З історії УГКЦ. Світлій пам’яті владики Юліяна (Ґбура)

Субота, 23 березня 2013, 01:01

24 березня виповнюється два роки з дня його упокоєння у Господі.

Немає людини, що була б як острів, сама по собі; кожна людина – грудка землі, часточка суходолу: і якщо море змиє хоча б скалку материка, поменшає Європа, і так само буде, якщо змиє мис, оселю твого друга, а чи твою власну; від смерті кожної людини малію і я, бо я єдиний з усім людством; тому ніколи не питай по кому подзвін – він по тобі (Джон Донн).

Такими словами розпочав останнє прощальне слово під час Архиєрейської Літургії владика Іван (Мартиняк), Митрополит Перемисько-Варшавський, під час похорону владики Юліяна (Ґбура). Згадав владика про те сумне і невеселе, з чим довелося зустрітися покійному владиці Юліяну на українській землі, і про ту місію, яку з гідністю виконував наш добрий пастир, наш духовний батько, архиєрей Юліян.

Матеріал Лідії Ковальської. Редактор Лідія Пуга.

Джерело: радіо "Воскресіння"