Шляхами різних служінь: о. Юрія Щурка обрали деканом Філософсько-богословського факультету УКУ

Отець Юрій не лише викладає на факультеті, але й є його випускником. У 2008 році він очолив Духовно-пасторальний відділ УКУ, в якому пропрацював 5 років. З 2011 року й до тепер о. Юрій є спів-координатором Юдео-християнських студій УКУ за підтримки фонду Джеймса Темертея, а також ініціатором відкритих біблійних проектів, а саме — курсу «Біблійна історія: від сотворення до нового творіння», Літньої біблійної школи та біблійного порталу «Жити Словом». З 2013–16 роки, завдяки промоції та підтримці УКУ, він разом із родиною науково працював над своєю габілітаційною роботою з біблійного богослов’я в Німеччині. Повернувшись до рідної alma mater у 2016, він очолив новостворену кафедру Біблійних наук на Філософсько-богословському факультеті.

Ми запитали о. Юрія про пріоритетні завдання та виклики уже на новій посаді.

Розкажіть про свій викладацький досвід: чи вам подобається навчати, чи маєте улюблені курси й чи не боїтеся, що внаслідок збільшення адміністративних функцій часу для студентів поменшає?

Починаючи з 2007 року я мав нагоду читати курси для різних аудиторій: студентів Філософсько-богословського факультету та Львівської духовної семінарії Св. Духа, студентів різних факультетів УКУ, а також — у семінарії в Дрогобичі та семінарії ОО. Василіян у Брюховичах. Для Філософсько-богословського факультету це були переважно курси з біблістики (т. зв. Корпус Павла, Корпус Йоана, Біблійне Богослов’я Старого та Нового Завіту). Студентам інших факультетів, «не богословам» з УКУ мені дуже подобалося викладати курси з Історії Спасіння в рамках т. зв. «Богословського кору». Цього семестру мав особливу приємність читати лекції з біблійних основ християнської духовності для студентів Гуманітарного факультету УКУ в рамках інноваційного підходу університету, який ми називаємо «Світоглядне ядро». Попри нові і великі за обсягом адміністративні обов’язки на посаді декана, хочу продовжувати викладати, щоби зберегти живий і безпосередній зв’язок зі студентами, знати про їхні потреби з перших рук.

Мені видається, що моїм покликанням є відкривати таїнство християнства для молодих людей, які до цього часу майже нічого не знали про суть християнської віри. Тому дуже ціную кожну особу, яка слухає курс у рамках якоїсь програми або вибирає його як дисципліну за вибором. Думаю, що УКУ є унікальним середовищем: місцем зустрічі Бога й людини, місцем, де ми вчимося із вдячністю приймати виклики, а також — сприймати інших людей як нагоди, а не перешкоди для діалогу. Одним із найважливіших компонентів моїх курсів для не богословів є відвідини колишнього нацистського концтабору Майданек (Люблін, Польща). Адже тут Бог промовляє про найважливіші речі в дуже промовистий спосіб, а суть Доброї Новини стає більш зрозуміла молодій людині.

Нова посада для вас — це явище несподіване чи очікуване? Які виклики бачите перед собою?

Коли настав час зміни проводу факультету, отець-ректор Богдан Прах, деякі члени ректорату, а також дехто з моїх колег на факультеті питали мене чи не хотів би я спробувати себе в цьому новому служінні на що я, після певного часу роздумів, дав свою згоду. Далі були висунення кандидатів, вибори та результат, який маємо на сьогодні. Потрохи входячи в робочі справи факультету бачу, що моє та моїх колег служіння — є дуже затребуване в УКУ. Університет потребує прикладу ФБФ і я разом із моїми колегами сприймаємо ці очікування як велику честь та нагоду, щоби докласти свій внесок у розбудову цього унікального навчального закладу. Вірю, що факультет може стати генератором нових змін в Університеті та відіграти особливу роль на новому етапі розвитку УКУ. Найбільшими труднощами в цьому процесі я б назвав тільки нашу слабку віру в цю велику місію, яку поклала на нас Церква й суспільство, і можливо, брак усвідомлення, які грандіозні нагоди для перетворень має наше, ще молоде, покоління богословів та християнських філософів.

Які завдання на новій посаді ви вважаєте пріоритетними?

Серед пріоритетів я б виділив наступні три. Моє першочергове завдання: «ФБФ — спільнота, яка разом переживає таїнство особи Христа, творить та служить». Тому наріжним каменем факультету повинна стати віднова динамічного духовного та літургійного життя, будування спільноти та служіння потребуючим, щоб «3с + 2м УКУ» (свідчити, служити, спілкуватися та мученики й маргіналізовані) були помітними саме в щоденному житті ФБФ. На ФБФ повинна відбутися реорганізація управління через розподіл спільної відповідальності та побудови спільних візій. Факультет повинен перейти до формату спільного бюджетування, творення спільних візій та залучення додаткових ресурсів на дослідницьку та популяризаційну діяльність та фінансову підтримку досягнень викладачів.

Друге. Повернення до джерел (Ad fontes). Для відповідальної реалізації покладеної на нього місії, ФБФ повинен повернутися до первісних візій, які й зумовили постання УКУ — гасло «ad fontes» має визначати дидактичну та наукову траєкторії. Конкретно це може реалізуватися за допомогою вивчення класичних мов через літургійне життя та переклади святоотцівської спадщини й сучасних класиків, тощо.

Не менш важливим я вбачаю і процес переосмислення та трансформації освітніх програм: бакалаврської, магістерської, ліценціантської та докторської (вивчення запитів та очікування середовища, зокрема, від Церкви та суспільства, а також — професійний розвиток викладачів.

По-третє, ми повинні розвивати суспільно-зорієнтоване навчання. Спільнота факультету має стати спільнотою, яка служить Церкві, УКУ, та суспільству. Тому ми як богослови та християнські філософи здатні запропонувати пакет суспільно-орієнтованих програм та пов’язати його з навчальним процесом (співпраця з єпархіями, семінаріями, монастирями та інституціями). Це уможливить представляти нашу християнську позицію як християнську пропозицію. Йдеться про навчання через служіння громаді.

Чи у своїх навчальних курсах ви вже мали досвід використання елементів суспільно-орієнтованого навчання, до якого прагне УКУ в новій стратегії?

Християнство та богослов’я й не можуть бути винятково теоретичними — це реальність, яка перетворює та надихає. Студенти Філософсько-богословського факультету в часі свого навчання не тільки мають різного роду пасторальні практики, але і євангелізують, катехизують і служать — як аніматори та волонтери. Наша християнська позиція є завжди християнською пропозицією. На посаді керівника Духовно-пасторального відділу УКУ ми — спільно з іншими священиками та мирянами нашого університету — кілька років опікувалися одним із відділень обласної психіатричної лікарні, що на вул. Кульпарківській у Львові. Сьогодні я продовжую ходити до наркологічного відділення, щоби послужити узалежненим особам. Для мене дуже важливо, щоби викладачі подавали приклад у служінні. Саме тому в моїй програмі кандидата на служіння деканом ФБФ є слова про «служіння потребуючим», про якийсь спільний проект, який я хотів би, щоби ми як спільнота визначили та зреалізували, який би нас ще більше об’єднував у спільному служінні.

Якими будуть ваші перші кроки в реалізації одного з найважливіших напрямків нової стратегії УКУ 2025 — «Богослов’я+”?

На моє переконання, УКУ завжди розвиває лише ті напрямки, які є затребуваними в суспільстві. Можна сказати, що ми завжди пробуємо мати добру соціологію того, що відбувається в суспільстві. Постпостмодерний світ, у якому ми живемо, не завжди має досвід або ж уявлення про те, чим християнство є насправді. Тому пропонуючи нашим богословам та християнським філософам можливості додаткових навичок та компетенцій (богослов’я + психологія, журналістика, філологія, комп’ютерні науки, тощо), ми б хотіли через шляхом різних служінь творити атмосферу конструктивного діалогу та довіри, у рамках яких ми б могли на наступному етапі свідчити свою віру.

По суті, йдеться про двоетапну місію, у якій завдяки якісь не цілком «церковним» компетенціям ми, у першу чергу, вибудовуємо місточки довіри та поваги, щоби потім природно і з гідністю свідчити свою віру. Відтак, моїми першими кроками будуть пропозиції додаткової магістерки чи сертифікатних програм з інших дисциплін для випускників бакалаврської або магістерської програм із богослов’я.

З іншого боку, ми будемо пробувати пропонувати цікаві богословські програми для не-богословів, щоб і студенти інших навчальних програм могли доповнювати свій професійний вишкіл богословською рефлексією й антропологією.

Підготувала Катерина Глущенко