Регламент Синоду Єпископів УГКЦ

РЕГЛАМЕНТ СИНОДУ ЄПИСКОПІВ УГКЦ

І. Вступні положення

Арт. 1. Регламент Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви (далі – Регламент) описує та регулює практичні питання, пов’язані з підготовкою та проведенням Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви (далі – Синод Єпископів).

Арт. 2. Регламент затверджується Синодом Єпископів та вступає в законну силу з моменту його проголошення Отцем і Главою Церкви.

Арт. 3. Зміни та доповнення до Регламенту затверджуються Синодом Єпископів.

IІ. Учасники Синоду Єпископів

1. Члени Синоду Єпископів

Арт. 4. На Синод Єпископів скликаються усі діючі єпископи УГКЦ і тільки вони, за винятком тих, про яких мова в кан. 953 § 1 ККСЦ, або тих, які підлягають канонічному покаранню відповідно до кан. 1433 і 1434[1] (кан. 102 ККСЦ).

Арт. 5. Усі єпископи, законно скликані на Синод Єпископів, суворо зобов’язані брати в ньому участь (кан. 104, §1 ККСЦ).

Арт. 6. Єпископи-емерити не мають обов’язку брати участь в Синоді, проте Отець і Глава Церкви запрошує і їх до участі в синодальних засіданнях (кан. 104, §1 ККСЦ).

Арт. 7. Якщо котрийсь із єпископів, що мають обов’язок участі в Синоді Єпископів, вважає, що його стримує поважна перешкода, то він повинен виявити Синодові на письмі свої причини. Про законність перешкоди та виправдання відсутності вирішують члени Синоду на початку Синоду Єпископів (кан. 104, § 2 ККСЦ).

Арт. 8. На Синод Єпископів ніхто із членів Синоду не може посилати заступника замість себе і ніхто не має більше голосів (кан. 105 ККСЦ).

2. Запрошені гості та експерти

Арт. 9. Традиційно на відкриття Синоду Єпископів та перше робоче засідання запрошується Апостольський нунцій в країні проведення Синоду – як знак сопричастя УГКЦ із Вселенським Архиєреєм та вияв пошани до представника Папи в цій країні.

Арт. 10. На Синод Єпископів Отець і Глава Церкви може запросити гостей, зокрема відповідальних за душпастирство вірних УГКЦ у країнах, де немає ієрархічних структур УГКЦ, представників інших Католицьких Церков свого права та представників некатолицьких Церков і церковних спільнот.

Арт. 11. Запрошені гості можуть бути присутніми впродовж усього Синоду Єпископів або ж на окремих його засіданнях, за винятком закритих робочих засідань, на яких розглядаються конфіденційні питання.

Арт. 12. Окрім цього, Отець і Глава Церкви може запросити до участі в засіданнях Синоду Єпископів (кан. 102, § 3 ККСЦ; кан. 12 ПП):

• єпископів, які не є членами Синоду Єпископів із правом дорадчого голосу;
• інших ієрархів, які не є єпископами з правом дорадчого голосу;
• експертів, які не мають дорадчого голосу; вони можуть бути присутні на засіданнях Синоду тільки під час своїх доповідей і відповідних дискусій.

ІІІ. Скликання Синоду Єпископів

Арт. 13. § 1. Синод Єпископів повинен бути скликаний щороку на першу декаду вересня (кан. 106, § 2 ККСЦ; кан. 13 ПП)[2], хіба що Синод Єпископів вирішить інакше.

§ 2. Місцем проведення Синоду Єпископів аж до часу спорудження відповідного приміщення в Києві є Реколекційний центр Львівської архиєпархії в м. Львові (смт Брюховичі).

Арт. 14. § 1. Синод Єпископів скликає своїм декретом Отець і Глава УГКЦ за звичайних обставин за 6 місяців до його початку.

§ 2. У Декреті скликання вказується час і місце проведення Синоду Єпископів, а також головна тема, якщо така є.

Арт. 15. Окрім цього, Синод Єпископів має бути скликаний щоразу, коли:

• треба полагодити справи, які належать до виняткової компетенції Синоду (напр.,  вибір Отця і Глави Церкви) або для виконання яких вимагається згода цього ж Синоду (напр., згода на заснування єпархії);
• Отець і Глава Церкви, за згодою Постійного Синоду, вважає це необхідним;
• принаймні третина членів Синоду вимагає цього, проте завжди зі збереженням загальних прав Отця і Глави Церкви, єпископів та інших осіб (кан. 106).

ІV. Логістика та технічний супровід Синоду

Арт. 16. Інше місце або інший час проведення наступного Синоду, ніж ті, про які мова в арт. 12, визначає Синод Єпископів на своїй останній сесії.

Арт. 17. У разі проведення Синоду Єпископів поза канонічною територією Церкви Отець і Глава Церкви дбає про отримання згоди від Апостольської Столиці.

Арт. 18. За логістику, організаційний та технічний супровід Синоду Єпископів відповідає Секретаріат Синоду в співпраці з Оргкомітетом або визначеними відповідальними особами на місцях.

Арт. 19. Отець і Глава УГКЦ, на прохання Секретаря Синоду, може призначити допоміжний персонал для допомоги Секретаріатові Синоду в організаційних і технічних питаннях:

• протоколіст – відповідає за ведення належним чином протоколів робочих засідань, аудіозапис виступів, підготовку до друку протоколів та оформлення для підпису рішень Синоду Єпископів;
• рахівники (принаймні два) – їхні функції виконують наймолодші за єпископськими свяченнями єпископи, присутні на Синоді Єпископів;
• парламентарій – призначається з-поміж членів Синоду та стежить за дотриманням часових рамок робочих засідань;
• робоча група з написання синодальних текстів (листів, послань і звернень) – готує проекти текстів і опрацьовує їх кінцевий варіант, враховуючи пропозиції синодальних отців;
• відповідальні за підготовку Комунікату Синоду – готують проект Комунікату для висвітлення перебігу Синоду Єпископів та редагують кінцевий текст, враховуючи пропозиції синодальних отців;
• консультанти з церковного права – перевіряють синодальні рішення на їх відповідність приписам церковного права і церковних канонів, а також попередньо прийнятим синодальним рішенням;
• відповідальні за господарські та медичні питання – відповідають за належний стан синодальних приміщень, за зустріч і поселення учасників Синоду, стежать за побутовими потребами та допомагають полагоджувати питання, пов’язані зі станом здоров’я учасників Синоду;
• відповідальні за літургійні питання – готують синодальний зал (столик під Євангеліє, свічка) і каплицю та забезпечують літургійними речами (просфора, вино, служебники, літургійний посуд тощо); відповідають за літургійний одяг і спів;
• відповідальні за фінансові питання – полагоджують питання, пов’язані з оплатою проживання членів Синоду;

-  перекладачі та персонал, який обслуговує засоби озвучення і синхронного перекладу. 

V. Розпорядок сесійних днів, Порядок денний і Програма

Арт. 20. Розпорядок сесійних днів, Порядок денний і Програму Синоду Єпископів укладає Отець і Глава Церкви, попередньо вислухавши членів Синоду Єпископів (кан. 108, § 2).

Арт. 21. Розпорядок сесійних днів затверджується на першому робочому засіданні Синоду Єпископів та здебільшого містить такі елементи:

07:00 – Божественна Літургія

08:15 – Сніданок

09:00 – 10:30 – Перше робоче засідання

10:30 – 11:00 – Перерва

11:00 – 12:30 – Друге робоче засідання

12:45 – Шостий час

13:00 – Обід 

15.00 – 16.00 – Третє робоче засідання

16.00 – 16.30 – Перерва

16.30 – 17.30 – Четверте робоче засідання

18.00 – Вечірня

18:45 – Вечеря

Арт. 22. § 1. Порядок денний Синоду Єпископів затверджується Синодом на першому робочому засіданні.

§  2. Порядок денний Синоду Єпископів складається з таких сталих частин:

І. Вступні синодальні акти

ІІ. Відкриття робочих засідань і вступні формальності

ІІІ. Перевірка стану виконання рішень і законів попереднього Синоду Єпископів

ІV. Програмна доповідь Отця і Глави Церкви

V. Головна тема Синоду Єпископів

VІ. Обсадження єпископських престолів

VІI. Звіти на Синод Єпископів

VIІI. Інші теми Синоду Єпископів

ІХ. Повідомлення

X. Різне  

Арт. 23. Під час Синоду Єпископів поодинокі єпископи можуть до передбачених в Порядку денному питань додавати інші, якщо з цим згідна принаймні третина членів, присутніх на Синоді (кан. 108, § 3 ККСЦ). Ці питання додаються до розділу «Різне», а рішення щодо них приймаються відповідно до арт. 66 цього Положення.

Арт. 24. Програма Синоду включає робочі засідання з відповідними питаннями, включеними до Порядку денного, а також богослужіння, день духовної обнови та всі інші заходи, заплановані на час Синоду Єпископів.

VІ. Духовна і молитовна складова Синоду Єпископів

Арт. 25. § 1. У Програмі Синоду Єпископів слід передбачити достатньо часу на літургійну молитву.

§ 2. Окрім Божественної Літургії, до Програми Синоду, як правило, входять також Шостий час і Вечірня.

§ 3. Секретар Синоду складає графік богослужінь відповідно до розпорядку сесійних днів, зазначаючи, хто з учасників Синоду Єпископів очолює богослужіння та хто проповідує на Божественній Літургії.

Арт. 26. У суботу або в один з інших визначених днів служиться заупокійна Літургія, а після неї – Панахида за всіх усопших членів Синоду Єпископів, а зокрема тих, котрі відішли до вічності від минулого Синоду Єпископів.

Арт. 27. § 1. Проповідь на Архиєрейських Літургіях з нагоди відкриття і закінчення Синоду Єпископів зазвичай виголошує Отець і Глава Церкви.

§ 2. Проповідь на Літургіях під час Синоду виголошують визначені члени Синоду єпископів або інший визначений Отцем і Главою УГКЦ священнослужитель; ним може бути, наприклад, проповідник дня духовної віднови Синоду Єпископів.

Арт. 28. § 1. Під час Синоду Єпископів передбачається час духовної віднови, призначений для особливо інтенсивної молитви та духовних роздумів синодальних отців.

§ 2. Духовна віднова проводиться здебільшого напередодні дня голосування щодо кандидатів на єпископські престоли і триває один день або принаймні півдня.

§ 3. Проповідника та тематику духовних наук на день віднови визначає Отець і Глава УГКЦ.

VІI. Рекреація, відпочинок та медична опіка

Арт. 29. § 1. Секретаріат Синоду спільно з місцевим Оргкомітетом передбачають можливість рекреації та відпочинку для учасників Синоду.

§ 2. До Програми Синоду Єпископів може входити краєзнавча подорож – задля кращого пізнання країни, в якій відбувається Синод Єпископів, її історії, культури і звичаїв. Таку подорож можна здійснити напередодні відкриття Синоду або під час нього.

§ 3. Похвальною практикою є братні зустрічі, зокрема вечірні, які слугують нагодою для неформального спілкування, обміну думками та враженнями поміж членами Синоду.

§ 4. Слід визначити день для більш урочистої вечері задля вшанування ювілярів за датою народження, священичих чи єпископських свячень.

Арт. 30. Секретаріат Синоду повинен подбати про постійну присутність під час Синоду особи, яка б чувала над станом здоров’я і самопочуттям учасників Синоду, та про невідкладну фахову лікарську допомогу (у разі виникнення такої потреби). 

VІII. Інші синодальні заходи

Арт. 31. § 1. До Програми Синоду Єпископів можуть бути включені різного роду зустрічі, зокрема з представниками місцевої влади різного рівня, із вірними та духовенством, відвідини місцевих громад, харитативних закладів тощо.

§ 2. Такого роду зустрічі особливо корисні, коли вони дають нагоду поглибити питання, які розглядаються на Синоді Єпископів, підтримати ініціативи місцевої церковної спільноти або дати євангельське свідчення Божому людові УГКЦ чи суспільству загалом.

§ 3. Такі заходи не повинні надмірно обтяжувати синодальної Програми, тому їх бажано проводити перед початком або після закінчення робочих засідань Синоду Єпископів.  

IХ. Підготовка та передача синодальних документів членам Синоду

Арт. 32. За змістовну підготовку синодальних документів відповідають особи, визначені Отцем і Главою УГКЦ, відповідно до Порядку денного Синоду Єпископів.

Арт. 33. Секретар Синоду завчасно повідомляє осіб, відповідальних за представлення питань Порядку денного Синоду Єпископів, про обов’язки, покладені на них, і вказує термін, до якого вони повинні надіслати свої напрацювання та проекти синодальних рішень із цих питань до Секретаріату Синоду.

Арт. 34. Особи, відповідальні за представлення на Синоді певного питання, готують на письмі робочі матеріали з цього питання та надсилають їх у визначені терміни до Секретаріату Синоду.

Арт. 35. Робочі матеріали з особливо важливих питань Порядку денного проходять попередній розгляд на чергових сесіях Постійного Синоду. Це стосується, зокрема, головної теми, звітів вибраних синодальних комітетів та інших питань, визначених Отцем і Главою Церкви. Секретар Синоду завчасно повідомляє зацікавлених осіб про те, які документи та до якого терміну слід надіслати до Секретаріату Синоду, щоб можна було їх включити до розгляду чергової сесії Постійного Синоду.

Арт. 36. § 1. Усі робочі матеріали Синоду Єпископів повинні бути надіслані до Секретаріату Синоду за два місяці до початку Синоду.

§ 2. Матеріали конфіденційного характеру та з фінансових питань не посилаються поштою чи електронними засобами, а передаються до Секретаріату Синоду.

Арт. 37. § 1. Секретар Синоду здійснює попередній перегляд матеріалів та за необхідності просить відповідальну особу доопрацювати їх відповідно до усталених норм і правил. Тут мається на увазі, зокрема, забезпечення канонічної та богословської експертизи і мовної редакції документів, які мають виноситися на розгляд Синоду Єпископів.

§ 2. Якщо Секретар Синоду зробить висновок, що документ навіть після доопрацювання не є достатньо готовим для розгляду на Синоді Єпископів, він може подавати рекомендацію Отцеві і Главі Церкви щодо зняття його з Порядку денного.

§ 3. Питання може бути рекомендоване Секретарем Синоду до зняття з Порядку денного також у разі, якщо відповідальна особа не надіслала у визначений час робочі матеріали до Секретаріату Синоду, зокрема коли йдеться про важливі питання, котрі вимагають попереднього ознайомлення членів Синоду.

Арт. 38. Секретаріат Синоду реєструє отримані документи, належним чином оформляє їх та не пізніше як за 6 тижнів до початку Синоду Єпископів розсилає їх членам Синоду для попереднього ознайомлення та вивчення. 

Арт. 39. § 1. Безпосередньо перед Синодом Єпископів Секретаріат Синоду об’єднує зібрані синодальні документи, формуючи з них один чи більше збірників.

§ 2. Ці збірники синодальних документів передаються членам Синоду особисто в руки після їх прибуття до місця проведення Синоду.

Арт. 40. § 1. Синодальні документи з питань, які мають конфіденційний характер, зокрема ті, які стосуються кандидатів на єпископські престоли, до загальних збірників не вносяться і передаються членам Синоду окремо під час Синоду Єпископів.

§ 2. Після закінчення розгляду конфіденційних питань документи щодо них повертаються до Секретаріату Синоду.

Арт. 41. Якщо в ході Синоду котрийсь із учасників Синоду захоче передати членам Синоду певні матеріали, які не були включені до збірника робочих документів, він повинен це робити лише з відома та за посередництвом Секретаріату Синоду. 

Х. Листи від Синоду

Арт. 42. Отець і Глава Церкви визначає адресатів та основні теми листів від Синоду Єпископів.

Арт. 43. Проекти листів від Синоду готує робоча група, яку визначає Отець і Глава Церкви.

Арт. 44. § 1. Листи від Синоду не розглядаються і не обговорюються на пленарних засіданнях, а зауваження чи доповнення до них члени Синоду подають у письмовому вигляді на заздалегідь отриманих бланках до Секретаріату Синоду.

§ 2. Робоча група опрацьовує отримані від членів Синоду думки і пропозиції та редагує остаточні тексти листів від Синоду, подаючи їх Отцеві й Главі Церкви, який підписує їх від імені Синоду.

§ 3. У виняткових випадках Отець і Глава Церкви може, на прохання членів Синоду, винести на пленарну дискусію тексти окремих листів від Синоду, зокрема з дуже важливих для Церкви питань.

ХІ. Літургійний початок Синоду

Арт. 45. § 1. Синод Єпископів розпочинається Архиєрейською Літургією у визначеному місці, як правило – катедральному храмі єпархії, на території якої відбувається Синод.

§ 2. На цю Літургію Отець і Глава Церкви може запросити гостей – представників інших Католицьких Церков свого права, представників Православних Церков та інших достойників.

§ 3. Наприкінці Літургії, після заамвонної молитви, Секретар Синоду зачитує Декрет про скликання Синоду, а Отець і Глава Церкви урочисто проголошує відкриття Синоду, поручаючи його праці молитовному супроводу Церкви.

Арт. 46. Після відкриття Синоду Єпископів нікому з єпископів не дозволяється покидати його засідань, хіба що з виправданої причини, схваленої Синодом (кан. 109 ККСЦ).

ХІІ. Вступні синодальні акти

Арт. 47. Вступні синодальні акти відбуваються в каплиці за місцем проведення робочих засідань.

Арт. 48. § 1. До вступних синодальних актів належать:

• присяга технічного персоналу, тобто всіх осіб, які не є членами Синоду Єпископів та залучені до його проведення (Додаток);
• Молебень до Святого Духа (Додаток);
• присяга членів та учасників Синоду (Додаток);
• перенесення свічки та книги Євангелія до залу засідань.

§ 2. Текст присяги всі особи з технічного персоналу виголошують самостійно.

§ 3. Присягу членів та учасників Синоду зачитує найстарший за єпископською хіротонією присутній член Синоду. Усі інші підходять до книги Євангелія, кладуть на неї руку, проголошують формулу: «Так мені, Боже, поможи, і це Святе Євангеліє» – і, поцілувавши книгу Євангелія, відходять.

§ 4. Молебень до Святого Духа очолює Отець і Глава УГКЦ або на його доручення – інший єпископ.

§ 5. Свічку та книгу Євангелія несуть наймолодші за хіротонією та встановлюють у заздалегідь підготовленому місці в залі засідань – переважно перед столом президії. Книга Євангелія залишається в залі засідань до закінчення Синоду, а свічка горить під час усіх робочих засідань Синоду Єпископів.

ХІII. Кворум і порядок голосувань

Арт. 49. § 1. Усі єпископи УГКЦ, присутні на Синоді Єпископів, мають право вирішального голосу (кан. 102, § 2 ККСЦ; кан. 11, §1 ПП).

§ 2. У фінансових справах вирішальний голос мають тільки єпархіальні єпископи (кан. 11, §2 ПП).

Арт. 50. Наявність кворуму для прийняття легітимних рішень визначається згідно з такими правилами:

§ 1. Кожне засідання Синоду Єпископів є канонічним і кожний підрахунок голосів є правосильним за умови присутності двох третіх єпископів, зобов’язаних брати участь у Синоді Єпископів (кан. 14, § 1 ПП).

§ 2. Відповідно до кан. 72, 149 і 183, § 3-4 ККСЦ, рішення Синоду є правосильним, якщо воно було ухвалене абсолютною більшістю присутніх; якщо ж кількість голосів була рівна, тоді вирішальний голос має Головуючий (кан. 14, §2 ПП).

§ 3. Рішення щодо фінансових справ приймаються абсолютною більшістю голосів (кан. 11, §2 ПП) з-поміж присутніх єпархіальних єпископів.

Арт. 51. Голосування щодо питань загального характеру відбуваються відкритим способом через підняття руки або за посередництвом відповідної електронної системи голосування. Голосуючий, здійснюючи голосування, вибирає одну з трьох опцій: «за», «проти» або «утримався».

Арт. 52. § 1. Голосування щодо осіб відбуваються шляхом таємного голосування за допомогою спеціальних пронумерованих бюлетенів. Залежно від характеру голосування та свого рішення, голосуючий вписує до бюлетеня «так», «ні», «утримався» або прізвище кандидата, за якого віддає свій голос.

§ 2. Голосування відбувається таємним способом також якщо принаймні троє з членів Синоду цього виразно зажадають.

§ 3. Якщо слід сформувати терну кандидатів на єпископський престол, то спершу відбувається голосування щодо гідності кожного з кандидатів на єпископський уряд; відтак – голосування на конкретне призначення; а насамкінець – щодо місця в терні. В останньому випадку в бюлетень на голосування вписується прізвище одного кандидата, якого голосуючий пропонує на це місце в терні. 

ХІV. Перше робоче засідання

Арт. 53. До компетенції Отця і Глави Церкви належить відкривати Синод Єпископів, а також, за згодою цього Синоду, переносити, відкладати, припиняти й розпускати його (кан. 108, §1 ККСЦ).

Арт. 54. § 1. Головує на Синоді Єпископів Отець і Глава УГКЦ.

§ 2. У провадженні синодальних засідань йому допомагає Секретар Синоду, який знаходиться поруч із ним за столом президії.

Арт. 55. § 1. Перше робоче засідання, як і кожна наступна сесія Синоду Єпископів, починається молитвою до Святого Духа «Царю Небесний».

§ 2. Після вступної молитви здійснюються такі синодальні дії:

• загальне привітання присутніх з боку Головуючого;
• перекличка членів Синоду;
• ствердження кворуму для правосильності Синоду;
• офіційне відкриття робочих засідань;
• затвердження оправдання відсутності;
• представлення технічного персоналу та осіб з-поміж членів Синоду, які допомагають у належному проведенні робочих засідань Синоду, та їхні завдання;
• визначення кворуму на голосування;
• представлення гостей;
• привітання присутніх гостей;

• затвердження Розпорядку сесійних днів Синоду Єпископів;
• пропозиції щодо додаткових тем до розділу «Різне» Порядку денного.
• затвердження Порядку денного Синоду Єпископів.

§ 3. Головуючий вітає всіх присутніх Єпископів, а особливо тих, котрі вперше беруть участь у Синоді Єпископів;

§ 4. Перекличку присутніх здійснює Головуючий або на його доручення Секретар Синоду.

§ 5. На основі результатів переклички Головуючий стверджує наявність кворуму присутності для правосильності Синоду та проголошує офіційне відкриття робочих засідань Синоду Єпископів;

§ 6. Затвердження оправдання відсутності відбувається після заслухання причин, поданих відсутнім єпископом на письмі, та відкритим голосуванням членів Синоду.

§ 7. Представлення технічного персоналу здійснює Секретар Синоду.

§ 8. Письмові привітання учасникам Синоду не зачитуються, а їхній текст передається членам Синоду, хіба що Отець і Глава УГКЦ вирішить інакше.

ХV. Перебіг робочих засідань

Арт. 56. На робочих засіданнях Синоду Єпископів головує тільки Отець і Глава УГКЦ (кан. 103 ККСЦ).

Арт. 57. Після ствердження кворуму для канонічного засідання Синоду, оголошується кворум на голосування.

Арт. 58. Тривалість представлення питань Порядку денного:

§ 1. Доповіді з головної теми тривають не довше ніж 45 хв.

§ 2. Співдоповіді тривають не довше ніж 15 хв.

§ 3. Представлення інших тем триває не довше ніж 20 хв.

Арт. 59. Розгляд головної теми на Синоді Єпископів відбувається відповідно до усталеного порядку (див. Додаток).

Арт. 60. Обсадження єпископських престолів розглядається в такій послідовності. Першого дня роботи Синоду на останньому робочому засіданні Отець і Глава Церкви представляє кандидатури і роздає матеріали стосовно кожного з кандидатів, щоб члени Синоду впродовж наступних днів могли вивчити подану документацію. Напередодні голосування під час одного з робочих засідань відбувається дискусія щодо кандидатів. Під час робочого засідання, на якому відбувається голосування, дискусія щодо кандидатів не передбачається.

Арт. 61. Синод Єпископів розглядає звіти від таких структур:

• Патріаршої курії за минулий рік – представляє Адміністратор Курії;
• підсумок звітів комісій і відділів патріаршого рівня за минулий рік – представляє Адміністратор Патріаршої курії;
• вибраних синодальних комітетів – представляють голови комітетів або уповноважені ними члени комітетів;
• інших підрозділів і структур, визначених Отцем і Главою Церкви, відповідно до кан. 108 ККСЦ – представляють відповідальні представники цих підрозділів і структур.

Арт. 62. До інших тем Синоду Єпископів, як правило, належать:

• блок економічних питань;
• стан судочинства в УГКЦ;
• канонічні питання;
• літургійні питання.

Арт. 63. До блоку економічних питань входять: Фінансовий звіт Патріаршої курії за минулий та поточний рік до часу проведення Синоду, зокрема про використання коштів, які надійшли від єпархій та екзархатів УГКЦ на центральні структури Церкви; представлення бюджету Патріаршої курії на наступний календарний рік; звіти фондів, фундацій та загальноцерковних збірок, а також інші питання, пов’язані з фінансовою діяльністю Церкви. Представляє економічні питання патріарший економ або інша особа, відповідальна за фонд, фундацію тощо.

Арт. 64. Стан судочинства в УГКЦ представляє генеральний керівник Управління справедливості УГКЦ.

Арт. 65. Канонічні питання представляє голова Канонічного відділу або інша, визначена Отцем і Главою Церкви компетентна особа.

Арт. 66. Літургійні питання представляє голова Патріаршої літургійної комісії або інша, визначена Отцем і Главою Церкви компетентна особа.

Арт. 67. Пропозиції до розділу «Різне» подаються на першому робочому засіданні. Рішення щодо цих питань приймаються за наявності часу і за умови належної підготовки питання з боку зацікавленого владики.

Арт. 68. § 1. Щоб належним чином обговорити представлені в доповідях та виступах питання, у Порядку денному передбачається відповідний час на пленарну дискусію.

§ 2. Кожен член Синоду має однакове право брати участь у дискусіях.

§ 3. Виступи під час дискусії не повинні тривати довше ніж 3 хв.

§ 4. Член Синоду не повинен забирати двічі голос із того самого питання. Утім, Головуючий, за наявності часу і після того, як закінчиться список учасників дискусії, керуючись відповідальністю за якісний розгляд питання, може дозволити повторний виступ у дискусії, проте цей виступ повинен бути лаконічним і конкретним.

§ 5. На пропозицію щонайменше трьох членів Синоду дискусію можна припинити та перейти до прийняття рішення з обговорюваного питання.

Арт. 69. § 1. Як правило, розгляд кожного питання повинен закінчитися прийняттям синодального рішення щодо нього.

§ 2. Проекти синодальних рішень може пропонувати сам доповідач або ж формулювати Головуючий на основі заслуханих доповідей та дискусії на Синоді.

§ 3. Синодальне рішення повинно включати такі елементи: завдання, відповідальну за його виконання особу чи структуру, час на виконання, засоби виконання.

Арт. 70. Повідомлення подаються в збірнику робочих документів до відома членів Синоду. Дискусії з цих питань не передбачається.

Арт. 71. § 1. Перебіг кожного робочого засідання записується в протоколі, який веде протоколіст.

§ 2. Одночасно ведеться аудіозапис усіх робочих засідань, який пізніше разом з протоколами зберігається в архіві Синоду Єпископів. 

Арт. 72. Кожна сесія Синоду Єпископів закінчується молитвою до Богородиці.

ХVІ. Робота в групах

Арт. 73. § 1. Поодинокі робочі засідання можуть відбуватися у вигляді роботи в групах.

§ 2. Групи складаються з 8−10 учасників Синоду.

§ 3. Для роботи в групах повинні бути передбачені питання для обговорення, а також визначені модератори для кожної з груп.

§ 4. Кожна група обирає з-поміж своїх учасників секретаря, завданням якого є записувати висловлені в ході обговорення відповіді та пропозиції.

§ 5. Після закінчення роботи в групах модератор, секретар або інший представник групи представляє підсумки дискусії на пленарному засіданні Синоду Єпископів.

§ 6. Пропозиції від кожної групи, оформлені на письмі, передаються до Секретаріату Синоду. 

ХVIІ. Конфіденційні робочі засідання

Арт. 74. § 1. Конфіденційні робочі засідання – це засідання, під час яких відбувається представлення, обговорення та вибір кандидатів на єпископів УГКЦ та на єпископські престоли, а також інші персональні справи.  

§ 2. Отець і Глава Церкви може визначити як конфіденційні також робочі засідання, на яких розглядаються питання великої ваги, що не можуть бути розголошені.

Арт. 75. У конфіденційних робочих засіданнях беруть участь лише члени Синоду Єпископів.

Арт. 76. § 1. Протокол такого засідання веде Секретар Синоду Єпископів, або – на його прохання – один із присутніх єпископів, попередньо отримавши згоду Отця і Глави Церкви.

§ 2. Аудіозапис такого засідання ведеться окремо від основного запису і зберігається в таємному архіві Синоду разом із конфіденційними протоколами.

ХVІIІ. Поправки до протоколів та підписання синодальних рішень

Арт. 77. § 1. Протоколи окремих сесій, після того як їх перегляне Секретар Синоду та експерти з канонічного права, роздаються членам Синоду для ознайомлення та внесення своїх зауважень і поправок.

§ 2. Внесення поправок до протоколів відбувається через безпосереднє зголошення до протоколіста або до Секретаря Синоду впродовж одного робочого дня Синоду.

Арт. 78. Після внесення поправок протокол кожної сесії Синоду Єпископів візують своїми підписами Головуючий на сесії та Секретар Синоду.

Арт. 79. На закінчення робочих засідань Синоду протоколіст оформляє в один документ усі прийняті Синодом рішення та укладає під ними список усіх членів Синоду, які брали в ньому участь.

Арт. 80. § 1. Члени Синоду ставлять свої підписи в трьох примірниках синодальних рішень.

§ 2. Підписи під синодальними рішеннями стверджують автентичність документів, а не обов’язково згоду члена Синоду з цим рішенням.

ХIX. Закінчення Синоду Єпископів

Арт. 81. § 1. Після підписання рішень Синоду Єпископів усі його учасники збираються в залі засідань. Відтак відбувається процесійне перенесення книги Святого Євангелія із залу засідань до каплиці.

§ 2. Після покладення книги Святого Євангелія на престолі в каплиці всі присутні співають пісню «Достойно єсть воістину», далі Отець і Глава Церкви оголошує закінчення робочих засідань Синоду.

§ 3. Отець і Глава УГКЦ або на його доручення Секретар Синоду висловлює подяку технічному персоналу, місцевому оргкомітету та іншим особам, які забезпечували організаційну складову проведення Синоду Єпископів.

Арт. 82. Синод Єпископів закінчується Божественною Літургією, в якій беруть участь усі учасники Синоду.

Арт. 83. Задля належного інформування люду Божого про перебіг та напрацювання Синоду Єпископів після закінчення Синоду єпископів видається Комунікат Синоду, затверджений Отцем і Главою УГКЦ.

ХX. Проголошення та оприлюднення законів і рішень Синоду Єпископів

Арт. 84. § 1. Проголошує закони і оприлюднює рішення, прийняті Синодом Єпископів, Отець і Глава Церкви своїм Декретом (кан. 111, § 1 ККСЦ; кан. 15 ПП).

§ 2. Проголошення законів і оприлюднення рішень Синоду Єпископів відбувається шляхом їх електронного опублікування на офіційному веб-сайті УГКЦ (www.ugcc.ua) з використанням технічних засобів, що унеможливлювали б втручання інших у текст законів і рішень (кан. 15, § 1 ПП).

Арт. 85. § 1. Автентичний текст законів і рішень з оригінальними підписами зберігається в архіві Секретаріату Синоду, який є частиною Архіву курії Отця і Глави Церкви (кан. 15, § 2 ПП).

§ 2. У разі виявлення відмінностей в електронному та друкованому варіантах законів і рішень автентичним слід вважати письмовий варіант (кан. 15, § 3 ПП).

Арт. 86. § 1. Закони, прийняті Синодом Єпископів, набувають чинності через два місяці від дня їх електронного опублікування, хіба що в самому законі вказано інший термін (кан. 15, § 5 ПП).

§ 2. Щодо набирання чинності рішень слід керуватися нормами, які стосуються адміністративних актів (кан. 1511 ККСЦ).

§ 3. Синодальні адміністративні акти із загальною зовнішньою силою набувають чинності через два місяці від дня їх електронного опублікування, хіба що в самому законі вказано інший термін (кан. 15, § 5-6 ПП).

§ 4. Автентичне тлумачення законів належить Синоду Єпископів УГКЦ, а також Отцю і Главі УГКЦ за порадою Постійного Синоду у період між Синодами Єпископів (кан. 112, § 2 ККСЦ).

Арт. 87. Усі документи, що стосуються законів і рішень Синоду Єпископів слід у найкоротший термін надіслати Римському Архиєреєві – найкраще через Апостольського нунція (кан. 111, § 3 ККСЦ).

Арт. 88. Певні або навіть усі акти слід довести до відома інших Патріархів Східних Церков, відповідно до рішень того ж Синоду  (кан. 111, § 3 ККСЦ).

Арт. 89. Секретар Синоду невдовзі після закінчення Синоду Єпископів розсилає нагадування про синодальні рішення структурам і особам, відповідальним за їхнє втілення в життя.

XXI. Зберігання робочих матеріалів Синоду та видання спецвипуску «Благовісника Верховного Архиєпископа»

Арт. 90. Після закінчення Синоду Єпископів Секретаріат Синоду впорядковує всі синодальні документи, відповідно до синодальних протоколів, та поміщає їх на зберігання до архіву Синоду.

Арт. 91. Текст законів і рішень Синоду Єпископів публікується також у «Благовіснику Верховного Архиєпископа Української Греко-Католицької Церкви» разом з іншими синодальними матеріалами, перелік яких визначає Секретар Синоду в межах своїх компетенцій (кан. 15, § 4 ПП).

Арт. 92. Секретаріат Синоду розсилає «Благовісник Верховного Архиєпископа Української Греко-Католицької Церкви» усім єпархіям та екзархатам, а також усім членам Синоду Єпископів УГКЦ.

 

Зміст

РЕГЛАМЕНТ СИНОДУ ЄПИСКОПІВ УГКЦ

І. Вступні положення

IІ. Учасники Синоду Єпископів

ІІІ. Скликання Синоду Єпископів

ІV. Логістика та технічний супровід Синоду

V. Розпорядок сесійних днів, Порядок денний та Програма

VІ. Духовна і молитовна складова Синоду єпископів

VІI. Рекреація, відпочинок та медична опіка

VІII. Інші синодальні заходи

IХ. Підготовка та передача синодальних документів членам Синоду

Х. Листи від Синоду

ХІ. Літургійний початок Синоду

ХІІ. Вступні синодальні акти

ХІII. Кворум і порядок голосувань

ХІV. Перше робоче засідання

ХV. Перебіг робочих засідань

ХVІ. Праця в групах

ХVIІ. Конфіденційні робочі засідання

ХVІIІ. Поправки до протоколів та підписання синодальних рішень

ХIX. Закінчення Синоду Єпископів

ХX. Проголошення і оприлюднення законів і рішень Синоду Єпископів

XXI. Зберігання робочих матеріалів Синоду та видання спецвипуску «Благовісника Верховного Архиєпископа»

 

Опубліковано на офіційній веб-сторінці УГКЦ 13 грудня 2016 року