Блаженніший Святослав розділив із вірними свою першу Різдвяну просфору

Цьогорічна Просфора в українських греко-католиків була особливою – на ній були відразу два Блаженніших – Блаженніший Любомир і Блаженніший Святослав. Цей захід, який вже кілька років поспіль Греко-Католицька Церква організовує в Києві, став наче ще одним Різдвом, але вже тут, у Києві. Це завжди нагода зустрітися з великою греко-католицькою родиною в столиці України і відчути, як з кожним роком міцніє наша спільнота… Блаженніший Святослав як Предстоятель Церкви говорити до гостей вийшов на сцену. «Ми сьогодні зібралися, щоб поділитися благословенним хлібом, який ми називаємо "просфора". Хліб – це символ воплоченого Бога – нашого Творця і Спасителя, який прийняв на себе людське тіло, щоб бути видимо присутнім між нами. І так, як оцей один хліб, що розподіляється на безліч частинок, аби всіх об’єднати і наповнити життям, так і ця сьогодні спільна просфора, з одного боку, має показати нам близькість Бога до нас, з іншого – дати нагоду бути разом, бути єдиними, – нагоду привітати одне одного і поділитися радістю, яку тепер переживаємо. Хочу щиро подякувати всім, хто прибув на цю родинну просфору, щоб поділитися тим спільним хлібом», – сказав Глава УГКЦ до гостей свята. На Просфору прибули «брати і сестри» з різних куточків України, а навіть і з-за кордону, зокрема: Апостольський нунцій в Україні Архиєпископ Томас Едвард Галліксон, Архиєпископ і Митрополит Львівський Ігор (Возьняк), Секретар Синоду Єпископів УГКЦ Владика Богдан (Дзюрах), Єпископ-помічник Київської архиєпархії Владика Йосиф (Мілян) і численне духовенство. Серед політиків були: Тарас Чорновіл, Іван Васюник, Ганна Герман, Арсеній Яценюк, Анатолій Матвієнко та інші. Прибули також митці, науковці, парафіяни з храмів Києва та області, численні жертводавці будівництва Патріаршого центру УГКЦ у Києві. «Дякую, – промовляв Блаженніший Святослав до гостей, – що ви сьогодні хотіли бути тут – у серці нашої України, у стольному граді Києві, у серці Української Греко-Католицької Церкви, щоб разом зі мною, молодим Главою цієї Церкви, поділитися тим хлібом. Особливо хочу подякувати всім жертводавцям, які підтримували і підтримують будівництво нашого Патріаршого собору. Цей всенародний храм є видимим символом єдності нашого народу, який розпорошений по різних континентах, але має єдине серце, єдину душу, єдиного Главу і Батька». Потім Блаженніший Святослав запросив усіх до молитви. Після – підійшов чи не до кожного гостя, щоб привітатися і подякувати за присутність. А Блаженніший Любомир привітав усіх із празником і попросив дозволу «кинути оком у минуле»: «Це святкування, що називається "Просфора", почалося ще кілька років тому. Ми застановлялися, як подякувати тим добродіям, які своїми пожертвами допомагають поставити цей собор. І прийшла така спасенна думка запросити в різдвяний час усіх добродіїв з України і навіть з-за кордону, щоб вони прийшли й ми разом могли заколядувати, а вони – побачити, як розвивається будівництво. Тішимося, що ми сходимося, але дозвольте мені щось вам сказати, бо я людина вже трошки старша й практична…». І тут Блаженніший Любомир розповів одну бувальщину, щоб заохотити благодійників пожертвувати кошти на собор: «Після війни був один священик голландського походження на ім’я Веренфрід ван Страатен – засновник організації «Церква в потребі». Він дуже допомагав усім у потребі, включно з нашою Церквою. Якось він приїхав до Кельна, мером якого був пізніше знаний канцлер Німеччини Конрад Аденауер. Священик відчував, що треба піти привітатися до Аденауера. Прийшов, привітався, представився і каже: "З вашого дозволу ми тут збиратимемо кошти для потребуючих людей усієї Європи"», - і показав такий великий капелюх, в який він збирався збирати кошти. Аденауер засунув руку в кишеню, витягнув 50 марок і кинув у капелюх. Він був відомий тим, що був надзвичайно мудрим державним муж, але також – своєю слабкістю: був трошки скупий. Десь через десять днів отець Веренфрід закінчив свою місію у Кельні і прийшов до Аденауера попрощатися. Каже йому: «Пане мере, дуже вам вдячний, що мешканці цього міста мене так гарно підтримали. Я тут зібрав 97 тисяч марок. Який би я був радий, якби я звідси міг вивезти 100 тисяч». Аденауер, який був мудрим чоловіком, здогадливим, сів за стіл, уже не пхав руку в кишеню, і виписав чек на три тисячі марок, – закінчив бувальщину Архиєпископ і звернувся до гостей: Сьогодні ви приїхали сюди й мали нагоду побачити, що вже зроблено для нашого головного собору. Гадаю, вам сподобалося, а мені прийшла така думка – може, у вашому серці десь щось там защеміло і ви сказали собі: "Гм, так гарно! Але ще не закінчено. Якби ми наступного року могли побачити вже закінчений собор?! Як би це було гарно!" Гадаю, я сказав усе, що треба», – сказав Блаженніший Любомир. Після цього до Блаженнішого Любомира підійшов Блаженніший Святослав, щоб привітати зі святом. Потім старший Блаженніший покинув Просфору, а гості продовжували колядувати й спілкуватися.  

Департамент інформації УГКЦ

Інформаційний сюжет про свято телеканалу ICTV