«Символ віри»: чому Христос пішов на страждання, розп'яття і смерть?

Христос народився!

Дорогі в Христі брати і сестри, продовжуємо нашу духовну мандрівку дорогами «Символу віри», який ми співаємо як молитву «Вірую» в кожній Божественній Літургії. Сьогодні ми розглянемо четвертий член «Символу віри», що каже: «Він [Ісус Христос] був розп'ятий за нас за Понтія Пилата, і страждав, і був похований».

Цей член «Символу віри» впроваджує нас у першу частину так званого пасхального таїнства. «Пасха» з єврейської означає «перехід». Це події, які об'єднують у собі страждання, смерть і воскресіння Ісуса Христа. Сьогодні ми розглянемо цю першу частину пасхального таїнства, де матимемо перед своїми очима страждання, розп'яття, смерть і погребення нашого Спасителя.

Христос іде на страждання, щоб знищити наші страждання

Христос, ставши людиною, як ми про це роздумували під час попередніх зустрічей, узяв на себе всю повноту людського досвіду. Людина після гріхопадіння стала смертною і стражденною. Господь творив людину не для смерті і страждання, а для вічного і щасливого життя в Бозі. Але саме тому, що через гріх людина відокремила себе від Бога, Син Божий, ставши людиною, добровільно взяв на себе всі наслідки гріхопадіння людини. Він добровільно захотів розділити з людиною її болі і страждання. Він добровільно захотів покластися з людиною в її гробі. Своїми стражданнями захотів знищити наші страждання та смерть і відкрити нам дорогу назад, дорогу до Бога, дорогу до вічного щасливого життя. Це ми називаємо ділом спасіння, яке чинить нам наш Бог, що є не лише Творцем, а й Спасителем людського роду і всесвіту.

Тайна вечеря

Ми знаємо, що перед своїми стражданнями, безпосередньо входячи в це пасхальне таїнство, Христос засів зі своїми апостолами на Тайну вечерю. Слово «тайна» ми вживаємо не для того, щоб сказати, що ця вечеря була якоюсь таємною, підпільною, а щоб підкреслити, що вона відкриває людині найглибші таємниці Божого діла спасіння. Тайна вечеря зробила учасниками таїнства відкуплення і спасіння людського роду тих апостолів, які зі своїм Учителем Ісусом Христом творили одну-єдину братню трапезу.

Заснування Святих Таїнств Євхаристії та Священства

Ми знаємо, що там, на Тайній вечері, Ісус Христос установив Таїнство Євхаристії і Таїнство Священства. Таїнство Євхаристії – це таїнство Його Тіла і Крові. Тож, ідучи на страждання, Христос начебто в таїнственний спосіб випереджує ту кровну жертву, у яку Він себе принесе на хресті, даючи себе в безкровний спосіб своїм учням у вигляді хліба і вина. Таїнство Євхаристії – це таїнство Тіла і Крові Ісуса Христа у вигляді хліба і вина.

Священні Євангелія нам кажуть, що Христос на Тайній вечері взяв хліб, поблагословив, розломив, дав своїм учням і апостолам, кажучи: «Прийміть, їжте, це є Тіло Моє, що за вас ламається на відпущення гріхів». Так само взяв чашу, поблагословив і сказав: «Пийте з неї всі, це є Кров Моя нового завіту, що за вас і за багатьох проливається на відпущення гріхів».

А потім каже до апостолів: «Це чиніть на Мій спомин». Таким чином це таїнство відкуплення, яке Христос звершить у смерті, стражданні на хресті, Він передав як таїнство спасіння, таїнство порятунку від смерті своїм апостолам у їхньому священстві через причастя Тіла і Крові нашого Спасителя, яке доступне сьогодні кожному з нас.

Страждання і розп’яття Спасителя

Христос іде на страждання. Він молиться у Гетсиманському саду. Дає себе схопити, зв’язати в Гетсиманії. Є ведений на суд до первосвященника, відтак до Пилата. І Його безгрішного засуджують, як злочинця, на смерть. Він скараний на найгірший і найбільш принизливий вид смерті, який у той час практикувало людство, – смерть через розп’яття на хресті. Але там, на хресті, Христос, вмираючи, переміг нашу смерть.

Таїнство хреста в традиції Східної Церкви описується як насадження на землі новозавітного райського дерева життя, до якого наші прабатьки Адам і Єва втратили доступ колись у раю. Таїнство хреста – це таїнство народження нового людства. Там, на хресті, Христос вмирає, щоби своєю смертю знищити гріх.

Апостол Іван Богослов описує криваву смерть нашого Спасителя як заколення пасхального ягняти, яке практикував ізраїльський народ на згадку про визволення з єгипетської неволі; як пасху виходу з Єгипту; як пасху визволення з рабства і дорогу до свободи. Христос є справжнім новозавітним Агнцем, кров’ю якого ми визволені від гріха та смерті і отримуємо можливість повернутися назад – до дому Небесного Отця. Христос вмирає на хресті і таким чином умертвлює гріх. Він узяв на себе гріх усього світу для того, щоб його розірвати, знищити на хресті.

Проколення списом

Ми знаємо, що вже мертве тіло Спасителя сотник проколов списом, – проколов Його бік. Свідки побачили, як з Христового боку витекли кров і вода – людству відкрилося джерело життя. Витекли кров і вода, які донині животворять таїнственне вічне життя Христової Церкви, яке ми черпаємо у Святих Таїнствах.

Святі Отці говорили, що в момент смерті, коли з ребра Христового випливали кров і вода, народилася Церква як нова Єва. І ми, віруючі люди, стали єдинокровними, співтілесними з нашим Спасителем. Ми творимо Церкву як Тіло Христове.

Похорон Ісуса Христа

Відтак Христос був знятий із хреста і похований. Він ліг у гробі для того, щоб підняти всіх померлих, які у гробах чекали на звільнення. Христос помер, щоб знищити своєю смертю нашу смерть. Він помер, щоб у день Його воскресіння ми могли заспівати: «Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував».

Амінь.

† Святослав