Про екуменізм «знизу», «ефект» Папи Франциска в Україні в інтерв’ю з Главою УГКЦ Блаженнішим Святославом
П'ятниця, 22 листопада 2013, 10:43 Перебуваючи в Римі з офіційним візитом до Ватикану, Глава УГКЦ дав інтерв’ю італійському інтернет-виданню «Vatican Insider», провідному інформаційному джерелу про життя Католицької Церкви в усьому світі. У розмові з відомим ватиканістом Андреа Торніеллі Глава УГКЦ розповів про екуменічний діалог, вплив Папи Франциска на християн в Україні та вшанування 80-ї річниці Голодомору 1932−1933 рр.-
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Папа Франциск: «Під час подорожі до Канади я не переставав молитися за український народ»
- Блаженніший Святослав закликав українську молодь скласти присягу на вірність Христові
- Глава УГКЦ: «Сьогодні маємо унікальний шанс працювати для досягнення єдності Церкви»
Який вплив понтифікату Папи Франциска у вашій країні?
Папа Франциск перебуває в центрі уваги також українського суспільства, люди цікавляться його постаттю, і не лише католики, а й православні та, навіть, невіруючі. Я мав нагоду познайомитися з кардиналом Хорхе Бергольо ще в 2009 р., коли був призначений єпископом єпархії Покрови Пресвятої Богородиці в Бунос-Айресі. Він був моїм безпосереднім настоятелем, оскільки наша єпархія в Аргентині є суфраганною стосовно Архиєпископства Бунос-Айреса. Покидаючи Аргентину (після того як мене обрали Главою УГКЦ), я подарував кардиналу Бергольо українську ікону. Згодом, коли ми зустрілися в домі Святої Марти у Ватикані, Папа Франциск запросив мене до свого помешкання, щоб показати мені цю ікону, яку він привіз із собою з Аргентини. Те, що найбільше вражає, - його простота та вміння бути поруч з людьми. В Україні люди захоплені його скромністю та простотою. Дуже часто єпископів різних Церков в Україні звинувачують у надмірних розкошах їхнього побуту та побудові Церкви для багатих. Папа Франциск свідчить про Церкву, яка є близькою до людей, зокрема до бідних, та проголошує Євангеліє Христа».
Якими сьогодні є стосунки між православними та католиками в Україні?
Наша дійсність є складною, християнство в Україні поділене, лише католики присутні у трьох реаліях «sui iuris» (свого права. − Ред.): Єпископська Конференція Римо-Католицької Церкви, Мукачівська єпархія, яка безпосередньо підпорядковується Апостольській Столиці, та УГКЦ. Передусім намагаємося свідчити єдність між нами. Як відомо, Православна Церква теж розділена: окрім Православної Церкви Московського Патріархату, є ще інші дві Православні Церкви. Робимо все можливе для нашої співпраці, діє Всеукраїнська рада Церков і релігійних організації, де разом із представниками єврейської та мусульманської спільнот Церкви різних конфесій приймаємо спільні рішення. Звичайно, дуже часто Православні Церкви в Україні не розуміють сенсу існування греко-католиків, вважають нас геополітичним проектом минулого. Однак є багато позитивних знаків: християни в Україні втомлені поділами і прагнуть єдності, дедалі більше зростає екуменізм «знизу».
Чи правда, що інколи між Церквами не визнається навіть таїнство Хрещення?
Я вже якось казав, що ми в Україні маємо гріх проти питання екуменізму, доручивши його дипломатам і політикам та розглядаючи у вузьких колах під час богословських дискусій. Тепер ми повинні почати проповідувати його в парафіях, навчаючи наших вірних не робити нічого, що б могло зашкодити нашим ближнім. Душпастирі та сповідники повинні проповідувати екуменізм своїм вірним. Християнські Церкви в країнах посткомуністичного простору, на жаль, залишилися відділеними від всесвітнього екуменічного руху, майже «замороженими» в цьому питанні. Ми, католики, тільки тепер розпочинаємо період переосмислення Другого Ватиканського Собору. Одночасно Православні Церкви повинні почати здійснювати постанови, прийняті в минулому. Це стосується також взаємовизнання дійсності Святих Таїнств. Однак, повертаючись до вашого запитання, мушу визнати, що нерідко католики, щоб одружитися з приналежною до Православної Церкви особою, змушені ще раз охрещуватися. Очевидно, ми не здійснюємо цієї практики.
Ви є членом Секретаріату Синоду Єпископів. Папа Франциск публічно цитував практику православних, що передбачає благословення повторного одруження. Що ви про це думаєте?
Ця практика відображає відмінності між богослов’ям та канонічним правом Католицької і Православної Церков. Якщо в католицькому богослов’ї служителями таїнства Подружжя є наречені, то в православному богослов’ї служителем є той, хто уділяє це таїнство. Отож, на основі євангельського уривка, в котрому Христос говорить, «… хто відпускає свою жінку – за винятком розпусти – і ожениться з іншою, той чинить перелюб», єпископ у Православній Церкві, оцінюючи поведінку і все те, що сталося після подружжя, на основі пасторального та практичного рішення, не канонічного, може надати дозвіл на благословення другого союзу. Це дуже делікатна та складна тема. Сподіваюся, що Синод зможе допомогти душпастирям у цьому питанні. Не думаю, що йде мова про те, щоб змінити практику, богослов’я чи канонічне право. Ідеться про те, щоб піти назустріч тим християнам, які мають глибоку віру і просять «упорядкувати» їхню ситуацію.
23 листопада в соборі Святої Софії в Римі, історично важливому для вас місці, відбудеться вшанування пам’яті жертв Голодомору в Україні. Яке значення мають ці події для вас?
Десять років тому Іван Павло ІІ сказав, що цей геноцид зачепив своїми масштабами і своїм цинізмом найглибші фібри людської природи у всесвітньому вимірі. Найважливіше пам’ятати, що людям було відібрано також право на пам’ять. У 1932−1933 рр. мільйони людей померли від голоду. Я одразу хочу уточнити: мова не йде про голод, спричинений природними катаклізмами. Радянські війська забирали в людей увесь хліб та їжу. Це був штучно спровокований голод, дешева зброя масового знищення, злочин, від спомину про який ще сьогодні стигне кров у наших жилах. У той час комуністи продавали зерно західним країнам, причому деякі з них були свідомі, що це була ціна смерті людей, котрі помирали з голоду. Я вірю, що вшанування пам’яті жертв цієї великої трагедії дасть нам можливість сподіватися також на міжнародну справедливість. Саме тому я звернувся із закликом до всіх українців запалити свічку пам’яті, щоб згадати жертв цієї великої трагедії в історії людства.
Переклад з італійської диякона Андрія Солецького
«В Україні відбувається злочин проти людства», – Глава УГКЦ в ексклюзивному інтерв’ю для італійського видання «Il Foglio»27 липня
«Хтось каже, що в Україні має місце конфлікт, західні ЗМІ говорять про російсько-український конфлікт. Ні, в Україні немає жодного...
- Глава УГКЦ у 158-й день війни: «Нехай Господь прийме з уст нашої Церкви псалми та моління за всіх тих, які особливо просять нашої молитви»
- «Сила, яка походить із вірності Христові, є стержнем, який ніхто не може зламати», – Блаженніший Святослав
- Глава УГКЦ у 157-й день війни: «В ім’я Боже ми засуджуємо звірства в Оленівці і світ повинен це засудити як особливий вияв дикості й жорстокості»
- «Боже, почуй наш плач і поспіши нам на допомогу і порятунок!», – Глава УГКЦ у 156-й день війни
- «Бог йому дав серце і душу українського народу»: відбулася щорічна проща до Прилбичів з нагоди уродин митрополита Андрея Шептицького
- Глава УГКЦ: «Я горджуся українськими патріотами, які без найменшої краплі ненависті готові захищати своє»
- Блаженніший Святослав закликав українську молодь скласти присягу на вірність Христові
- Глава УГКЦ у 155-й день війни: «Помолімося, щоб не втратити скарбу віри князя Володимира»
- Блаженніший Святослав у День державності України: «Наша Держава – це для нас питання життя або смерті»
- Глава УГКЦ у 154-й день війни: «Нехай Господь Бог прийме у свої вічні обійми журналістів, які віддали за правду своє життя в Україні»
- Глава УГКЦ у 153-й день війни: «Принесімо наш біль перед Боже обличчя і будьмо певні, що Він нас вислухає»
- Глава УГКЦ у 152-й день війни: «Помолімся молитву заступництва за наших воїнів»
- «Віруюча людина не може бути байдужою, коли бачить страждання іншої людини», – владика Богдан Дзюрах
- «Серед нашого страждання творімо простір для прояву Божої всемогутності», – Глава УГКЦ у 6-ту неділю після П’ятдесятниці
- Глава УГКЦ у 151-й день війни: «Російське віроломство ми перемагаємо силою любові до нашої Батьківщини»