Сімдесятип'ятиріччю Львівського псевдособору львів’яни присвятили духовно-мистецький вечір «Страчена і Воскресла»

Вечір духовної музики провадили хор та камерний оркестр Заслуженої академічної капели України «Трембіта» під орудою Володимира Вівчарика.

Вела програму заслужений працівник культури України Марія Христинич. Мультимедійне наповнення – супровід мистецького вечора кадрами хронік псевдособору та підпільної Церкви – виконав Святослав Козак.

Архиєпископ і митрополит Львівський Ігор Возьняк поділився своїм досвідом підпільного священства. Зауваживши, що львівський псевдособор – це «насильницький акт, який походив від представників радянської влади, щоб розправитися з Церквою», митрополит розповів про таємні Літургії, що декілька разів на рік відбувалися в його родинному домі в с. Липиці. Священники, зокрема о. Михайло Винницький, о. Юліан Вороновський, о. Іван Юськів, о. Володимир Сухий, звершували Літургію та сповідь пізно вночі, на богослуження збиралися кілька знайомих родин. Пізніше у Львові майбутній єпископ проходив підпільний новіціат під вихованням Згромадження редемптористів – зустрічі також відбувалися таємно по різних приватних помешканнях. «Наша Церква вся існувала в такий спосіб» – зауважив архиєрей, розповідаючи про те, що всі богопосвячені особи мусили мати офіційну працю, поєднуючи її з підпільним служінням – так часто священники ставали сторожами чи кочегарами, щоб увесь вільний час присвячувати потребам вірних, нерідко мандруючи селами чи навіть різними областями. Митрополит підкреслив: «Не відчувалося страху, але завжди була певна пересторога… Та Господь Бог давав сили, натхнення, опікувався нами».

Проєкт «Страчена і Воскресла» присвячений історії підпілля Української Греко-Католицької Церкви, яка, пройшовши шлях випробувань, відродилася завдяки відданій жертві свого духовенства і мирян, що зберегли вірність їй у найтяжчі часи.

Як відомо з історичних джерел, 8 березня 1946 року в архикатедральному соборі Святого Юра розпочався Львівський псевдособор. На цьому зібранні, що було зорганізоване органами НКДБ за участю ієрархів Російської Православної Церкви, було ухвалене рішення про ліквідацію та знищення Української Греко-Католицької Церкви. Шлях підпілля тривав аж до розпаду СРСР та здобуття незалежності України, але врешті завершився легалізацією та воскресінням катакомбної Церкви.

Мистецький проєкт реалізований під патронатом Львівської архиєпархії УГКЦ, Львівської обласної ради, Департаменту з питань культури, національностей та релігій ЛОДА та Фундації «Андрей». Автор проєкту – Михайло Перун, директор Фундації «Андрей».

Департамент інформації УГКЦ за матеріалами https://ugcc.lviv.ua