Сестра Діогена Терашкевич: “Біоетика вчить майбутніх лікарів цінувати гідність людини”
Понеділок, 11 травня 2020, 15:57 У зв’язку з “біоетичним конфліктом” у Львові, який розгорівся на сторінках Zaxid.net ,ми вирішили більш детально поспілкуватися з сестрою Діогеною Терашкевич, котра, власне, і є викладачем курсу “Біоетика” у медичному виші вже з 20-річним досвідом.-
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- «В Україні відбувається злочин проти людства», – Глава УГКЦ в ексклюзивному інтерв’ю для італійського видання «Il Foglio»
- «Україна стала донором нових сенсів для світу», – митрополит Борис Ґудзяк
- «Храм Святих Сергія і Вакха у Римі – найдавніша пам’ятка Київської Церкви поза Україною», – отець Іван Дацько
Отож про саму біоетику та її основні акценти, а також про пов’язані з нею стереотипи і виклики, а найголовніше про наслідки, з якими зіштовхуються ті, хто відкинув моральні принципи і гідність людської особи, розмовляємо в ексклюзивному інтерв’ю з доцентом кафедри філософії та економіки (курс біоетики) ЛНМУ імені Данила Галицького.
Сестро, чому, на вашу думку, викладання біоетики є доречним у медичному закладі, зокрема у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького ?
Одним із серйозних викликів сьогодення є прогресивна дистанція в мізках чималої частини людей між обсягом знань технологічного характеру та дедалі більшим відставанням у духовній сфері. Відтак маємо нівелювання морально-етичних цінностей, що можна бачити з продукту, яким значно заповнено ефірний час теле- та радіокомпаній, шпальти часописів і сторінки інтернет-ресурсів.
Нині освіта перебуває в активному пошуку світоглядної основи — від опертя на національні педагогічні традиції до імплементації інноваційних (здебільшого, зарубіжних) підходів. Не є винятком і медична освіта.
У час занепаду моралі, прогресивного тиску на традиційні загальнолюдські цінності, цінність біоетики як навчальної дисципліни, яка міцно стоїть в обороні життя, є незаперечною і мала б зростати. Слід пропагувати й формувати в майбутніх працівників медичної галузі таку систему світоглядних цінностей, у центрі якої буде людина, її здоров’я і життя від моменту запліднення до природної смерті.
Знання антропологічно обґрунтованих засад біоетики, цінності та гідності людського життя є вкрай необхідним, враховуючи той чинник, що лікар, лікуючи тіло, зобов’язаний пам’ятати також про безсмертну душу кожного пацієнта.
Дискусійні питання щодо критеріїв оцінювання межі дозволеного при втручанні в людське життя вирішує персоналістична біоетика, яка побудована на філософських засадах персоналізму, що співзвучна з християнським ученням про людину і яка зосереджує увагу на людській особистості як найвищій цінності серед усіх творінь на Землі, ґрунтуючись на відповідальності людини за власне існування та за весь світ загалом.
Потребою сьогодення є розширення викладання студентам персоналістичної біоетики, котра повинна бути наріжним каменем формування їх зрілої особистості.
В Україні питання біоетики обговорювалися на численних науково-практичних конференціях, семінарах та конгресах міжнародного, національного та регіонального масштабу, в яких я часто разом із студентами брала участь.
Існує стереотип, що біоетика суперечить медицині. Чому і чим біоетика не суперечить медицині, а навпаки, її доповнює?
Біоетика відіграє основну роль у формуванні зрілої особистості лікаря, стоматолога чи фармацевта. Сьогодні вже, мабуть, не існує лікаря чи фармацевта, який би у своїй практичній діяльності не стикався з проблемою вибору, як діяти в певній ситуації. І щоб його правильно зробити, треба володіти інформацією. Сучасні студенти прагнуть володіти найрізноманітнішою інформацією і здатні робити висновки для себе. Студенти мають право вчити біоетику, в центрі якої - повага до гідності людини, її базисне право на життя у всіх його станах, у нормі та патології. Аналогічні погляди обстоював батько медицини Гіппократ.
Світова наукова спільнота та міжнародні організації, такі як ЮНЕСКО, ВООЗ, ЮНЕП, Рада Європи надають пріоритетне значення розвитку біоетики, оскільки процес гуманізації сучасної науки здійснюється із застосуванням засад біоетики.
Які основні акценти курсу “Біоетика”? На чому ви наголошуєте студентам під час занять?
ЛНМУ започаткував викладання біоетики серед усіх вищих медичних навчальних закладів України. Курс біоетики, заснований на засадах персоналізму, вчить студентів аналізувати професійні проблеми з точки зору загальнолюдської моралі, без якої не має справжнього лікаря. Цінність людського життя є незаперечною і не може піддаватися сумніву. Нині у світі є дві течії: культура смерті та цивілізація життя. У сучасній біоетиці є кілька напрямів, зокрема й персоналістичний. Його ідея – гідність та недоторканість людського життя на всіх етапах та у всіх його проявах.
Викладання цієї дисципліни вчить майбутніх лікарів бути моральними, цінувати і захищати людське життя та гідність людини як особистості з моменту запліднення до Богом призначеного відходу.
Біоетика звертає погляди студентів на етичні проблеми в медицині та суспільстві загалом. Теми, які піднімаються на біоетиці, є дуже важливі. Вони доносять студентам істини про гідність та недоторканість кожного людського життя, починаючи з моменту запліднення. Дуже важливо дотримуватися високих етичних норм та засад, з повагою ставитися до кожного людського життя. Біоетика покликана вирішувати проблеми ставлення до людського життя, аналізуючи моральність дій людини у біолого-медичній галузі та в системі охорони здоров’я. З огляду на бурхливий розвиток біології, медицини. технологічних наук особливе місце посідає персоналістична біоетика, яка зосереджує увагу на пошані до гідності людини як особистості та її розвиток в духовній, душевній і тілесній цілісності, недоторканості людського життя від моменту запліднення до Богом призначеного відходу.
Згідно із соціологічними опитуваннями, проведеними у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького, студенти-респонденти підтвердили абсолютну доцільність викладання біоетики як окремої обов’язкової навчальної дисципліни.
У ЛНМУ було організовано низку конференцій та диспутів, зокрема дві потужні міжнародні науково-практичні конференції з проблем біоетики (2003 р. та 2009 р.), які входили в план заходів Міністерства охорони здоров’я України. На останній конференції були присутні понад 450 учасників, з них 45 представників з Америки та Європи.
Повага до особистості людини та здорового способу її життя сповідується в усіх релігіях світу. Моя конфесійна приналежність і статус богопосвяченого життя є особистою справою. Теми, які дохідливо обговорюються на заняттях з біоетики, мають загальнокультурний характер і знаходять підтримку серед іноземних студентів, які обирали біоетику як елективний курс. Теми носять міжрелігійний характер, запрошуючи до діалогу студентів різних світоглядів, що часто стає чудовою можливістю обмінятися думками задля у формування у них чітких біоетичних орієнтирів у житті, шукаючи спільні точки дотику між представниками різних релігій. Це запобігає міжрелігійним конфліктам, вчить толерантності та поваги щодо студентів інших світоглядних та релігійних переконань. На парах студенти вчаться поважати людське життя від моменту його появи вже на рівні одноклітинного організму – зиготи – і аж до природної смерті. Біоетика вчить майбутніх лікарів відповідальності за життя та гідну смерть людини не шляхом евтаназії, а шляхом паліативного лікування, полегшуючи страждання.
Біоетика забезпечує належне спілкування чоловіка та жінки, які з повагою ставляться до гідності одне одного, адже вони є основними носіями можливості продовження людського роду, здатні закласти міцний фундамент сім’ї, щоб у ній розвивалися психологічно стійкі діти, котрі в дорослому житті будуть здатними протистояти навалі різного роду неетичних чи згубних впливів.
Вивчення біоетики сприяє осмисленню та аналізу законодавства України в галузі охорони здоров’я у світлі моральних норм і цінностей та можливості його вдосконалення.
Вихованню студентів сприяє також наукова робота з біоетики, під час якої вони під керівництвом викладача досліджують різні аспекти біоетики. виступають із доповідями на щорічних студентських наукових конференціях, беруть участь у виставах, тематичних вечорах та зустрічах. Секція з біоетики на щорічних студентських науково-практичних конференціях є однією з найпотужніших у ЛНМУ. Це вказує на зацікавленість цією проблематикою серед студентів. Вони під керівництвом викладача пишуть наукові роботи, а також беруть участь у науково-практичних конференціях регіонального, національного та міжнародного масштабів.
До яких наслідків для особи може призвести відкидання базових моральних цінностей?
Функціонування біоетики постає в сучасну епоху пріоритетом, обумовленим тим, що Україна посідає сумні перші місця за легальним використанням людських ембріонів у лікуванні/фармації/косметології (а в цивілізованому світі фетальна терапія заборонена); поповнює жорстоку статистику абортів, зокрема і з «соціальних» причин (щороку у світі вбивають 50-60 млн зачатих дітей); в Україні народжуються діти з важкими недугами/вадами внаслідок використання неприпустимо шкідливої контрацепції тощо.
Повна вседозволеність, що зараз існує, негативно впливає на формування особистості та розвиток суспільства. Адже свобода має іти в парі з правдою і відповідальністю.
Відкидання базових моральних цінностей може призвести до цілковитого занепаду держави і суспільства на всіх рівнях, до зростання чисельності людей різного віку, охоплених почуттям абсурдності існування та духовної порожнечі, а навіть втрати сенсу людського існування.
Аналізуючи цілі та зміст біоетики, можна стверджувати, що вона сприятиме формуванню у фахівців лікарської і фармацевтичної справи адекватного розуміння етичних проблем галузі охорони здоров’я й сучасного суспільства, а також стійких моральних переконань, які не дозволять відійти від норм етичної поведінки. Функціонування біоетики є необхідністю, продиктованою виживанням людства.
Вважаю, що завданням держави і суспільства є турбота про кожне людське життя: у школах необхідно виховувати відповідальність і пошану життя; у політичному житті вимагати заборони законів, що руйнують материнство і дитинство; підтримувати і допомагати всім тим, хто виступає проти несправедливого права; популяризувати знання про постабортний синдром, особливо через ЗМІ, серед широкої громадськості; частіше нагадувати священникам у проповідях про гріх аборту, що стає причиною невимовного болю чи трагедії багатьох сімей та призводить до їх руйнування. Необхідне таке законодавство, яке б не суперечило цінностям життя на будь-якому етапі його існування. Кожний громадянин — виборець, певною мірою відповідальний за законодавство своєї держави. Людина не має підкорятися законам, які за суттю є етично неприпустимими, зокрема законові, який дозволяє аборт.
Розмовляла Христина Кутнів
«В Україні відбувається злочин проти людства», – Глава УГКЦ в ексклюзивному інтерв’ю для італійського видання «Il Foglio»27 липня
«Хтось каже, що в Україні має місце конфлікт, західні ЗМІ говорять про російсько-український конфлікт. Ні, в Україні немає жодного...
- Глава УГКЦ у 158-й день війни: «Нехай Господь прийме з уст нашої Церкви псалми та моління за всіх тих, які особливо просять нашої молитви»
- «Сила, яка походить із вірності Христові, є стержнем, який ніхто не може зламати», – Блаженніший Святослав
- Глава УГКЦ у 157-й день війни: «В ім’я Боже ми засуджуємо звірства в Оленівці і світ повинен це засудити як особливий вияв дикості й жорстокості»
- «Боже, почуй наш плач і поспіши нам на допомогу і порятунок!», – Глава УГКЦ у 156-й день війни
- «Бог йому дав серце і душу українського народу»: відбулася щорічна проща до Прилбичів з нагоди уродин митрополита Андрея Шептицького
- Глава УГКЦ: «Я горджуся українськими патріотами, які без найменшої краплі ненависті готові захищати своє»
- Блаженніший Святослав закликав українську молодь скласти присягу на вірність Христові
- Глава УГКЦ у 155-й день війни: «Помолімося, щоб не втратити скарбу віри князя Володимира»
- Блаженніший Святослав у День державності України: «Наша Держава – це для нас питання життя або смерті»
- Глава УГКЦ у 154-й день війни: «Нехай Господь Бог прийме у свої вічні обійми журналістів, які віддали за правду своє життя в Україні»
- Глава УГКЦ у 153-й день війни: «Принесімо наш біль перед Боже обличчя і будьмо певні, що Він нас вислухає»
- Глава УГКЦ у 152-й день війни: «Помолімся молитву заступництва за наших воїнів»
- «Віруюча людина не може бути байдужою, коли бачить страждання іншої людини», – владика Богдан Дзюрах
- «Серед нашого страждання творімо простір для прояву Божої всемогутності», – Глава УГКЦ у 6-ту неділю після П’ятдесятниці
- Глава УГКЦ у 151-й день війни: «Російське віроломство ми перемагаємо силою любові до нашої Батьківщини»