Заклик владик УГКЦ у Польщі до молитви за Україну та її народ

Слава Ісусу Христу!
Дорогі брати і сестри!

Минулий тиждень був дуже тривожним та важким, мабуть, для кожного з нас. На наших очах відбувались в Києві події, які вели до відкритої громадянської війни та до розвалу України як держави. Особливо середа, 22 січня, що повинна бути радісним святом єдності та соборності для всіх українців, від самого ранку почала тривожити вістками про пролиття братньої крові на вулицях Києва, на яких велась відкрита війна. Були людські жертви. З медійних повідомлень ми дізнавались про п’ятьох убитих та про сотні чи навіть тисячі поранених. При комп'ютерних та телевізійних екранах ми могли лише безрадно стежити за подіями, які відбувались у Києві та в інших містах України, на які ми, однак, не мали впливу. Доведений до краю народ, який два місяці безуспішно пробував у мирному спротиві домогтися права жити у правовій і демократичній європейській Державі, вдався в десперації до силових аргументів. У відповідь пролунали постріли, почалися полювання на людей, знущання, акти принижування людської гідності та полилася братня кров.

Сьогодні ми не можемо впевнено сказати, як і коли закінчиться для України цей важкий час. Можемо, однак, звертатися в молитві до Бога, щоб скоро закінчилася братовбивча війна, щоб вже ніколи більше в Україні брат не підносив руки на брата. У кожній Божественній Літургії ми молимось: «За Богом бережений народ наш, за правління і за все військо …». Сьогодні ці слова нашої молитви повинні набирати особливого змісту. Ми повинні молитися за владу, щоб вона зрозуміла повірену їй Богом і людьми велику відповідальність, за народ, за його права і гідність. Ми повинні молитися за військо, якого обов’язком є захищати народ та стояти на сторожі його безпеки і миру, а не виступати проти нього і в нього стріляти. Ми повинні молитись за наш народ, щоб він мав право на вільне і гідне життя у вільній та демократичній Державі та не мусів вдаватися до силових аргументів у забезпеченні належних собі прав.

Дорогі у Христі брати і сестри!

Закликаємо всіх вас до постійної молитви за Україну та за її народ. У наших молитвах просімо, щоб збереженими були єдність і нерозривність України, як держави, та єдність її народу. Просімо, щоб були збережені громадянські та людські права всіх жителів України та щоб більше не проливалась в Україні братня кров.

Звертаємось із закликом до нашого духовенства, щоб, доки в Україні не закінчиться час напруги, під час Божественних Літургій, у потрійній єктенії, додавати: «Ще молимось за мир в Україні, за скасування ворожнечі і ненависті, за збереження єдності Держави та прав і гідності народу і за благословення для України, Господи, вислухай і помилуй!»

До всіх наших вірних звертаємося ще з одним проханням. З України ми отримуємо розпачливі прохання допомогти матеріально тим, які під час заворушень на вулицях Києва втратили своїх близьких або самі були поранені. Парадоксально від держави отримують підтримку родини потерпілих міліціонерів, а постраждалі демонстранти не мають жодної допомоги, лише викликають їх до судової відповідальності. Просимо: хто може, допоможіть потребуючим. Свої пожертви на допомогу потерпілим у Києві буде можна скласти в наших церквах у найближчу неділю, 2 лютого, після Божественної Літургії.

Благословення Господнє на вас!

Архиєпископ Іван (Мартиняк),
Митрополит Перемишльсько-Варшавський

Владика Володимир (Ющак),
Єпископ Вроцлавсько-Гданський

Владика Євген (Попович),
Єпископ–помічник Перемишльсько-Варшавської архиєпархії

Перемишль – Вроцлав, 24 січня 2014 р.