Блаженніший Любомир подякував за привітання
Неділя, 19 серпня 2007, 20:08 "Дозвольте мені скористатися з цієї нагоди, щоб подякувати багатьом добрим, зичливим людям, які у дуже різні способи – письмово, чи через подарунки – звернулись до мене, щоб зробити мені приємність. Особливо дякую усім тим, хто підтримував мене молитвою. Усім вам сердечне спасибі. Я не маю нагоди усім вам подякувати особисто і безпосередньо...
"Дозвольте мені скористатися з цієї нагоди, щоб подякувати багатьом добрим, зичливим людям, які у дуже різні способи – письмово, чи через подарунки – звернулись до мене, щоб зробити мені приємність. Особливо дякую усім тим, хто підтримував мене молитвою. Усім вам сердечне спасибі. Я не маю нагоди усім вам подякувати особисто і безпосередньо, так як би цього хотів, адже у багатьох випадках навіть не знаю усіх своїх добродіїв. Тому хочу хоч у такий спосіб скласти вам подяку за вашу зичливість", – сказав Блаженніший Любомир, Верховний Архиєпископ Києво-Галицький, під час подячної промови в Національному театрі опери та балету України ім. Соломії Крушельницької у Львові. Ці слова Блаженніший Любомир промовив в рамках ювілейного вечору з нагоди 75-ліття його народження і 50-ліття священства.
Відтак у промові Глава УГКЦ говорив про дві теми, які запропонував розглянути. "Рік, у якому я народився – 1933 – це був Святий рік. Церква святкувала 1900-ліття смерті і воскресіння Ісуса Христа. Але це був також рік, у якому Гітлер прийшов до влади, різні держави визнавали незалежність СРСР, а у той ж самий час ця країна морила голодом своїх громадян. Одним словом рік, який заповідав на майбутнє багато нещасть. Але одночасно у цих 75 роках сталося також і багато добра. УГКЦ, яка була у підпіллі, перетривала і завдяки терпінням багатьох мучеників наша Церква і наш народ відродилися", – зокрема сказав промовець. Це стає, за його словами, свідоцтвом того, що мале, слабке може протистояти великому і сильному.
Інша думка була зосереджена на вислові: "У багатьох історичних моментах ми зазнавали поразок не тому, що були сильні наші опоненти, а тому, що ми були слабкі, розділені і розсварені". А завершив свій виступ Блаженніший Любомир словами: "Боже нам єдність подай!"
7 вересня 2008 року у Львові відбулося величне торжество – вірні Української Греко-Католицької Церкви святкували 75-ліття від дня народження і 50-ліття священства Блаженнішого Любомира. Це вже втретє публічно і офіційно було вшановано Предстоятеля УГКЦ з нагоди його ювілеїв: вперше – 2 лютого 2008 року у Ватикані в рамках візиту «Ad limina Apostolorum» греко-католицьких єпископів з України (це святкування відбулося, можна назвати, на рівні Католицької Церкви), вдруге – 2 березня 2008 року у Києві на державному рівні, а свято, яке відбулося 7 вересня у Львові, було заплановане як всецерковне вшанування вірними УГКЦ свого Отця і Глави.
Відтак у промові Глава УГКЦ говорив про дві теми, які запропонував розглянути. "Рік, у якому я народився – 1933 – це був Святий рік. Церква святкувала 1900-ліття смерті і воскресіння Ісуса Христа. Але це був також рік, у якому Гітлер прийшов до влади, різні держави визнавали незалежність СРСР, а у той ж самий час ця країна морила голодом своїх громадян. Одним словом рік, який заповідав на майбутнє багато нещасть. Але одночасно у цих 75 роках сталося також і багато добра. УГКЦ, яка була у підпіллі, перетривала і завдяки терпінням багатьох мучеників наша Церква і наш народ відродилися", – зокрема сказав промовець. Це стає, за його словами, свідоцтвом того, що мале, слабке може протистояти великому і сильному.
Інша думка була зосереджена на вислові: "У багатьох історичних моментах ми зазнавали поразок не тому, що були сильні наші опоненти, а тому, що ми були слабкі, розділені і розсварені". А завершив свій виступ Блаженніший Любомир словами: "Боже нам єдність подай!"
7 вересня 2008 року у Львові відбулося величне торжество – вірні Української Греко-Католицької Церкви святкували 75-ліття від дня народження і 50-ліття священства Блаженнішого Любомира. Це вже втретє публічно і офіційно було вшановано Предстоятеля УГКЦ з нагоди його ювілеїв: вперше – 2 лютого 2008 року у Ватикані в рамках візиту «Ad limina Apostolorum» греко-католицьких єпископів з України (це святкування відбулося, можна назвати, на рівні Католицької Церкви), вдруге – 2 березня 2008 року у Києві на державному рівні, а свято, яке відбулося 7 вересня у Львові, було заплановане як всецерковне вшанування вірними УГКЦ свого Отця і Глави.
Департамент інформації УГКЦ
ОСТАННІ НОВИНИ
«В Україні відбувається злочин проти людства», – Глава УГКЦ в ексклюзивному інтерв’ю для італійського видання «Il Foglio»27 липня
«Хтось каже, що в Україні має місце конфлікт, західні ЗМІ говорять про російсько-український конфлікт. Ні, в Україні немає жодного...
- Глава УГКЦ у 158-й день війни: «Нехай Господь прийме з уст нашої Церкви псалми та моління за всіх тих, які особливо просять нашої молитви»
- «Сила, яка походить із вірності Христові, є стержнем, який ніхто не може зламати», – Блаженніший Святослав
- Глава УГКЦ у 157-й день війни: «В ім’я Боже ми засуджуємо звірства в Оленівці і світ повинен це засудити як особливий вияв дикості й жорстокості»
- «Боже, почуй наш плач і поспіши нам на допомогу і порятунок!», – Глава УГКЦ у 156-й день війни
- «Бог йому дав серце і душу українського народу»: відбулася щорічна проща до Прилбичів з нагоди уродин митрополита Андрея Шептицького
- Глава УГКЦ: «Я горджуся українськими патріотами, які без найменшої краплі ненависті готові захищати своє»
- Блаженніший Святослав закликав українську молодь скласти присягу на вірність Христові
- Глава УГКЦ у 155-й день війни: «Помолімося, щоб не втратити скарбу віри князя Володимира»
- Блаженніший Святослав у День державності України: «Наша Держава – це для нас питання життя або смерті»
- Глава УГКЦ у 154-й день війни: «Нехай Господь Бог прийме у свої вічні обійми журналістів, які віддали за правду своє життя в Україні»
- Глава УГКЦ у 153-й день війни: «Принесімо наш біль перед Боже обличчя і будьмо певні, що Він нас вислухає»
- Глава УГКЦ у 152-й день війни: «Помолімся молитву заступництва за наших воїнів»
- «Віруюча людина не може бути байдужою, коли бачить страждання іншої людини», – владика Богдан Дзюрах
- «Серед нашого страждання творімо простір для прояву Божої всемогутності», – Глава УГКЦ у 6-ту неділю після П’ятдесятниці
- Глава УГКЦ у 151-й день війни: «Російське віроломство ми перемагаємо силою любові до нашої Батьківщини»