Сьогодні – 150-літній ювілей коронації чудотворної ікони Матері Божої Зарваницької

У світі чимало коронованих ікон. Одна з них – Зарваницька чудотворна ікона Пресвятої Богородиці. Коронування ікони Богородиці з одного боку є привселюдним визнанням надзвичайного чудотворного місця в житті Церкви. Це визнання вислуханих сотень тисяч молитов, оздоровлень, які відбулися завдяки посередництву Пресвятої Богородиці. У Католицькій Церкві коронування ікон є особливим актом відзначення найшановніших чудодійних зображень Богородиці. Літургійний акт коронування здійснює Папа або делегований єпископ. Освячені корони називають «папськими» або «римськими». Коронування Діви Марії Царицею Неба від Самого Бога відповідно до доктрини Католицької Церкви, є одним з епізодів, що входять у цикл Внебовзяття, і останнім епізодом її життя.

Наприкінці XIX століття, завдяки ентузіазму та копіткій праці тодішнього пароха о. Порфирія Мандичевського, Зарваниця стала всегалицьким Марійським центром. Спричинився до цього тодішній митрополит Спиридон Литвинович, який походив з Мужилова, що в кількох кілометрах від Зарваниці. Отець Порфирій та його сотрудник о. Фома Левицький власним коштом у складі делегації з вісімнадцяти осіб виїхали до Ватикану на святкування 1800-річчя мученицької смерті святих апостолів Петра і Павла та на канонізацію Йосафата Кунцевича, які відбулися 28-29 червня 1867 року.

Саме тоді Папа Пій ІХ поблагословив корони для чудотворної ікони Зарваницької Божої Матері.

Власне коронація чудотворної ікони величаво відбулася 28 серпня 1867 року, на свято Успіння Пресвятої Богородиці.

На жаль, оригінальні документи і свідчення учасників, які перебували у місцевому церковному архіві, не збереглися, оскільки були знищені радянською владою у 1940 роках. Відомо про цю важливу подію з пізніших переказів, зокрема в «Українському католицькому віснику» за 1938 рік читаємо:: «Папа Пій ІХ поблагословив корону, що коштувала 83 золотих ринських. Коронація відбулася в 1867 році. Мав її довершити митрополит Спиридон Литвинович, але він занедужав і вислав свого делегата. На це велике торжество зібралося 80 священиків, 100 процесій і безчисленні маси народа. Людей було так багато, що самі фіри стояли дорогою на  довжині 2 км.  Коронаційні торжества тривали три дні…»

Святіший Отець Пій ІХ, за рекомендацією кардинала Йоана Сімеоні, окремим декретом відновив відпусти для прочан, надавши Зарваниці відпустового значення. Відпусти мали починатися на Вознесіння Господнє і тривати у всі неділі й торжественні свята аж до Покрови Пресвятої Богородиці включно.

Сьогодні Марійський духовний центр «Зарваниця» входить до 20 найвідоміших паломницьких центрів Європи.

Доречно згадати, що саме Зарваницькій чудотворній іконі Пресвятої Богородиці у 2001 році нині святий Папа Іван Павло II доручив своє паломництво Україною.

Життєдайне «джерело Поділля» якраз є тим яскравим прикладом в українському християнстві, що показує скільки поколінь прибігало за допомогою і заступництвом Пресвятої Богородиці. Ані татари, ані турки, знищення церков та монастирів, ні вивіз Господнього люду на Сибір, ні заборони відкрито відправляти Служби Божі, ні гоніння на монахів, ані московська та німецька окупації разом узяті не тільки не знищили цю землю і чудотворні ікони, а навпаки, додали сил і натхнення вірним уповати на Бога і Його допомогу і розпочати нову еру християнського відродження України.

Фото з архіву

підготувала Надія ШПОДАРУНОК
catholicnews.org.ua