Блаженніший Любомир (Гузар) відвідав музей Якова Гніздовського, що на Тернопільщині

Блаженніший Любомир (Гузар), попередній Глава УГКЦ, 10 березня 2012 року відвідав музей свого покійного товариша – художника Якова Гніздовського, у  с. Пилипче (Борщівський район на Тернопільщині). Екскурсію для почесного гостя  провели  учні Пилипчанської загальноосвітньої школи. Про це повідомляє прес-служба Бучацької єпархії УГКЦ. На зустріч із Блаженнішим Любомиром, яка була присвячена пам’яті художника, прибули: віце-канцлер Бучацької єпархії о. Дмитро Ненчин, декан Мельнице-Подільського деканату о. Володимир Крушинський, адміністратор греко-католицької парафії Борщева о. Богдан Боднар, парох місцевої громади о. Андрій Синишин, а також представники районної та сільської рад. Під час зустрічі  Архиєпископ-емерит ділився спогадами про художника, охоче відповідав на запитання учнів і вчителів. Пізніше разом із парафіянами села, які чисельно прийшли до свого храму, Блаженніший Любомир помолився Панахиду за упокій душі Я. Гніздовського. «Сьогодні я прибув сюди не тільки для того, щоб вшанувати пам’ять свого товариша і захоплюватися його талантом, я є тут, щоб сказати вам, що кожному з вас Господь дав свої таланти, і ви теж маєте обов’язок і право розвивати й помножувати їх на славу Божу і для добра України», - наголосив Блаженніший Любомир.

Департамент інформації УГКЦ

Довідка:

Яків Гніздовський народився 27 січня 1915 р. в с. Пилипче, нині – Борщівського району. Вчився в гімназіях Чорткова і Львова, а потім продовжував навчання у приватній школі прикладного мистецтва у Львові. Як обдарованого учня, його послали (1938) на навчання до Варшавської академії красних мистецтв. Він був стипендіатом Митрополита Андрея (Шептицького). Свої перші роботи – карикатури – опублікував у львівському сатиричному журналі «Комар».

З 1939 р. продовжував навчання в Академії мистецтв у Загребі (Хорватія). Там студіював живопис, скульптуру, різьбу по дереву. У 1944 р. завершив навчання із золотою медаллю. П’ять років після академії були часом пошуків, блукань художника. Розчарований у мистецтві й житті, він поселився у Мюнхені. Тут ілюстрував журнали. Злигодні, поневіряння, що переслідували його на кожному кроці, молодий художник передав у ранній картині «Бездомні». Наприкінці 1940-х років кілька картин Я. Гніздовського потрапили на виставки. Вони вражали технічною складністю і довершеністю. У 1949 р. художник виїхав до США. У Міннеаполісі влаштувався дизайнером у рекламну фірму. Це була перша в його житті робота, за яку він отримав платню. Згодом на виставці графіки Міннеаполіського інституту мистецтв експонували дві його роботи. Одна з них – «Кусу» – отримала другу премію. Через кілька тижнів картина «Яйце» на державному ярмарку в Міннеасоті також відзначена другою премією. Згодом митець переїхав до Нью-Йорка. Тут знову чекали боротьба за життя, поневіряння. Пробував себе в скульптурі, кераміці, але головна мета, якої хотів досягти, – досконало оволодіти технікою деревориту. Після багатьох років шукань художник ціною неймовірних зусиль знайшов у мистецтві свій шлях і визнання.

У 1956 р. митець виїхав на два роки в Париж, де організував дві персональні виставки. Дереворити Я. Гніздовського демонстрували більш як на ста виставках у США, Канаді, у країнах Європи, Азії, Латинської Америки та Африки. Роботи нашого земляка знайшли дорогу до великих музеїв США і Канади, зберігаються у приватних збірках. Творчість Я. Гніздовського засвідчує: він був співцем української землі на американському континенті. У США видано кілька альбомів його дереворитів. Президент Дж. Кеннеді, обладнуючи робочий кабінет у Білому домі, вибрав дві картини Гніздовського – «Зимовий пейзаж» і «Соняшник».

Помер 8 листопада 1985 р. в Нью-Йорку. Перед смертю заповідав, щоб його прах перевезли до України. Біля батьківських могил у с. Пилипчому він знайшов вічну тишу.

http://www.yl.edu.te.ua