Блаженніший Любомир привітав з 10-літтям українську греко-католицьку громаду в Неаполі

Вівторок, 25 листопада 2008, 01:28

23 листопада 2008 року у місті Неаполі на півдні Італії, відбулися святкування з нагоди 10-ліття душпастирської опіки українців греко-католиків, які проживають у місті та околицях. Урочисту Святу Літургію очолив Високопреосвященний Владика Ігор (Возьняк), Архиєпископ Львівський УГКЦ, з яким співслужили архиєпископ Неаполя кардинал Крешенціо Сепе та його попередник кард. Мікеле Джордано, 15 греко-католицьких та 5 римо-католицьких священиків, між якими – о. Яків Куліч, ТІ, викладач Папського східного інституту та ректор Львівської духовної семінарії УГКЦ о. Святослав Шевчук. Богослужіння, в якому взяли участь чисельні вірні, своїм співом прикрасили семінаристи з Українських Папських колегій в Римі під проводом о. Павла Сербая, ЧСВВ. Про це для Радіо Ватикану повідомив Микола Слободян, студент Папського східного інситуту. З нагоди десятиліття від заснування громади, місцевих душпастирів та вірних привітав Глава УГКЦ. У посланні Блаженнішого Любомира, яке наприкінці Святої Літургії прочитав о. Роман Войцеховський, зазначається, що хоч, на перший погляд, 10 років – це незначний період, однак, життя емігранта, людини, яка шукає кращої долі поза межами рідного краю, є нелегким. Треба подолати багато труднощів, знайти себе в чужому середовищі, вивчити мову, пізнати культуру, почувати себе собою, не втративши почуття власної гідності. В таких обставинах, відчути, що хтось за нас дбає, хтось хоче нам допомогти, особливо в такій важливій ділянці, як релігійне, церковне життя, – дуже важлива річ. Глава УГКЦ закликав вірних бути вдячними місцевим єпископам, священикам, душпастирям і жителям за їхнє вирозуміння і за те, що вони старались уможливити нашим людям продовжувати своє церковне та суспільно-товариське життя. Він також запевнив, що УГКЦ робитиме все можливе, аби гарантувати вірним, де б вони не перебували у пошуках кращої долі, духовну опіку, а також допомагати, де це можливо, розвинути громадське життя. Блаженніший Любомир також перестеріг перед спокусою мати перед очима лише одне збагачення, забуваючи про все інше. «Нехай Милостивий Господь, за молитвами Пресвятої Богородиці, нашої Небесної Матері, за молитвами святих, яких видала наша земля, але також за молитвами і тих святих, які питомі для країни, в якій живете, для Італії, нехай за їхніми молитвами ваш побут буде вам благословенний і корисний», – цими словами закінчується слово Глави УГКЦ з нагоди відзначення 10-ліття душпастирської опіки українців греко-католиків у Неаполі та околицях. Українська громада в Італії почала зростати у другій половині 90-х років минулого століття. У 1998 році, з ініціативи Блаженнішого Любомира та кардинала Мікеле Джордано, тодішнього Архиєпископа Неаполю, було надано храм для проведення богослужінь українською мовою. Першим священиком, який організував парафію та почав відправляти Служби Божі, був отець-доктор Іван Музичка з Риму. У травні 2001 року капеланом для вірних УГКЦ в Неаполі та навколишніх містах і селах призначено отця Романа Войцеховського, а від 2003 року йому допомагає отець Іван Дуфанець. На даний час у південноіталійському регіоні Кампанія, центром якого є Неаполь, душпастирюють сім священиків УГКЦ. http://www.oecumene.radiovaticana.org/ucr/Articolo.asp?c=247089