільки місцем звершення богослужінь, вона має бути матір’ю і вчителькою”, - підкреслив Предстоятель УГКЦ.
Він зауважив, що бачив українських жінок-заробітчанок у різних місцях і пригадував слова Ісуса Христа, який плакав над Єрусалимом: “Єрусалиме, Єрусалиме... скільки разів я хотів зібрати дітей твоїх, як квочка збирає курчат своїх під крила”. “Для мене образ цієї квочки - це образ душпастиря в діаспорі, який покликаний збирати, не питаючи, звідки ти приїхав, легально чи ні, чи хрещений у Православній Церкві чи в Католицькій, - не питаючи, але пригортаючи”.
“Я тоді відкрив для себе ще одну цікаву дійсність: наші українці у Греції шукали можливості творити якісь спільноти. Я почув, що видається часопис українською мовою, бо тоді не було Інтернету і соцмереж, познайомився з пані Галиною Маслюк і ми домовилися, що я приїду на Пасху 1999 року, але потрібно добре поінформувати людей, тож вона напише оголошення. А я приїхав раніше і писав на аркушах А4 українською мовою, що тоді-то відбудеться Літургія і власноруч ходив розвішував ті оголошення. Так я збирав наших людей. І я би сказав, що наша парафія справді відбулася, коли була Літургія на Пасху 1999 року”, - ділився спогадами Блаженніший Святослав.
Він зауважив, що під час навчання у Римі продовжував доїжджати до Афін, а після завершення навчання у червні 1999 року з радістю повернувся до Греції і служив там майже півроку. “Це був дуже цікавий час. Я дуже інтенсивно тоді працював з Блаженнішим Любомиром і питав його: владико, що ви хочете від мене? У ті часи у нашій Церкві богословів було дуже мало і я мусив їхати до України і займатися богословською наукою, вихованням майбутніх священиків, але ми намагалися зробити все, щоб сюди, до Греції, приїхав священик на постійно”, - розповів Предстоятель Церкви.
Глава УГКЦ відзначив, що, дивлячись на специфіку душпастирства в Греції, він зрозумів, що тут потрібно творити інші структури, і без сестер справа не піде. І наголосив, що сестри василіанки відіграли велику роль у становленні української церковної громади в Афінах. Також, підкреслив Блаженніший, української Церкви і української спільноти не було б у Греції насамперед без віруючих жінок, чоловіків і дітей.
“Через те що ви так потребуєте Бога - це історія Божої присутності тут між вами. Хтось з вас сьогодні тут згадував, що я постійно намагався вас переконати в тому, що Бог вас любить. І я вам дякую, що ви в це повірили і відчули. І як ви змінилися після того, як повірили! У вас все гарно склалося і з документами, і з працею. Це видимий знак невидимої Божої дії”, - наголосив Глава і Отець УГКЦ.
Він зауважив, що, будучи молодим священиком, не мав жодної стратегії формування та розвиту парафії, і підкреслив, що рушієм молодих душпастирів, які служили для українців на міграції, був внутрішній компас любові. “Цей компас любові дає нам надію і силу. І після 20 років ми можемо сказати: те, що ми робили, було правильним. Парафія створила школу, але школа потім врятувала парафію. А що буде з цією парафією через 20 наступних років, яка у нас стратегія? Ми сюди приїхали з владикою Йосифом (Міляном) і працівниками ПМВ, щоб вам ніколи не забракло священиків, щоб вони були добре підготованими, навченими до місійної праці, знали мови - це те, чого нам бракувало. Але ми всі не маємо права загубити той головний компас. Ідімо разом за тим компасом, щоб Українська Церква ще не одне 20-річчя проіснувала на цих теренах, служачи Богові і своєму народові!” – закликав присутніх Блаженніший Святослав.
Нагадаємо, Блаженніший Святослав і делегація ПМВ на чолі з владикою Йосифом прибули до Греції на святкування 20-річчя заснування української церковної громади в Афінах.
«В Україні відбувається злочин проти людства», – Глава УГКЦ в ексклюзивному інтерв’ю для італійського видання «Il Foglio»27 липня
«Хтось каже, що в Україні має місце конфлікт, західні ЗМІ говорять про російсько-український конфлікт. Ні, в Україні немає жодного...
- Глава УГКЦ у 158-й день війни: «Нехай Господь прийме з уст нашої Церкви псалми та моління за всіх тих, які особливо просять нашої молитви»
- «Сила, яка походить із вірності Христові, є стержнем, який ніхто не може зламати», – Блаженніший Святослав
- Глава УГКЦ у 157-й день війни: «В ім’я Боже ми засуджуємо звірства в Оленівці і світ повинен це засудити як особливий вияв дикості й жорстокості»
- «Боже, почуй наш плач і поспіши нам на допомогу і порятунок!», – Глава УГКЦ у 156-й день війни
- «Бог йому дав серце і душу українського народу»: відбулася щорічна проща до Прилбичів з нагоди уродин митрополита Андрея Шептицького
- Глава УГКЦ: «Я горджуся українськими патріотами, які без найменшої краплі ненависті готові захищати своє»
- Блаженніший Святослав закликав українську молодь скласти присягу на вірність Христові
- Глава УГКЦ у 155-й день війни: «Помолімося, щоб не втратити скарбу віри князя Володимира»
- Блаженніший Святослав у День державності України: «Наша Держава – це для нас питання життя або смерті»
- Глава УГКЦ у 154-й день війни: «Нехай Господь Бог прийме у свої вічні обійми журналістів, які віддали за правду своє життя в Україні»
- Глава УГКЦ у 153-й день війни: «Принесімо наш біль перед Боже обличчя і будьмо певні, що Він нас вислухає»
- Глава УГКЦ у 152-й день війни: «Помолімся молитву заступництва за наших воїнів»
- «Віруюча людина не може бути байдужою, коли бачить страждання іншої людини», – владика Богдан Дзюрах
- «Серед нашого страждання творімо простір для прояву Божої всемогутності», – Глава УГКЦ у 6-ту неділю після П’ятдесятниці
- Глава УГКЦ у 151-й день війни: «Російське віроломство ми перемагаємо силою любові до нашої Батьківщини»