Служба преподобномучениці Тарсикії

Служба преподобномучениці Тарсикії
18 липня

На ВЕЧІРНІ:

Співаємо Блажен муж. антифон 1.

Стихири на «Господи, взиваю я»

(гл. 4) Коли ж розпочалась твоя радість, мученице Тарсикіє?* Tяжко цей земний світ розуміє* цю постійну втіху твого духа,* яка супроводжувала тебе у житті.* Небесну насолоду зазнала ти вже тут на землі,* тому що неустанно була зі своїм Нареченим – Христом.* Моли Його, щоб і нас привів до спасіння.

Твоїм бажанням було зберегти своє монаше вбрання* гарним і непорочним.* Тож знайшовши тебе зодягнену у благодать Божу,* ворог тебе зненавидів * і, як Єву у раю, хотів тебе спокусити й обманути.* Але ти, преподобна Тарсикіє,* з великою любов’ю і тугою линула назустріч своєму Небесному Нареченому.* Тому моли Христа Бога,* щоб і нас привів до спасіння.

Палким бажанням ти стреміла до свого Возлюбленого,* знаючи, що Він скоро прийде,* не озиралася назад, тільки бігла за Ним,* і ворог тебе не зміг наздогнати.* Ніхто не спромігся зашкодити твоїй душі,* ані вирвати з неї любов до Того,* Хто був твоїм скарбом і Кому належало твоє серце. * Моли Його, щоб і нас привів до спасіння.

(гл. 1) Напад ворога не міг тебе знищити, ні застрашити,* бо ти зодягнулася у силу любові.* Твоє серце горіло невгасимим полум’ям прагнення,* яке квапило тебе назустріч Христові, Нареченому.* Тому тебе нині, преподобномученице Тарсикіє, звеличуємо * і свято твоє радісно святкуємо.

Ти постійно шукала Бога, преподобномученице Тарсикіє.* Ти бачила Його в красі створіння* у лицях знедолених, голодних і війною гнаних людей.* Твоє серце уміло радіти і плакати,* співчутливо дбати про ближніх і взивати Всевишнього про поміч.* І прикрасившись, наче намистом коштовним, добрими ділами,* ти довершила свою весільну одіж мученицькою багряницею.* Тому ми тебе нині звеличуємо* і свято твоє радісно святкуємо.

Ти прийняла запрошення на небесне весілля,* дівице і мученице Тарсикіє,* та дбала про полум’я свого світильника,* щоб олії в ньому ніколи не бракувало, * бо ти понад усе любила Христа.* Отак Він і знайшов тебе із запаленим світильником посвяти* та привів до безконечної радости.* Тому тебе нині звеличуємо* і свято твоє радісно святкуємо.

Слава (гл. 8): Славна і преподобна мученице Тарсикіє,* ти знала, що весільна світлиця вже приготовлена,* бо довірилася своєму Небесному Нареченому.* Ти прагнула принести Йому своє терпіння* як жертву за навернення ворогів* і цілою своєю істотою його очікувала,* як і весілля вічного та безконечного.

І нині (догмат г. 8; у п’ятницю і суботу ввечері черговий догмат голосу тижня):

Цар небесний з любові до людей на землі з’явився* і між людьми пожив,* бо від чистої Діви воплотився* і з неї вийшов, прийнявши тіло.* Він є Син один, дві у ньому природи, а не особи.* Тому, проповідуючи Його, як досконалого Бога* і справді досконалу людину,* визнаємо Христа Бога нашого.* Моли Його, Мати всечиста,* щоб були помилувані душі наші.

Вхід; Світло тихе; Прокімен дня.

Паремії:

Мудрості 18, 20-22

Пісня Пісень 2, 8-17

Ісаї 43, 1-5

Стихири на Литії

(г. 2) Ангела* в тобі бачили, блаженна Тарсикіє,* бо ти Бога любила чистим серцем.* Сотворена на подобу Сотворителя * ти від малечку перебувала в Його близькості.* Твоє привітне обличчя сяяло Його красою,* тому ти, преподобна мученице,* гідна нашої пошани та любові.

Коли навколо тебе,* преподобномученице Тарсикіє,* вирував світ збурений злобою та ворожістю,* а в царствах його лютували війна та беззаконня* ти не переставала з ревністю в серці шукати Царства, сповненого доброти і милосердя,* яке не від світу цього.* Тому Бог, дослідивши твоє серце,* вихопив тебе, юну, з виру світу до світла та спокою понадземного.* Моли Його, Царя наших сердець, * щоб і нас привів до Царства Свого.

Слава (гл. 5): Радіймо й веселімося тепер усі вірні, бо прославляється Бог у святій своїй.* Хай утішиться Мати-Церква задля улюбленого чада свого – блаженної Тарсикії, * що душу звертала не до марноти, але до Триєдиного.* Тож і Він звернув до неї своє обличчя * і прийняв її молитву та жертву, як запашне кадило.

І нині (богородичний): Ти є храм і брама,* палата і царський престол, Діво Пречиста.* Тобою бо явився мій Спаситель, Христос Господь,* тим, що в темряві спали, будучи сонцем правди,* бажаючи просвітити створених на свій образ, своєю рукою.* Тому, Всеславна, що здобула собі материнське до нього довір’я,* безнастанно молися,* за спасіння душ наших.

Стихири на стиховні

(гл. 6) Спізнавши страждання свого народу й утиски ворога,* ти, блаженна Тарсикіє,* з любов’ю в серці посвятила себе за нього Христові* та, сповнена Божим світлом,* із готовністю прийняла терпіння і смерть,* щоб інші могли спастися.

Стих: Ти моя поміч і мій Визволитель,* о Господи, не забарися (Пс 69, 6).

Тендітна оселя твого тіла, Тарсикіє,* явилася храмом незламного духа,* і, молода літами, не в розвагах ровесників утіху знайшла ти,* але просвітивши ум свій світлом небесним,* наслідувала преподобне життя великих Отців і Матерів.* У всьому покладаючись на Бога* і за Нього поклавши душу свою,* ти прийняла життя вічне з рук Його,* тож молися тепер за спасіння душ наших.

Стих: Гляньте на Нього і розвеселіться,* обличчя ваше нехай не соромиться (Пс 33, 6).

Бачачи людей як заблуканих овечок,* ти, Тарсикіє, наче пастушка* огортала їх любов’ю* і своїми молитвами несла на руки Доброго Пастиря* всіх терплячих, зранених і нужденних.

 Слава (гл. 6): Олію Святого Духа ти дбайливо зберігала* і завжди була готова до приходу Нареченого.* Ти не боялася ні зневаг, ані утисків від ворогів віри Христової, * бо сам Господь був твоїм найближчим Приятелем * і провадив тебе у твоїх праведних учинках.* Моли Його тепер, щоб спас душі наші.

І нині: Христос, Господь, мій Творець і Спаситель, Пречиста,* вийшов з твого лона і в мене зодягнувся,* визволивши Адама з первісного прокляття.* Тому тобі, Пречиста як Богоматері і Діві,* невгомовно співаємо з ангелом:* Радуйся! Справді радуйся, Владарко,* Провіднице і Покрове, та й спасіння душ наших.

На благословення хлібів співаємо тропар преподобномучениці Тарсикії двічі і “Богородице Діво” один раз, без “Слава і нині”.

В неділю співаємо “Богородице Діво” двічі і тропар преподобномучениці Тарсикії один раз:

Тропар (гл. 7): Чисте серце твоє, преподобна Тарсикіє,* було сповнене жертовною любов’ю.* Тому, діво-мученице, за прикладом Христовим,* віддала ти життя в жертву за спасіння ворогів своїх* і зодяглася в шату коштовну, обагрену потоками твоєї крови,* та й вінцем нев'янучим увінчалася з рук Небесного Нареченого,* що вподобав осяйну красу душі твоєї * і прийняв навіки у свою весільну світлицю.

Богородице Діво, радуйся,* благодатна Маріє, Господь з тобою.* Благословенна ти між жінками* і благословенний плід лона твого,* бо Ти породила Христа Спаса,* Ізбавителя душ наших.

Якщо не буде Литії, тоді:

Тропар (гл. 7): Чисте серце твоє, преподобна Тарсикіє,* було сповнене жертовною любов’ю.* Тому, діво-мученице, за прикладом Христовим,* віддала ти життя в офіру за спасіння ворогів своїх* і зодяглася в шату коштовну, обагрену потоками твоєї крови,* та й вінцем нев'янучим увінчалася з рук Небесного Нареченого,* що вподобав осяйну красу душі твоєї* і прийняв навіки у свою весільну світлицю.

Слава: і нині (богородичний): Як на скарбницю нашого воскресіння,* надіємось на тебе, Всехвальна,* тож виведи нас з ями і безодні прогріхів,* бо ти спасла підлеглих гріхам,* породивши наше Спасіння.* Як перед народженням ти була Діва,* так і в родженні і по народженні,* залишилась Дівою.

 

На УТРЕНІ:

Після „Бог Господь“, тропар:

Тропар (гл. 7): Чисте серце твоє, преподобна Тарсикіє,* було сповнене жертовною любов’ю.* Тому, діво-мученице, за прикладом Христовим,* віддала ти життя в офіру за спасіння ворогів своїх* і зодяглася в шату коштовну, обагрену потоками твоєї крови,* та й вінцем нев'янучим увінчалася з рук Небесного Нареченого,* що вподобав осяйну красу душі твоєї* і прийняв навіки у свою весільну світлицю. (двічі)

Слава і нині: Як на скарбницю нашого воскресіння,* надіємось на тебе, Всехвальна,* тож виведи нас з ями і безодні прогріхів,* бо ти спасла підлеглих гріхам,* породивши наше Спасіння.* Як перед народженням ти була Діва,* так і в родженні і по народженні* залишилася Дівою.

Сідальні

1. (гл. 5) Прийдіть усі, що боїтеся Бога,* і з радістю вшануймо преподобну мученицю Тарсикію.* Бо вона, проведена через темряву пристрастей і вихор життя цього* світлом непорочних заповідей Господніх,* увійшла у Світло тихе й незахіднє* і молиться нині за спасіння душ наших.

Слава і нині: Дивне чудо зачаття й невимовний образ народження* у тобі ми пізнали, чиста Вседіво.* Воно дивує наш розум і тривожить думку;* слава ж твоя, Богородице, всім наявна,* на спасіння душ наших.

2. (гл. 5) Належить нам святкувати цей день,* бо бачимо любов, міцнішу від смерті,* яку явила нам мучениця Тарсикія, що знайшла в ній джерело життя і щастя.* Живлячись нею, вона зреклася себе і наслідувала Христа, свого Возлюбленого,* і нині радується з ангелами в оселях Божих.

Слава: і нині: Оспівуємо тебе серцем і устами,* бо ти породила Несотвореного.* Ніколи не переставай молити Його за нас, Мати Божа.

Після Полієлею співаємо Величання:

Величаємо Тебе,* Преподобномученице Христова Тарсикіє,* та вшановуємо твої страждання, * що їх ти перетерпіла за Христа.

Стих: Душа моя нехай Господом хвалиться;* нехай покірні чують те й веселяться (Пс 33, 2).

Стих: Гляньте на нього й розвеселіться,* обличчя ваше нехай не соромиться (Пс 33, 6).

Стих: Спробуйте і подивіться, що благий Господь.* Блаженний, хто до нього прибігає (Пс 33, 9).

Стих: Очі Господні на праведних;* вуха його – на їхній заклик (Пс 33, 16).

Стих: Близький Господь до сокрушених серцем;* прибитих духом він спасає (Пс 33, 19).

Слава: і нині: Аллилуя, аллилуя, аллилуя, слава Тобі, Боже! (тричі)

Сідальний (гл.3) Від малечку ти була близько Небесного Отця, преподобномученице Тарсикіє,* зростаючи в Божому домі та зміцнюючись у вірі.* Відтак зацвіла препишно душа твоя у дворах Бога нашого, * а підтята рукою безбожною у розквіті літ, * у раю небесному розквітла, зрошена мученицькою кров’ю.* Тому нині, з ангелами радіючи, молися до Всевишнього за душі наші.

Слава: і нині: Радуйся Мати Божа,* бо твоє Потомство нам знову відкрило рай та своїм милосердя нас до нього запрошує.* Богородице, моли Його за спасіння душ наших.

Степенна пісня: 1-й антифон, глас 4: Від юності моєї... (с. 126).

Прокімен (гл. 4):

Уважай̆ на чесного й на праведного дивися,* бо в чоловіка мирного буде потомство (Пс 37, 37).

Стих: Господь зміцнює кроки чоловіка, і його дороги йому до вподоби (Пс 37, 23).

Євангеліє: Мт. 5, 43-48.

Після 50-го псалма Слава: і нині: та стих як у неділю. Тоді оця стихира:

(гл. 6) Хто не пишатиметься тобою, преподобномученице Тарсикіє,* бачачи твою любов до Бога і людей.* Ти любила лихих і добрих, і не очікувала за це нагороди,* живучи як дочка Небесного Отця,* шукаючи і знаходячи Його обличчя в кожній людині.* Так само поглянь нині ласкаво й на нас* і молися за наше спасіння.

Канон, глас 8

Пісня 1

Ірмос: Як по суші перейшов Ізраїль* й уникнувши єгипетського насильства, ізраїльтянин закликав:* Спасителеві Богу нашому, співаймо.

Преподобномученице Тарсикіє, моли Бога за нас.

Ти преподобномученице Тарсикіє* пройшла водами бурхливими моря життя цього, немов твердою землею,* осушивши його хресним знаменом.* Тому тепер, досягнувши землі обіцяної,* співаєш Господеві хвалу, бо Він славно прославився.

Преподобномученице Тарсикіє, моли Бога за нас.

Від ворожого війська гонителя фараона,* що напосідалося на чисту душу твою, Тарсикіє,* втекла єси, коли Господь простягнув свою правицю над Тобою,* і провівши через море сумнівів та вагання* впровадив до своєї святої обителі* щоб Ти могла Його повсякчасно прославляти, бо Він славно прославився.

Слава і нині: Йдучи через життя немов через бурхливе море, ми звертаємо свій погляд до тебе, Богородице, і Ти вказуєш нам спокійний шлях,* а кожний гордий ворог згине.

Катавасія: Відкрию уста мої і, Духом натхнений,* промовлю слово Цариці Матері,* і весело буду святкувати,* і чуда її прославляти.

Пісня 3

Ірмос: Небесного виднокругу Творче, Господи,* і Церкви Засновнику,* укріпи мене у Твоїй любові,* мето бажань і вірних утвердження,* єдиний Чоловіколюбче.

Преподобномученице Тарсикіє, моли Бога за нас.

Як паломниця, Тарсикіє, проходила ти земний шлях твій,* шукаючи батьківщину вічну та дім Отця твого і промовляючи:* «Волію стояти на порозі дому Бога мого, ніж жити в наметах беззаконня».* Тому, знайшовши тихе пристановище монастирської обителі,* звеселилося серце твоє і сказало: «Свят єси Господи, і дух мій оспівує Тебе».

Преподобномученице Тарсикіє, моли Бога за нас.

Милість Господню, явлену тобі в покликанні монашому, пізнавши* і словом Його постійно зміцнюючись,* возносила ти, преподобна сестро, до неба свій голос і кликала:* «Свят єси Господи, і дух мій оспівує Тебе».

Слава і нині: До найвищого нашого прагнення ідемо, шукаючи безпечного переходу.* Ти єси наше уповання, Богородице, бо через тебе Бог на землю зійшов.

Катавасія: Богородице, живоносне і невичерпне джерело,* той хор, який ти собі зібрала, * духовно укріпи і в божественній своїй славі* вінців слави сподоби.

Сідальний 3: Від дитинства, преподобномученице Тарсикіє,* ти пізнала муки всього живого творіння,* яке стогне в очікуванні визволення синів Божих із пут гріха і тлінности.* Тому спершу хресним шляхом монашого подвигу пішла ти,* а відтак і на хрест мучеництва піднялася.* Тепер же, втішаючись життям нетлінним,* моли за спасіння душ наших.

Слава і нині: Єдина правдива Покровителько християн,* визволь нас від усяких напастей, бід і скорбот* і своїми молитвами спаси душі наші.

Пісня 4

Ірмос: Почув я Господи про тайну Твого провидіння, і зрозумів діла твої і прославив Твоє Божество.

Преподобномученице Тарсикіє, моли Бога за нас.

Коли безбожні піднесли ріг свій* і уста нечестивих промовляли хулу на Бога,* ти, преподобна Тарсикіє, стала мов глухий, що не чує,* і мов німий, що не відкриває уст своїх для неправди,* а продовжувала возносити до Бога серце своє, співаючи:* Слава могутності Твоїй, Господи.

Преподобномученице Тарсикіє, моли Бога за нас.

У часі воєнного лихоліття, коли сум’яття панувало в серцях,* а трони хиталися і царства земні руйнувалися,* ти, преподобна Тарсикіє, не дала захитатися серцеві своєму,* знаючи, що в хрещенні стала громадянкою Царства вічного,* а чернечими обітами посвятила себе цілу для його перемоги.* Тому серцем певним співала Цареві твоєму:* Слава могутності Твоїй, Господи.

Слава і нині: Таємно прикритий людським тілом,* з’явився Бог серед нас.* У Тобі, Богородице, прихований скарб,* в якому наш розум знаходить красу Божого провидіння.

Катавасія: Ісус, пребожественний,* що сидить у славі на Божому престолі, * зійшов ніби на легеньких хмарах,* на руки пречисті,* і спас тих, що співають:* Слава, Христе, Твоїй всемогутності!

Пісня 5

Ірмос: Просвіти нас повеліннями твоїми, Господи, і рукою твоєю високою, дай нам мир твій, єдиний Чоловіколюбче.

Преподобномученице Тарсикіє, моли Бога за нас.

Нічний відпочинок ти перемінювала на чування,* всією душею своєю прагнучи Господа* й, очікуючи світанку Його приходу, співала:* Господи, Боже наш, даруй нам свій мир.

Преподобномученице Тарсикіє, моли Бога за нас.

Посеред темряви війни та жорстокости,* попри тягар ворожого панування,* ти Тарсикіє, просвітилася світлом Божої благодаті,* і легко злітала в небо на крилах молитви,* благаючи Христа, князя миру:* «Господи, Боже наш, даруй нам свій мир».

Слава і нині: Чоловіколюбець обдарував нас через Тебе, Богородице,* Хлібом, ціннішим від манни.* Моли ж Господа за нас, щоб нашою їжею було сповнити Його волю.

Катавасія: Вжахнулось усе твоєї Божественної слави,* ти, бо, Діво, що мужа не знала,* мала в лоні Бога всевишнього,* і народила споконвічного Сина,* подаючи мир усім, що тебе величають.

Пісня 6

Ірмос: Занесу до Господа мою молитву* і йому виявлю мої печалі,* бо душа моя всякого лиха сповнена* і життя моє наближається до аду,* тож молюся як Йона:* Виведи мене, Боже, із тлінності.

Преподобномученице Тарсикіє, моли Бога за нас.

Бачачи душі людські, обпалені вогнем війни та кривди,* ти, преподобна мати, зносила свій голос і за них,* волаючи до всемогутнього Бога:* виведи, з зотління людей Твоїх, Господи.* Ти й тепер, мученице преславна, перед престолом Всевишнього перебуваючи, молишся повсякчасно за народ Його.

Преподобномученице Тарсикіє, моли Бога за нас.

У важкі часи воєнного лихоліття преподобномучениця Тарсикія,* як у киті Йона, взивала:* «Коли умліває в мені душа моя, Господи,* до тебе молитва моя, бо Ти виведеш із шеолу життя моє».* І ми нині кличемо: скріпи та звесели серця тих, що прославляють преподобну Твою, Всемогутній,* і сподоби разом із нею побачити світло лиця Твого.

Слава і нині: У глибокій темряві світу нашим душам загрожує загибель.* Aле в Тобі, Богородице, знаходимо мир і безодню доброти,* незглибиму навіть для ангельских очей.

Катавасія: Божествененне це і всечесне справляючи свято Богоматері,* умудрені Богом, прийдіть,* у долоні заплещмо,* і народженого від неї Бога прославмо.

Кондак (г. 2): Хто не прославить тебе, Тарсикіє,* що спершу прикрасила душу свою коштовним намистом чистоти* і послухом монашим, немов вінцем золотим, увінчала дух свій.* Наостанок же в царську порфіру зодягнулася,* мученицьким подвигом довершивши преподобне життя твоє.

Ікос: Як лань прагне до потоків водних,* так ти, Тарсикіє, прагнула до джерел води живої,* що випливає з пробитого боку Спаса твого.* За покликом Його, ти покинула примани світу* і віддалась Йому на служіння в монастирі.* Задля любови Христової зненавидівши тіло, ба навіть життя твоє,* мученицький вінець прийняти сподобилася з руки Його.* Тому тебе нині, діво-мученице, величаємо,* мученицьким подвигом довершивши преподобне життя твоє.

Пісня 7

Ірмос: Юнаки юдейські колись у Вавилоні троїчною вірою полум’я печі погасили, співаючи.* Боже отців наших, Ти є благословенний.

Преподобномученице Тарсикіє, моли Бога за нас.

Прославмо, вірні, преподобну Тарсикію,* що полум’я пристрастей погасила стриманістю* і непорушним упованням на Бога* потоптала горде надимання ворога,* навіть і в безвиході кличучи:* «Боже отців наших, ти є благословенний».

Преподобномученице Тарсикіє, моли Бога за нас.

Тебе, преподобна, оспівуємо нині,* зібравшись на торжество твоє,* і вшановуємо мученицький подвиг твій, кличучи тому, хто дав тобі силу звершити його:* «Боже отців наших, ти є благословенний».

Слава і нині: Як з розпаленої печі ти вириваєш душі з безодні небуття, милостива Богородице.* Моли за нас, щоб ми смиренно і з вдячністю* прославляли Пресвяту Тройцю.

Катавасія: Не слугували створінню,* замість Творцеві, богомудрі юнаки,* але, погрозу вогненну сміливо здолавши,* радувалися, співаючи,* Преславний Господи й Боже отців, * - ти благословенний!

Пісня 8

Ірмос: Царя небесного, якого хвалять ангельскі хори,* хваліть і величайте по всі віки.

Ти віддала своє життя Богові на цілопальну жертву,* спершу в подвигові монашому йому посвятившись, * а відтак і мученицькою кров’ю запечатавши всепалення твоє.* Тому тебе, Тарсикіє, нині прославляємо,* Того, що укріпив тебе, оспівуючи по всі віки.

Преподобномученице Тарсикіє, моли Бога за нас.

Бог, дивний у святих своїх,* у тобі, Тарсикіє, явив силу свою,* коли слабку дівчину укріпив на подвиг самозречення в монашестві,* а відтак і мучеництва сподобив.* Його прославляємо по всі віки.

Благословім Отця, і Сина, і Святого Духа – Господа,* нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

З тобою, більшою від Святині святих,* бажаємо співати Богу пісню прослави,* бо ти нам дарувала Царя всесвіту.

Хвалимо, прославляємо, поклоняємось Господеві,* оспівуючи і прославляючи Його по всі віки.

Катавасія: Слухай, Діво чиста!* Нехай Гавриїл скаже про раду Господню давню, істинну: будь готова прийняти Бога,* бо через тебе Невмістимий між людьми замешкав.* Тому і я з радістю взиваю:* Всі створіння Господні,* прославляйте Господа!

Пісня 9

Ірмос: Справжньою Богородицею тебе визнаємо,* спасенні тобою, Діво чиста,* з безтілесними хорами тебе прославляючи.

Преподобномученице Тарсикіє, моли Бога за нас.

Діву Непорочну наслідуючи, Тарсикіє,* та слово Боже у своєму серці зберігаючи* і над ним розважаючи,* ти й на Голготу до Нього піднялася* і з Ним співрозп’ялася* у святому мучеництві твоєму.

Преподобномученице Тарсикіє, моли Бога за нас.

На Голготі з Христом співрозп’ята,* преподобномучениця Тарсикія кликала до свого Жениха:* за любов Твою, Ісусе, кладу життя моє,* щоб могти увійти у весільну світлицю* і воскресіння вічного сподобитися.

Слава і нині: Всі покоління кличуть до Тебе, Родителько Діво,* бо через Тебе прийшло спасіння для нас.* Ти підняла впалого Адама, обтерла сльози Єви* і нас усіх наповнила радістю.

Катавасія: Всі земляни хай ликують, просвічені духом.* Нехай торжествує єство безтілесних умів,* почитаючи священне торжество Богоматері, і хай кличе:* Радуйся, всеблаженна Богородице, чиста Вседіво.

Світильний: До нового життя піднялася ти, Тарсикіє,* коли куля ворожа пробила преподобну голову твою.* Тому радіючи нині у світлі безконечному,* молися за спасіння душ наших,* щоб і нам засяяло світло незахіднє.

Слава: І нині: Ти народила нам Бога, Пречиста, і ми визволилися від гріха прародичів.* Тому тебе, Богородице, прославляємо.

Стихири на псальмі похвальнім:

(гл.4) Голосу Божого слухаючи в серці своєму,* ти, Тарсикіє, перестала слухати голосу тіла твого* і безплотних життям поживши на землі,* з ними на небі радієш,* від руки беззаконних прийнявши вінець мучениці.

Назустріч Жениху своєму, преподобна,* йшла ти з лампадою невгасимою,* повною олії благодаті небесної* від численних подвигів твоїх.* Його тепер моли, преподобномученице Тарсикіє,* щоб помилував душі наші.

Голубкою небесною, явилася ти, Тарсикіє,* з крилами, покритими сріблом, а межикриллями в сяйві золота.* Бо коли рука безбожних перервала весільну ходу твою* ти злетіла легко в небесну світлицю, * поклавши за Христа життя своє.

(гл. 6) На гору святу, що її полюбив Господь,* піднялася ти, Тарсикіє,* в подвизі чернечому почавши твоє сходження,* а завершивши його як мучениця.* Так увійшла єси в місто, що лежить на верху гори,* град Божий вічний.* Там безконечно радіючи,* спомагай і нам у нашому сходженні,* молячись безнастанно за спасіння душ наших.

Слава (гл. 3): Як агниця чиста явилася ти, Тарсикіє,* Діву-Агницю пречисту наслідуючи в подвизі дівства,* і кров’ю запечатавши свідчення своє,* постала перед лицем Агнця, заколеного за гріхи світу.* Його моли, преподобномученице Тарсикіє,* щоб і ми могли увійти в Його місто вічне* і веселитися світлом лиця Його.

І нині: Ти зачала безсіменно від Святого Духа,* тому велично співаємо тобі:* Радуйся, Пресвятая Діво.

 

На БОЖЕСТВЕННІЙ ЛІТУРГІЇ:

Тропар (гл. 7)

Чисте серце твоє, преподобна Тарсикіє,* було сповнене жертовною любов’ю.* Тому, діво-мученице, за прикладом Христовим,* віддала ти життя в офіру за спасіння ворогів своїх* і зодяглася в шату коштовну, обагрену потоками твоєї крови,* та й вінцем нев'янучим увінчалася з рук Небесного Нареченого,* що вподобав осяйну красу душі твоєї * і прийняв навіки у свою весільну світлицю.

Кондак (гл. 2)

Хто не прославить тебе, Тарсикіє,* що спершу прикрасила душу свою коштовним намистом чистоти* і послухом чернечим, немов вінцем золотим, увінчала дух свій.* Наостанок же в царську порфіру зодягнулася,* мученицьким подвигом довершивши преподобне життя твоє.

Прокімен (гл. 4): Дивний Бог у святих своїх, Бог Ізраїлів (Пс 67, 36).

Стих: В церквах благословіть Бога, Господа, ви з джерел ізраїлевих. (Пс. 67, 27)

Апостол: Фил 1:27-30

Алилуя (гл. 1):

Стих: Терпеливо очікував я Господа, і Він почув мене, і вислухав молитву мою. (Пс. 39, 2)

Стих: І вивів мене з безодні пристрастей і з багнистого болота. (Пс 39, 3)

Євангеліє: Йо 15:12-17

Причасний: Радуйтеся, праведні, у Господі, правим належить похвала (Пс 32, 1). Алилуя, (тричі)