Волонтерство у час війни: як у Львові допомагають біженцям та військовим?

Про те, як допомагають тим, хто змушений через війну покинути власний дім, у благодійному фонді «Карітас-Львів» і на залізничному вокзалі у Львові, а також яку допомогу збирають для військових у гарнізонному храмі Святих апостолів Петра і Павла, розповідає Тарас Бабенчук у великому репортажі на «Живому телебаченні».

Благодійний фонд «Карітас-Львів»

У благодійній організації «Карітас-Львів» працівниця пані Марія показує, як приміщення колишнього садка перетворилося на штаб для збору гуманітарної допомоги. Працівники та вихователі садка сьогодні є волонтерами, також допомагають сортувати гуманітарну підтримку волонтери з Америки. «Основна мотивація бути тут і допомагати – це любов до України», – каже волонтерка з Америки.

У Карітасі збирають речі першої необхідності для дорослих та дітей, продукти тривалого зберігання, ліки, дитяче харчування, постіль, чоловічий одяг. Зібрану допомогу роздають потребуючим біженцям, територіальній обороні, а також відправляють на Схід України.

Логістично організація контактує з міською адміністрацією, а звідти штаб міста скеровує в місця, які найбільше потребують допомоги.

У Карітасі просять усіх, хто бажає допомогти речами чи волонтерством, попередньо контактувати для узгодження конкретних потреб. На сьогодні найнеобхідніші речі – ковдри, теплі чоловічі куртки і  медикаменти.

Один з гуртожитків Львова – місце для ночівлі біженців

Пані Софія Зотіна, працівниця Карітасу-Львів, розповідає, що в одному з гуртожитків Львова, де живуть переселенці, Карітас передає обіди і вечері, а також засоби гігієни, дитячі іграшки, додаткове харчування. А ще створюють дитячі кутки, щоб допомогти малим дітям адаптуватися.

За її словами, потік біженців дуже великий, але люди надовго не затримуються – приїжджають і їдуть, і це ускладнює процес праці.

Світлана і Віктор з Харкова – біженці, які замешкали у Львові

Подружжя пана Віктора та пані Світлани з Харкова розповідають, як у рідному місті вдосвіта прокинулися від звуку обстрілів.

«Спершу я навіть звернувся у тероборону, але мене не прийняли через вік (чоловікові 63 роки. – Ред.), а дружина є інвалідом ІІІ групи, дуже боїться обстрілів, у неї панічна атака. Ми почали сидіти в підвалі, але коли нам відключили світло, інтернет і ми перестали розуміти, що відбувається, то вирішили приїхати до Львова», – розповідає харків’янин.

«У Харкові ситуація складна, частина міста розгромлена, але люди тримаються, не здаються. Навпаки гуртуються, збирають кошти і підтримують одне одного, особливо сусіди», – доповнює дружина свого чоловіка.

«У Львові нас зустріли волонтери і одразу нагодували варениками, це було дуже вражаюче для нас, ми спочатку не зрозуміли, що це. Ми молимося за цих людей, які дбають про нас», – поділився враженнями від прибуття до Львова харків’янин. Він запевнив, що пережити цей страшний час їм допомагає молитва, ранкова і вечірня: «Під час вибухів ми молилися і дякували Богу, що ще живемо, молилися за воїнів, які наражаються на найбільшу небезпеку, які б’ються, щоб захистити своє рідне місто і Батьківщину. Дай їм Боже сили і мужності витримати та перемогти, бо за нами правда, а за правдою завжди стоїть Бог і перемога».

Гарнізонний храм Святих апостолів Петра і Павла

Військовий капелан о. Всеволод розповідає в коментарі, що капелани в основному збирають допомогу для військових: закупляють амуніцію для захисту, зокрема бронежилети.

За його словами, найбільш актуальною є потреба у медикаментах і речах першої необхідності.

На дошці оголошень у храмі є список необхідних речей, які люди можуть зібрати і передати.

У гарнізонному храмі збирають допомогу лише для військових. Контактний номер ресурсного центру – 0676714216.

Львівський залізничний вокзал

Окремою і особливою оазою для допомоги людям, які намагаються виїхати за кордон, став Львівський залізничний вокзал.

Тут волонтери надають інформацію, супроводжують цілі групи людей, допомагають з поселенням, готують гарячу їжу і роздають її людям, що стоять у черзі на вокзалі.

Волонтер Мар’ян з Мальтійської служби розповів, що їм у підготуванні їжі допомагають власники ресторанів і просто люди доброї волі.

Волонтерка Світлана, яка з першого дня допомагає на вокзалі, каже, що приходить сюди вже дев’ятий день, бо розуміє важливість внеску кожної людини у спільну перемогу.

На вокзалі постійно потрібні волонтери. Усіх охочих просять просто приходити і зголошуватися до волонтерів.

Таким чином, за прикладом львівських волонтерів, кожен громадянин на своєму місці може наблизити перемогу і творити атмосферу взаємної допомоги, любові та підтримки у страшні й трагічні воєнні часи.

Підготувала Христина Потерейко,
Департамент інформації УГКЦ